Бахмутка – це ще не межа, але до зони війни кілька кілометрів. Віктор Калінкін мешкає один, але будинок тримає в порядку. У хаті тепло, а за співрозмовницю – Муся – улюблена кицька.
Будинок, у якому чоловік зараз живе, йому не належить. Його дім згорів.
«О пів на другу дня, на День перемоги, 9 травня я був у хаті. Аж тут такий гуркіт».
Снаряд, що влучив в оселю Калінкіна, зробив його «безхатьком». Він залишився без житла, документів, в самих лише капцях, у яких вибіг на двір, рятуючись від пожежі.
«Мені страшно було, коли я стояв у спортивному костюмі та капцях і догорала хата. Ось тоді так – що робити, куди… Все, що накопичував і на «чорний» день, і на старість. Нічого! Пів години й ти гірший за безхатченка».
У перші дні сусіди підтримали – принесли харчі, одяг, але далі довелося розраховувати лише на себе.
«Сусідній будинок так само був розбитий, але не зовсім. Два скла вставив. Тут плівкою затягнув, ковдрою закрив прохід. Їжа була, якраз військові безкоштовний хліб возили. І це ось так до весни. Я ж і будівельник… Комусь поріг, тому сарай, тому дрова нарубати, вугілля занести-винести. Ну ось так».
Згодом чоловік перебрався у вільну хату по сусідству. Тут, у Бахмутці.
«Заходжу, а ось ця частина вся обвалена – дах протікав. Рами одинарні, скла взагалі немає. І нічого немає. Ось тут купа листя і сміття».
Віктору Калінкіну 69, але пенсію він не отримує. Три роки перебивався випадковими підробітками аж допоки не заслаб.
«Я взагалі не знав, що робити, але тоді хоча б здоров’я було. Крутився-вертівся, туди-сюди. Якесь бажання було. А вже після цієї лікарні, як перехворів, то взагалі й не знав… Думав, що все…».
Волонтери ГМ «Проліска» завітали вчасно – у чоловіка було запалення легень, давалися в знаки також професійні хвороби. Волонтери викликали швидку і взялися за його справу.
«Усією нашою командою ми допомогли йому. Знайшли ось цей варіант – зараз він отримує державну допомогу особам, що не мають права на пенсію. Тобто відповідного віку він вже досяг і має право на цю допомогу. Це взагалі його перша соціальна підтримка. Хоч щось людині на життя, мати кошти на існування», – розповідає начальниця гуманітарного центру «Проліска- Майорськ» Ганна Тимофєєва.
Спеціалістка соціального супроводу ГМ «Проліска» Ганна Єфімова додає, що чоловікові допомогли й з документами та отриманням соціальної виплати як переселенцю.
«У нього повністю зруйноване житло і він має право на статус переселенця у межах одного населеного пункту та отримання відповідної соцвиплати – це ми також йому зробили».
Ще місяць тому жодної виплати, нині – аж два види. Чоловік не приховує щасливої посмішки. У нього тепер є статус, банківська картка, якої ніколи до того не було, та які не які, але кошти на першочергові потреби.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!