Андріївська ОТГ стала першою і на цей час єдиною громадою, яка уклала договір про міжмуніципальне співробітництво з Краматорськом. Підписали документ торік у грудні. Нині сільські мешканці обслуговуються в лікарнях Краматорська нарівні з містянами.
Які переваги отримали мешканці від такого договору та чи ще планують укладати подібні документи, розповів голова Андріївської ОТГ Микола Діхтенко.
Отож, втратила чи набула громада від того, що уклали договір про міжмуніципальне співробітництво з Краматорськом?
– Звичайно що отримали переваги. Ми зробили договір співробітництва в галузі медицини другого рівня: ми віддаємо усе фінансування другого рівня, що нам дає держава, а наші люди обслуговуються в Краматорську, як і місцеві мешканці. Раніше, аби потрапити в лікарню в Миколаївку, треба було їхати 70 кілометрів, робити три пересадки. Зараз медичні послуги стали набагато ближче. Поки що ми єдина громада в Донецькій області, де є такий договір. Я вважаю, що треба зацікавлювати людей, і це має робити облдержадміністрація. В Полтаві, наприклад, адміністрація давала громадам додаткове фінансування для створення договорів співробітництва за різними напрямками.
А в громаді є якісь медичні заклади?
– Є ФАП, є амбулаторія, в якій ми за власні кошти відкрили стоматологічний кабінет, аби люди не їздили в Краматорськ. Однак за бажанням можна поїхати в місто, і їх там так само приймуть, як і місцевих мешканців. Також ми збираємося підписувати другий договір – співробітництво в освіти.
І він також буде з Краматорськом?
– Так, ми їм делегуємо місту навчально-методичну роботу. Все інше залишимо у громаді: господарську діяльність, виплату зарплат вчителям. Наша централізована бухгалтерія отримує додаткове навантаження, але не потрібно створювати цілий відділ та вводити додаткові штатні одиниці. Це коштуватиме бюджету громади набагато більше, а так ми віддаватимемо близько однієї десятої.
З кимось ще плануєте якісь договори про співробітництво укладати? І якщо так, то які?
– Є плани. Ми хочемо зробити центр реабілітації дітей на дві чи на три громади – Шахівська, Черкаська й Андріївська – і розташувати його у нас: є і будівля, і умови. Існують й інші пропозиції. Договори треба не просто так укладати, а з метою економного ставлення до бюджетів, аби зробити щось разом. Хоча як не стане районів, ми ще прискоримося з договорами однозначно, бо там багато чого треба.
Які саме є плюси й мінуси від того, що ви об’єдналися в громаду? Назвіть позитивні й негативні аспекти.
– Плюси: у нас додалось повноважень, ми почали отримувати більше у бюджет, змінилася уся система. І люди, і депутати відчули, що самі можуть зробити щось. Я вже навів приклад у медицині – послуги наблизилися до людей. Також вирішуємо дуже багато земельних питань, наприклад, кому виділити ділянку. Мінуси: те, що роботи додалося, вчити людей треба, як проєкти складати, як бізнес вести. Я вважаю, що децентралізація – правильна реформа, але нам не треба, щоб її перетворили в централізацію. Бо є думки такі: школи укрупнити, усі села в один район, в одну громаду об’єднати. Здається, десь розповідали, що в Польщі було маленьке село, котре виросло до 10 тисяч населення: почали займатися бізнесом і таке інше. От треба куди йти. Розламати, завалити села можна, а от відтворити – ні. Тому ми повинні розробляти стратегію саме з метою збереження села, збільшення кількості населення, створення нових робочих місць, надання житла тощо. І взагалі створювати сприятливі умови життя у громаді.
Ірина Мартинова, “Донеччина. ЗмІни”
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!