АКМЦ-online: Озброєне рейдерське захоплення комерційних об’єктів Краматорська

Про Рубіжанську панчішну мануфактуру вже знають у Молдові та Чехії, з Німеччиною тривають перемовини, а з Нідерландами є контракт на виготовлення продукції для малечі.

Крім того, українські шкарпетки з Рубіжного вже носять у Техасі.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Реалізує проєкт ГО «Сильні громади» у Слов’янську, Краматорську та Маріуполі. Для обговорення щодо впорядкування зовнішньої реклами у містах планують залучати експертів та небайдужих мешканців.

На початку листопада у Краматорську, Слов’янську та Маріуполі ГО «Сильні громади» провела опитування серед представників бізнесу, місцевої влади, громадськості, патрульної поліції. У ньому взяли участь від 10 до 20 осіб з кожного міста. Завдяки опитуванню виявили низку проблем. Зокрема це – хаотичне і щільне розміщення та неестетичний вигляд зовнішньої реклами та вивісок, а також правове регулювання та ускладнення господарської діяльності.

«Реклама зачіпає дуже багато аспектів: комфортність ведення бізнесу, питання надходження податків до наших міст, естетичного вигляду, доданої вартості міста, зокрема і в туристичному, і в культурному і в інших середовищах. Реклама – це серйозне відображення здоров’я й стану наших міст та наших громад. Наше завдання не просто вивчити це питання і запропонувати певні якісні рішення, а насправді – увійти в проблему, знайти досвід її вирішення в Україні, людей, які можуть допомогти і найважливіше – залучити активну громаду до рішення», – розповів голова правління ГО «Сильні громади» Валентин Краснопьоров під час пресконференції в Антикризовому медіа-центрі.

Нині експерти проєкту «Реклама без хламу» займаються оцінкою зовнішньої реклами в обраних містах Донецької області.

«На даний момент для мене і для багатьох реклама асоціюється з тим, що кожний підприємець хоче іншого перекричати і показати, що він краще, більше, яскравіше. При цьому не враховується реальне оточення: красиве місто та красиві вулиці ваблять людей, аби приїхати туди, погуляти, сфотографуватися на фоні красиво оформлених крамниць, витратити гроші. Коли це хаотично, очі людини втомлюються, їй хочеться пройти повз. Дизайн-код, як його називають, – це принципи та правила оформлення, наприклад, вивісок. Він не слугує для того, щоб створити конфлікт для підприємця чи проблему, а потрібен, аби спростити усе», – зазначила архітекторка-дизайнерка Еліна Герасименко.

Представники ГО «Сильні громади» планують провести у трьох містах презентації проєкту:

• 24 листопада – у Слов’янську,
• 25 листопада – у Краматорську та
• 26 листопада – у Маріуполі.

Під час них планують представити аналіз правового регулювання сфери як національного, так і місцевого рівнів; чинний стан зовнішньої реклами та пропозиції від фахівців щодо покращення, а також розповісти про кращі практики в Україні.

«Після презентації планується створення робочих груп у Слов’янську, Краматорську та Маріуполі, які будуть складатися з усіх охочих, хто зацікавлений вирішити питання і представляти їх у вигляді конкретних пропозицій, змін до нормативно-правових актів місцевого та національного рівня, які ми подамо до місцевих рад, профільних комісій, виконавчих комітетів, управління архітектури та містобудування тощо. Я сподіваюсь, що за результатами цієї діяльності ми з вами разом: влада, громадськість та представники бізнесу – зможемо оптимізувати правове регулювання в сфері зовнішньої реклами та вивісок, а також зробити кращим зовнішній вигляд наших міст», – розказав комунікаційний менеджер ГО «Сильні громади» Денис Бігунов.

Проєкт «Реклама без хламу» триватиме до березня 2021 року та реалізується за пiдтримки USAID «Демократичне врядування у Східній Україні».

Ірина Мартинова

Донеччина є одним з найбільш індустріально розвинених регіонів України, на території якого працюють понад 500 промислових підприємств. Вони щороку виробляють продукції на суму більше 300 млрд грн. Але не промисловістю єдиною.

Які чинники впливають на економічний розвиток Донеччини, а також хто та як намагається підвищити інвестиційну привабливість області, говоритимемо сьогодні у програмі.

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Бізнес усього світу обізнаний про події, що відбуваються на Сході України, і це негативно впливає на інвестиційну привабливість регіону. Єдине що можливе – це прорвати інформаційний простір тими позитивними подіями, які відбуваються зараз в Донецькій області. Для цього використовуються різні інструменти.

Один з них – Інвестиційний паспорт, а невдовзі з’явиться ще Інвестиційний портал. Детальніше про ці інструменти розповіла Оксана Головко, директор Департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку і зовнішніх відносин Донецької облдержадміністрації.

Посібник для інвестора

Інвестиційний паспорт (українською та англійською мовами) містить усю необхідну інформацію щодо економічного та інвестиційного потенціалу області, дані щодо логістичної інфраструктури, підтримки інвестиційної діяльності малого та середнього бізнесу, а також перелік проєктів і пропозицій. У паспорті є корисні посилання на інтернет-сторінки Центрів надання адміністративних послуг, податкових та митних служб.

Вперше з початку бойових дій інвестиційний паспорт Донецької області був створений у 2018 році. Кожного року він оновлюється. У 2019 році додалися дані про

• вільні земельні ділянки типу Greenfield і вільні виробничі площі типу Brownfield, які можливо запропонувати потенційним інвесторам;
• інформація про індустріальні парки;
• анкети потенційно привабливих проєктів у реальному секторі економіки, які потребують залучення інвестицій.

Окремий розділ у паспорті – «кращі практики» – показує інвесторам, що попри надзвичайну ситуацію, в регіоні реалізуються масштабні проєкти, які дають позитивний фінансовий результат.

Передусім інвестпаспорт розрахований на регіональний бізнес, який розширюється, збільшує свої потужності та модернізується, роблячи таким чином внутрішні інвестиції. Для нього в паспорті міститься інформація про бізнес-інфраструктуру регіону та можливість взаємодії з міжнародними організаціями.

Друга група – безпосередньо міжнародні фінансові організації, посольства, торгові представництва, торгово-промислові палати інших країн або інших областей України. Інвестпаспорт Донеччини розповсюджується серед цих установ, що дозволяє потенційному інвестору отримати максимум інформації в найкоротші терміни.

«На даний час в Донецькій області на стадії реалізації знаходяться декілька крупних інвестпроєктів. Зокрема, у сфері альтернативної енергетики та виробництва будівельних матеріалів із застосуванням інноваційних технологій. Наразі триває проходження дозвільних процедур, які потребують достатньо багато часу. Дуже сподіваюсь, що найближчим часом ми зможемо представити ці проєкти на широкий загал», – повідомила Оксана Головко.

Утім є невеликі проєкти, що вже реалізуються. Наприклад, у Волноваському районі завершується будівництво та облаштування заводу з переробки насіння. Проектом передбачено закритий цикл виробництва – спалювання відходів з метою використання енергії для потреб підприємства.

Портал для інвесторів

Окрім інвестпаспорту, в Донецькій області створюється Інвестиційний портал, який на єдиній веб-платформі узагальнить всю інформацію про потенціал розвитку територій та інвестиційні паспорти всіх територіальних громад області. Тож в ньому буде набагато більше інформації, ніж зараз міститься в Інвестиційному паспорті. До кінця цього року, за підтримки міжнародних партнерів, Інвестиційний портал Донецької області вже має з’явитись.

Інвестпортал поширюватиме інформацію про інвестиційний та економічний потенціал регіону, а також слугуватиме електронним майданчиком для комунікації влади та бізнесу з питань реалізації інвестиційних проєктів.

Експортна орієнтація від РФ до ЄС

Незважаючи на складну інвестиційну ситуацію, економіка Донеччини розвивається, і можна сказати, що вже повернулася до тих рівнів, які були на початку бойових дій. До того ж, продовжується переформатування зовнішніх ринків.

«Майже у два рази збільшився експорт промислової продукції Донецької області до Європейського Союзу. Відповідно на стільки зменшився обсяг поставок до Російської Федерації. Тобто у разі, якщо якась країна вирішує накласти санкції на експортно/імпортні операції по відношенню до РФ, наш виробник знаходить ринки збуту в інших країнах», – зазначила Оксана Головко.

Змінився не лише вектор імпорту з Донеччини, а ще й рівень. Якщо раніше експортерами виступали в основному підприємства крупного бізнесу, то зараз активно експортує свою продукцію середня ланка.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

“Аби не довелося лізти у панчоху чи в борг у разі нещасного випадку, слід застрахуватися від можливих ризиків”, – про це говорить представник міжнародної страхової компанії.

Дивіться більше відео з відповідями на важливі питання у добірці Питання-Відповідь!

Відстежуйте змІнИ, що відбуваються на Донеччині, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!