Программа “Украинский донецкий куркуль” пользуется все большим доверием

З початку повномасштабного вторгнення ПАТ «Енергомасшспецсталь» зазнавало обстрілів від окупантів. Зокрема лише у травні 2022 року ворог знищив виробниче обладнання ковальсько-пресового цеху. Також проти підприємства відкривали справу про банкрутство та писали про націоналізацію. 

ЕМСС заснували у 1962 році. На підприємстві виготовляли литі і ковані вироби для металургії, суднобудування, енергетики та машинобудування. Продукцію продавали як в Україні, так і за кордоном. Яка ситуація нині на підприємстві, чи планують перезапуск та як бачать розвиток Краматорської громади, читайте інтерв’ю «Антикризового медіа-центру» з генеральним директором ПАТ «Енергомашспецсталь» Віталієм Гніздицьким. 

«Через активні бойові дії не має можливості повністю оцінити завдану шкоду»

У 2022 році у ЗМІ писали про банкрутство підприємства, а у 2024 році про націоналізацію. Яка ситуація із заводом нині?

Щодо ЕМСС відкрили провадження у справі про банкрутство, причиною якого були значні руйнування через обстріли та неможливість вести господарську діяльність. Нині провадження перебуває на стадії попереднього засідання в судовій процедурі розпорядження майном. Наразі не визначена наступна стадія: санація чи ліквідація. Це залежатиме від подальшої ситуації з воєнними діями як на території Краматорська, так і країни загалом. У 2024 році писали про націоналізацію ЕМСС, навіть про те, що у Міністерстві економіки підготували проєкт відповідного указу президента. Нині інформація про подальші дії міністерства нам невідома.

Які шляхи для подолання кризової ситуації розглядали на підприємстві?

На підприємстві вжили комплекс заходів, щоб стабілізувати фінансовий стан, оптимізувати бізнес-процеси та підвищити ефективність роботи. Ми змінили умови праці для співробітників: надали можливість працювати дистанційно. Крім цього, шукали нові шляхи постачання сировини та матеріалів, а також доставку готової продукції. Тобто наше підприємство намагалось продовжувати працювати в умовах бойових дій. Навіть виконувало замовлення, яке давало краматорцям можливість отримувати заробітну платню, виготовляючи продукцію та комплектуючі для станцій «Укргідроенерго».

ЕМСС після російського обстрілу. Фото: ПАТ «Енергомашспецсталь»

 Наскільки сильно постраждало ваше підприємство від початку повномасштабного вторгнення росії в Україну? 

Від початку повномасштабного вторгнення ЕМСС періодично зазнавало обстрілів, ракетних та артилерійських ударів, внаслідок яких були пожежі. Частина приміщень, зокрема більшість з них – це виробничі цехи, значно пошкоджена, а деякі були знищені. Наразі через масштабні руйнування не можемо виробляти продукцію. Також через активні бойові дії не має можливості повністю оцінити завдану шкоду.

«Близькість до зони бойових дій та вразливість до майбутніх нападів робить підприємство менш економічно значущими»

Чи розглядали на підприємстві можливість повністю релокувати потужності? Що для цього потрібно?

Звісно, розглядали можливість повної або часткової релокації. Проте виробничі потужності ЕМСС – це великі багатотонні печі, установки та високоточне технологічне обладнання. При цьому їхнє використання неможливе без роботи всього комплексу виробництва. Водночас є ще один важливий фактор – скрутне фінансове становище, яке пов’язане з неможливістю здійснювати виробничу діяльність та порушенням провадження про банкрутство.

Чи розглядають на підприємстві можливість перезапуску заводу? Що для цього потрібно?

Ще деякий час після повномасштабного вторгнення росії в Україну були надії перезапустити хоча б один з цехів ЕМСС. Наразі близькість фронту та руйнування виробничих потужностей не дають такої можливості.

Чи надходили пропозиції про інвестиції?

На жаль, близькість до зони бойових дій та вразливість до майбутніх нападів робить підприємство менш економічно значущими. Ці фактори створюють несприятливі умови для залучення іноземних інвестицій, реалізацію програм підтримки бізнесу та впровадження інструментів економічного стимулювання, які спрямовані на відновлення і розвиток територій. Можливо, з цих причин нам не надходили пропозиції.

Чи існують державні програми підтримки для великих промислових підприємств, чи знаєте ви про такі і чи пробували ними скористатися?

Так, мені відомо про державну програму підтримки «Доступні кредити 5-7-9%». Усі інші, про які я чув, – це програми для малого підприємництва, аграрного сектору, фермерського господарства.

Зруйновані потужності ЕМСС. Фото: ПАТ «Енергомашспецсталь»

Як на підприємстві планують розпоряджатися промисловими потужностями, які залишаються у Краматорській громаді? 

Поки можливості прогнозувати щодо розпорядження промисловими потужностями, які залишаються в Краматорську, немає.

Що саме думають запропонувати на підприємстві своїм співробітникам, діяльність яких нині призупинена?

Якщо буде можливість перезапуску виробництва, ЕМСС поновить діяльність та запропонує своїм співробітникам повернутись на робочі місця.

«Пріоритетними галузями економіки мають бути машинобудування, транспорт і логістика, інформаційні технології, енергоефективність»

На вашу думку, що саме нині впливає на роботу бізнеса, крім війни?

Війна – це головний фактор. Вона впливає як на Україну, так і на світ. Це призводить до падіння економічної ситуації загалом. Через війну відчувається брак трудових ресурсів, погіршення інфраструктури, інвестиційного фону.

Чи вважаєте ви правильним, що громада вже зараз має планувати розвиток, навіть попри безпекові ризики? Чому саме?

Так, вважаю це правильним. Я впевнений, що перемога буде за Україною. Краматорськ має значний потенціал для розвитку за умови міжнародної підтримки. Наразі в місті залишається значна кількість жителів, яким потрібно вже зараз надавати комплексну підтримку. Після перемоги необхідно створити сприятливі умови для повернення тих, хто виїхав, а також подальше відновлення та розвиток міста.

ЕМСС у Краматорську. Фото: ПАТ «Енергомашспецсталь»

Якою має бути стратегія розвитку громади в умовах близькості до лінії фронту?

На мою думку, насамперед треба забезпечити можливий в умовах близькості до фронту рівень безпеки та готовності до надзвичайних ситуацій. Стратегія розвитку громади також має орієнтуватися на відновлення та розвиток виробництва, інфраструктури. Також необхідно врахувати підтримку соціальної сфери, надання якісних послуг жителям Краматорська, стимулювання підприємців. 

Що мають врахувати під час розробки стратегії розвитку громади? 

Думаю, що під час розробки стратегії необхідно врахувати вже зараз можливість залучення інвестицій та можливість включення міста до програм відновлення та повоєнного розвитку, зокрема за участю міжнародних організацій. Майбутній розвиток громади неможливий без створення безпечних умов для життя, забезпечення правопорядку, попередження та захисту від надзвичайних ситуацій.

Які галузі економіки, на вашу думку, мають бути пріоритетними для майбутнього розвитку Краматорської громади? 

Гадаю, пріоритетними галузями економіки мають бути машинобудування, транспорт і логістика, інформаційні технології, енергоефективність. Краматорську громаду у майбутньому я бачу привабливою для партнерів та інвесторів. Вона повинна мати чітку стратегію росту з розвинутою інфраструктурою, якісною освітою, високим рівнем культури та безпечною для життя.

Обладнання на підприємстві. Фото: ПАТ «Енергомашспецсталь»

Що, на вашу думку, заохотило б інший бізнес повертатися, відновлювати діяльність в громаді, крім безпекової складової?

Малий та мікробізнес заохотили б повертатися програми підтримки. Середній – стимулювання його розвитку, а також забезпечення комфортного життєвого простору, зокрема соціальна сфера, благоустрій, якісні комунальні послуги тощо.

Яке ваше особисте бачення майбутнього української промисловості у Краматорській громаді, на Донеччині і взагалі в Україні?

Я вважаю, що майбутнє промисловості є, але її розвиток потребує комплексного підходу, спрямованого на адаптацію до нових реалій. Відновлення економіки потребуватиме залучення інвестицій та робочої сили, для яких необхідне створення особливих умов, зважаючи на високі ризики ведення бізнесу. Для подальшого розвитку української промисловості необхідно забезпечення матеріально-технічної бази, інфраструктури, відповідної логістики, робочого ресурсу та належного безпекового рівня. 

Ірина Мартинова

Матеріал створений у межах процесу розробки Стратегії розвитку Краматорської міської територіальної громади, має на меті підтримати учасників стратегічного планування, надати орієнтири для визначення пріоритетних напрямків розвитку громади та сформувати спільне бачення її майбутнього. 

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Кабінет Міністрів України вніс зміни до правил бронювання військовозобов’язаних, дозволивши підприємствам, що працюють у зонах бойових дій, бронювати до 100% своїх працівників. Рішення, схвалене 13 серпня 2025 року, вже реалізовано на порталі “Дія”.

Про це повідомляє пресслужба Мінекономіки, пише Антикризовий медіа-центр.

Підтримка бізнесу в умовах війни

Це нововведення розширює можливості для збереження кадрового потенціалу підприємств, що працюють в найскладніших умовах. Раніше критично важливі підприємства могли бронювати лише 50% своїх військовозобов’язаних працівників. Тепер для прифронтових територій ця норма збільшена вдвічі.

“Запровадження механізму 100% бронювання для прифронтових підприємств — це важливий крок для економіки та оборони. Бізнес у прифронтових регіонах потребує максимальної підтримки, адже він працює у надзвичайно складних умовах”, — зазначив заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Віталій Кіндратів.

Як забронювати працівників через “Дію”

Процес бронювання відбувається за таким алгоритмом:

1. Критично важливе підприємство, що працює в зоні бойових дій, звертається до обласної військової адміністрації з проханням збільшити ліміт бронювання до 100%.
2. Обласна військова адміністрація перевіряє діяльність підприємства. У разі позитивного рішення, вона звертається до державного органу, який визнав це підприємство критично важливим.
3. Через портал “Дія” державний орган збільшує ліміт бронювання до 100%.
4. Підприємство через портал “Дія” додатково бронює усіх своїх військовозобов’язаних працівників.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

З 2021 року в Україні зареєстрували понад 8,6 тисяч аграрних компаній, а ще понад 3,4 тисячі — припинили діяльність. Пік реєстрацій припав на 2021 рік, однак уже з 2023-го агросектор знову демонструє зростання, попри виклики повномасштабної війни.

Про це свідчать дані Єдиного державного реєстру, інформує АКМЦ.

Після спаду в 2022 році бізнес активізувався: у 2023–2024 роках реєстрували вже понад 1,7 тисячі компаній щороку. Це свідчить про стійкість агросектору, який залишається одним з ключових в економіці України.

Географія: де відкривають і закривають агрокомпанії

Найбільше аграрних підприємств за останні роки з’явилось в:

• Одеській області – 612 компаній
• Києві – 600
• Львівській області – 597
• Вінницькій області – 591
• Дніпропетровській області – 535

Найменше — у прифронтових регіонах:

• Луганська область – 40 компаній
• Донецька область – 101
• Запорізька область – 147

Цікаво, що в прифронтових регіонах фіксується найменше припинень — як через заморожену реєстраційну діяльність, так і через фізичну відсутність підприємств. Аналітика свідчить, що більше компаній припинили діяльність в:

• Одеській області – 606
• Дніпропетровській – 225
• Хмельницькій – 201
• Київській – 199
• Миколаївській – 191

Релокація агробізнесу

Із 2021 року 1 738 агрокомпаній змінили прописку й переїхали в інші області. З них 346 компаній переїхали на захід країни, зокрема:

• 166 — на Львівщину
• 54 — у Рівненську область
• 39 — на Волинь
• 30 — у Хмельницьку
• 19 — у Закарпатську область

Ці цифри підтверджують, що захід України став відносно безпечним хабом для агровиробництва.

Хто заробляє більше?

Попри виклики, деякі підприємства демонструють рекордне зростання доходів:

• Фармзаат Україна – 770 млн грн (+230% за рік)
• Нива-плюс – 530 млн грн (+50%)
• Агропромтехніка – 392 млн грн (+170%)
• Краснопавлівський КХП – 308 млн грн (+30%)
• Агрофірма Малинівська – 299 млн грн (+180%)

Ці кейси доводять, що навіть у період воєнних ризиків агробізнес може бути рентабельним, якщо вчасно адаптується до нових реалій.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Підприємець із Донеччини Владислав Чурілов відновив роботу свого розсадника декоративних та плодово-ягідних рослин у селі Колонщина, що на Київщині. До повномасштабного вторгнення його підприємство «Еко-Країна» функціонувало поблизу Бахмута, на площі 17 гектарів. Саджанці звідти знали в багатьох регіонах України — від Львова до Одеси.

Після початку бойових дій територія підприємства потрапила під обстріли, більшість інфраструктури була знищена. Врятувати вдалося лише 2–3% майна. У 2019 році бізнесмен створив резервну локацію на Київщині, саме туди було релоковано компанію. Наразі «Еко-Країна» займає 1 гектар і забезпечує роботою близько 30 переселенців з Донеччини.

Багаторічний досвід і масштаб діяльності

Компанія спеціалізується на вирощуванні та продажу декоративних рослин, туй, ягідних кущів, а також надає повний спектр ландшафтних послуг: автополив, дренаж, висадка, догляд та лікування рослин. Всього за роки діяльності «Еко-Країна» реалізувала понад 500 проєктів озеленення, висаджено понад 500 тисяч дерев та 1,5 мільйона кущів і квітів.

Громадська діяльність і допомога військовим

Бізнес став також базою для однойменної громадської організації. Команда «Еко-Країни» бере участь у соціальних ініціативах: озеленення прифронтових міст, підтримка дитячих закладів, допомога ЗСУ — зокрема, збори на спорядження для підрозділів, що захищають Бахмутський напрямок.

Окремий проєкт — «Рослини незламності з Бахмута» — передбачає продаж саджанців із націнкою, кошти з якої спрямовуються на будівництво житла для ВПО.

Подальші плани

Владислав Чурілов розширює діяльність — окрім Київщини, невеликий розсадник вже діє на Волині. Підприємець має амбітні плани: розведення рідкісних ягідних культур, які наразі відсутні в Україні.

«Після звільнення Донеччини планую повернутись і відновити бізнес. Усе розмінуємо, відбудуємо й засадимо знову», — зазначає Владислав Чурілов.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

До 20 лютого всі підприємства та фізичні особи — підприємці мають подати звіти за січень 2025 року за новою формою. Відтепер звітування буде щомісячним.

Про це повідомила пресслужба Державної податкової служби.

На сайті ДПС вже розміщено нові форми податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків – фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, які набрали чинності 6 лютого 2025 року.

Завантажити нові форми податкового розрахунку та додатки можна за посиланням.

Звітність із ПДФО та ЄСВ щомісячна

У ДПС нагадали, що з 2025 року необхідно подавати звіти щомісяця, а не кожного кварталу, як це було раніше.

Подавати розрахунок потрібно:

• до 10 лютого 2025 року — за старою формою подається Розрахунок з типом «Звітний»/»Звітний новий» за IV квартал 2024 року;
• до 20 числа кожного місяця — Розрахунок за попередній місяць за новою формою.

Читайте також: ФОП сплачуватимуть підвищені податки з 1 січня 2025 року

У ДПС звертають увагу, що подаються за новою формою:

• розрахунки з типом «Уточнюючий»;
• розрахунки за попередні періоди (крім Розрахунку за IV квартал 2024 року до 10.02.2025).

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!