50 років до відновлення: які кроки потрібно впровадити для відродження природи Донеччини та Луганщини
Довкілля Донеччини та Луганщини з-поміж інших областей України зазнало найбільшої шкоди через російську війну. З початку повномасштабного вторгнення загальна сума збитків у цих двох регіонах складає понад 30 млрд дол. Ми розглянули, наскільки постраждали ліси та степи областей, які кроки потрібно впровадити для того, щоб відновити екосистеми, та як впливають політичні рішення на відродження екосистеми.
Як постраждали заповідники Донеччини та Луганщини
Згідно з дослідженням агенції «Top Lead» за аналітичної підтримки Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, орієнтовні збитки для довкілля, які нанесла країна-агресор, становлять 61,3 млрд дол. З них завдано шкоди природно-заповідному фонду 2,6 млрд дол. Площа спалених лісів та інших лісових насаджень складає 66,9 тис. га. Найбільших збитків зазнали екосистеми Донецької (понад 17,7 млрд дол.) та Луганської (понад 13,4 млрд дол.) областей.
Внаслідок війни низка видів рослин і тварин опинилася під загрозою зникнення. Збереження біорізноманіття стає дедалі складнішим завданням, оскільки значна частина територій або окупована, або знаходиться під постійними обстрілами. Безперервні бойові дії у районах з рідкісною флорою не лише завдають шкоди рослинності, але й руйнують ґрунт, що унеможливлює відновлення цих видів у майбутньому. Тож знищення рідкісних видів на таких територіях може стати остаточним.
Довкілля Донеччини та Луганщини почало страждати ще з початку війни 2014 року. Багато природно-заповідних територій зазнали серйозних уражень через обстріли та бойові дії. Серед постраждалих – національні парки «Святі гори» та «Меотида», ділянки Українського степового заповідника, а також регіональні ландшафтні парки «Клебан-Бик» і «Донецький кряж».
Деякі заповідні території на Донеччині такі, як «Зуївський» та «Донецький кряж», опинилися під контролем окупантів, через що були знищені будівлі адміністрації, втрачені документи та обладнання. У заповіднику «Крейдова флора» під час боїв встановили бліндажі та вогневі позиції. Пожежі завдали шкоди природно-заповідним об’єктам – філіям Луганського заповідника «Провальський степ» і «Трьохізбенський степ», а також національному парку «Святі гори» та ще 13 природоохоронним об’єктам.
Створення природоохоронних територій
За словами керівника громадської організації «Донецька регіональна організація Всеукраїнської екологічної ліги» Олексія Бурковського, найбільше постраждали від війни природоохоронні території Донеччини. Це національний парк «Святі гори», відділення степового заповідника «Крейдова флора», регіональний ландшафтний парк «Клебан-Бик». В останньому проблеми були ще у 2014 році. Там облаштували оборонні споруди, але у той час не було активних обстрілів. Частина ділянок постраждала і у лісовому заказнику загальнодержавного значення «Великоанадольський ліс» та РЛП «Краматорський». У національному парку «Святі гори» погорів лісовий фонд, який складає 80-90% усього парку. Як зазначив еколог, наразі найскладніше природоохоронне питання – це земельне.
«Понад 60% території Донеччини -– це орні землі. В Україні 84% орних земель перебувають у приватній власності. Тому є потреба у створенні Державного агентства природоохоронних територій, яке б займалося цими питаннями. Але сьогодні йде дуже сильний лобізм від агробізнесу. Пробити якесь рішення майже неможливо. При створенні законопроєктів проходить десь 10, максимум, 25 відсотків пропозицій», – підкреслив Олексій Бурковський.
Фото: ДонОДА
В Україні 70% – це землі сільськогосподарського призначення і держава могла б залучити ринкові механізми для розв’язання природоохоронних завдань. Сьогодні якщо людина захоче продати свою землю, то її лот мають розглянути надрові компанії, а потім – аграрії.
«Я постійно прошу, або взагалі скасуйте цю дурну статтю, або пропишіть, що першою в плані пріоритету купівлі земель має бути держава, а потім вже всі інші. Потрібно створити фонд, щоб держава ці землі викупила, законсервувала і передала під розширення насамперед природоохоронних територій. Нам все одно потрібно надати природоохоронний статус величезним площам, якщо ми так хочемо в ЄС, і доведеться досягати тих цифр, які прописані в їхніх документах. Там прописано, що територія природоохоронних земель має складати певний відсоток», – зауважив еколог.
На сьогодні в Європі 26% земель належать до природоохоронних територій. За словами Олексія Бурковського, це необов’язково має бути заповідник, десь – нацпарк, заказник, але всі вони повинні мати статус природоохоронних земель.
Фото: Донецький обласний краєзнавчий музей
Екологічне відновлення на Донеччині та Луганщині
Відновлення довкілля Донецької та Луганської областей після бойових дій буде тривалим процесом. Еколог підкреслює, що, як і в Чорнобильській зоні, природа здатна відновитися, якщо їй створити необхідні умови.
«Дайте природі найголовніше – землю! Більшість екологічних проблем вона виправить сама. Найскладніше завдання зараз – забезпечити недоторканність таких земель, захистити їх від браконьєрів, лісорубів та агровиробників, і природа сама відновиться», – зазначив керівник ГО «Донецька регіональна організація Всеукраїнської екологічної ліги» Олексій Бурковський.
За його словами, повне відновлення степових екосистем може тривати від 8 до 15 років, для лісів – до 40-50 років. Через війну, окрім малопродуктивних земель, може знадобитися консервація й родючих територій через їхнє забруднення або замінування. Еколог додав, що під час слухань в Комітеті з питань екологічної політики Верховної Ради України порушували питання переведення таких земель до природно-заповідного фонду на час відновлення.
Анна Бальчінос
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
