Велика потреба змінювати життя міста на краще, ентузіазм, завзяття та віра у результат — ось запорука успіху громадської ініціативи. І для цього не потрібно мати величезну кількість людей та коштів. Головне – бажання та спільна мета однодумців. Це підтверджують своїм прикладом активісти благодійного фонду «Слов’янська мрія». П’ятеро жінок вирішили взяти участь у відбудові міста після деокупації у 2014 році, створили благодійний фонд, ініціювали облаштування скверу з інклюзивним дитячим майданчиком і втілили мрію в життя. Це допомогло не тільки створити яскравий та функціональний міський простір для відпочинку та активностей, а й згуртувати людей.
Про досягнення, теперішню діяльність та плани на майбутнє говорили з виконавчою директоркою БФ «Слов’янська мрія» Євгенією Алфімовою.
Слов’янськ у 2014 році потребував допомоги
10 років тому Слов’янськ став першим містом Донецької області, яке зустріло війну. Під час тимчасової окупації звідси виїхало чимало людей, у самому місті були руйнування та пошкодження.
Майже одразу після звільнення від загарбників у місто почали повертатися люди. І саме тоді у кількох жінок виникло бажання взяти участь у його відновленні. Хотіли не тільки зробити Слов’янськ красивим та затишним, а й згуртувати його мешканців навколо цієї ідеї.
Розпочати вирішили з організації місця для відпочинку, зустрічей та проведення святкових, спортивних й інших заходів. Для втілення першої ініціативи обрали ділянку землі майже у центрі міста, яка була занедбана, засмічена та заросла чагарниками. Очолила цей проєкт місцева жителька Євгенія Алфімова, яка згодом стала засновницею БФ «Слов’янська мрія» та ініціаторкою змін у місті.
«Спочатку нас було п’ятеро жінок, які мали бажання покращувати спільне майбутнє і рідне місто. Так утворилась активна спільнота, яка продовжує діяльність і сьогодні. Тоді ж вирішили розпочати роботу з облаштування ділянки між «літаком» на САТУ і педагогічним ліцеєм. Оскільки всі мріяли про краще, то і назвали майбутній сквер «Мрія», а свою спільноту «Слов’янська мрія», – розповіла Євгенія.
Спочатку вирішили прибрати ділянку, яку обрали для майбутнього скверу та оголосили збір людей. Тоді відгукнулися друзі, родичі та знайомі, однак мешканці довколишніх будинків не виявили бажання долучатися до толоки. Коли ж вже можна було побачити перші результати, люди почали цікавитись та долучатись до облаштування скверу.
«Грошей у нас не було, все – на ентузіазмі. Але потім люди дізнавались про ініціативу й самі висловлювали бажання допомогти, навіть з інших міст. Перший дитячий майданчик був споруджений, по суті, за приватні кошти. Гойдалку купив та передав чоловік із Харкова, ще одну – з Краматорська, гірку купив чоловік нашої подружки Так, «з миру по нитці – голому сорочка». Але саме тоді й виникло відчуття, що це тільки початок, і що ми можемо втілювати мрії», – згадує активістка.
Читайте також: Шлях ГО «Єдність чеснот» під час війни: від речей для дітей до соціальних їдальнь та підприємництва
Інклюзивний майданчик став початком для впровадження нових проєктів
Під час прибирання скверу та облаштування дитячого майданчика вони часто бачили хлопчика в інвалідному візку, якого привозила мама. Він сидів і дивився на друзів, які гойдались та грали. Тоді ж з’явилась думка, що тут обов’язково має бути такий майданчик, щоб і діти з інвалідністю могли кататися і грати з іншими дітьми. На це потрібні були чималі кошти, але активісти були впевнені – мрії повинні здійснюватися!
У 2019 році команда благодійного фонду виграла грант, завдяки якому у сквері встановили перший у Слов’янську інклюзивний майданчик. Проєкт підтримала Програма розвитку ООН на умовах рівного співфінансування, а другою стороною виступила Слов’янська міська рада, виділивши 300 тисяч гривень зі свого боку.
Загалом з 2014 року командою та партнерами фонду розроблено чимало проєктів, багато з яких отримали гранти на реалізацію від національних і міжнародних донорів. У планах з’явився величезний проєкт будівництва інклюзивного сучасного скверу, і вже у 2022 році було розроблено та затверджено відповідний проєкт.
«Ідея всього нашого скверу «Мрія» побудована на інклюзії. Новий проєкт в онлайн-режимі розробив американський архітектор. Він спілкувався з нами та з місцевою владою, оглядав всю територію через камеру, враховував кожну деталь. Вже навіть було досягнуто згоду з місцевою владою, підписано всі документи, меморандуми. Але повномасштабна війна змусила призупинити цей процес», – каже Євгенія Алфімова.
Діяльність фонду під час повномасштабної війни
З початком повномасштабного вторгнення рф в Україну діяльність БФ «Слов’янська мрія» змінилася. Напрацьований досвід, репутація та відданість команди дозволили швидко й ефективно організувати допомогу для мешканців міста та ВПО, які потребували гуманітарної допомоги. Майже щодня в офісі проводили антистресові заняття для людей, регулярно випікали пиріжки та різні смаколики для бійців тероборони та активістів волонтерських центрів.
Наприкінці березня 2022 року через небезпеку команда фонду вирішила евакуюватися. Майже всі члени «Слов’янської мрії» роз’їхалися по різних містах і навіть країнах. Однак фонд не припиняв діяльності – ініціативу перехопили чоловіки, які залишились у місті. Вони приймали, розподіляли та видавати гуманітарну допомогу, яку передавали міжнародні організації.
А вже за деякий час більшість членів команди, у тому числі й виконавча директорка фонду Євгенія Алфімова, повернулись до Слов’янська. Вони продовжили свою роботу, адже тисячі цивільних залишаються нині у місті і серед них багато дітлахів. Саме на дітей і спрямували більшість уваги.
«У місті, як і в цілому в Донецькій області, не функціонують школи й діти змушені навчатися онлайн. Тож приміщення нашого фонду стало одним з небагатьох місць, де вони могли зібратися разом. Для них регулярно проводяться різноманітні заходи. Зокрема, займались малюванням, ліпкою з глини, створенням чудових поробок. Коли нам подарували невеличку духовку ми почали з дітьми випікати різні фігурки. З’явилась швейна машинка – шиємо. Багато чого робиться для дітей. Але не забуваємо й про дорослих – для них також проводяться різні заходи, зокрема для психоемоційної, фізичної підтримки. Це і заняття йогою, і спів. Навіть невеличкий гурток створився», – розповідає керівниця фонду.
Новий офіс з фокусом на інклюзію
На початку 2024 року БФ «Слов’янська мрія» змінив не тільки адресу, а й взагалі уяву про те, що неможливо впроваджувати ініціативи у прифронтовому місті під час війни. Але саме зараз деякі зміни є надважливими для створення як теперішньої реальності, так і майбутнього, вважає керівниця фонду. З огляду на все те, що відбувається в країні нині, людей з особливими потребами стає дедалі більше, та вони не мають залишатися відірваними від усього світу і фізично, і психологічно.
«Прямо зараз вкрай важливо створити таке місце у Слов’янську, куди можуть прийти діти та дорослі й почувати себе у колі друзів, однодумців. І цей простір має бути таким, щоб люди з особливими потребами почували себе зручно та комфортно. Офіс, який ми використовували раніше, не пристосований для таких людей, а впроваджувати в ньому великі якісь зміни ми не могли, оскільки нам його просто надали в користування друзі. Тому вирішили знайти нове приміщення й звернулись із таким проханням до місцевої влади. Там відгукнулись і тепер ми облаштовуємо новий простір у великому орендованому приміщенні. Вже зробили величезний обсяг ремонтних робіт. Багато чого ще потрібно зробити. Але нас це не тільки не лякає, а й підштовхує до дій. У нас вже були різні випробування й завдяки небайдужим людям був неймовірний результат. Зараз теж все вийде, адже всі розуміють, наскільки це важливо сьогодні та як актуально буде після закінчення війни», – впевнена Євгенія Алфімова.
Вона нагадала, що до початку війни у 2014 році Слов’янськ був невеликим курортним містом на Донеччині, куди часто приїжджали люди з інвалідністю та особливими потребами. Саме тут знаходиться один з найстаріших грязьових санаторіїв України, а про «Слов’янський курорт» знали далеко за межами не тільки області, а й країни.
«Я вірю, що після закінчення війни, після перемоги все буде потроху відбудовуватися. А це означає, у тому числі, що до нас приїжджатимуть люди, які потребуватимуть інших умов, ніж є зараз. Місто має бути інклюзивним та пристосованим для таких людей, щоб у них не було якихось незручностей та дискомфорту в пересуванні чи користуванні чимось. Більш того, думаю, що інклюзія взагалі дуже потрібна нашій країні, особливо в ці важкі часи. Ми маємо подбати про тих, хто не завжди може подбати про себе і, на жаль, таких людей зараз дуже багато», – додала активістка.
Дивіться також: Громадськість, влада та експерти обговорили проблеми післявоєнного відновлення
Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Антикризовий медіа-центр» не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!