Бахмутянка пані Тетяна мешкає у багатоповерхівці та для опалення своєї квартири користується послугами місцевої теплопостачальної організації. Здебільшого буває задоволена якістю послуг, але іноді скаржиться на недостатню температуру батарей чи спонтанні відключення тепла, які коли-не-коли трапляються. Проте свої претензії споживачка ніколи не висловлює, тим паче – не звертається з ними до суду. Адже не має договору з компанією, яким можна обґрунтувати позовну заяву.
Ситуацію, коли ми отримували комунальні послуги «за замовченням», на бездоговірних умовах, намагаються виправити законотворці. Продовжуючи реформи житлово-комунальної сфери, цього року набрав чинності Закон України №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг». Ним визначено необхідність впорядкування договірних відносин між комунальними підприємствами та споживачами.
При цьому враховано, що переважна більшість громадян є неактивними, тобто не побіжать одразу підписувати угоди з комунальниками. Тому законом надана можливість укладання індивідуальних договорів через механізм так званої публічної оферти або через публічний договір приєднання. Такі договори не потребують підписання іншою стороною.
І саме зараз, напередодні опалювального сезону, комунальні підприємства почали розміщувати на своїх сайтах повідомлення про необхідність укладання договорів зі споживачами та публікувати бланки типових угод. Такі документи, зокрема розміщені на сайтах КП «Маріупольтепломережа», ТОВ «Бахмут-Енергія», обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» та інших.
З моменту публікації цих документів для споживачів починається відлік часу. Мешканцям багатоквартирних будинків надається 30 днів, щоб обрати іншу модель договору та підписати його з виконавцем послуги. Якщо цього не відбудеться, то через 30 днів від дати публікації тексту договору він вважатиметься укладеним. В юриспруденції це називається принципом презумпції згоди за відсутності заперечень.
У договорах зокрема зазначається ціна послуги, яка складається з безпосередньої плати за опалення, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу, та плати за абонентське обслуговування, що встановлюється самим підприємством, але не повинна перевищувати встановлений Кабміном розмір (з 1.07.2021 року – 33,7 4грн).
Від споживачів вимагається вчасно оплачувати послугу, також вказується на можливість нарахування пені. Зі свого боку, виконавець зобов’язується надавати послугу вчасно, у повному обсязі та належної якості. Ніякої конкретики щодо дотримання температурного режиму у зразках договорів не міститься. Лише згадано про перерахунок у разі порушення цих зобов’язань. Алгоритм перевірки якості послуги затверджений постановою Кабінету Міністрів.
Тож підсумовуючи, зазначимо, що у побутових споживачів теплової енергії немає можливості обирати постачальника послуги, оскільки всі наші підприємства-теплопостачальники є природними монополістами. А запропоновані ними публічні договори можна назвати пропозицією, від якої складно відмовитись.
До того ж відмова споживача від укладання договору з виконавцем комунальної послуги не звільняє його від обов’язку оплати за фактично спожиту комунальну послугу, надану таким виконавцем.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!