«Бо маю власний досвід»: молода мама зі Слов’янська опікується дітками у прифронтових містах
Катерина – молода мама двох діточок, яка вже двічі змушена рятуватися від війни у більш безпечне місто, ніж Слов’янськ. Вперше залишити власну домівку довелось ще на самому початку війни – у 2014 році. Тоді вона з чоловіком Денисом та сином Артемом, якому виповнилося лише 7 місяців, втікала від російських окупантів та їхніх посібників, які захопили місто.
Історія повторилась взимку 2022 року, тільки тепер через повномасштабну війну, розв’язану росією. На момент оголошення війни 24 лютого наймолодшому члену родини – донечці Ніколь – не було ще й місяця…
«У нас не було вагань щодо виїзду. Не лякало навіть те, що їдемо майже наосліп. Ми не знали, як будемо облаштовуватися. Друга дитина народилася 31 січня, а 24 лютого… Як можна залишатися?», – каже Катерина.
Сьогодні родина живе у Дніпрі. Працюють. Допомагають іншим. А особливу увагу приділяють молодим мамам та вагітним жінкам, які залишились у прифронтових містах і «гарячих точках».
Посмотреть эту публикацию в Instagram
З чого все почалося?
Катерина каже, що якихось планів щодо волонтерства, особливо в таких масштабах, у неї не було. Маленька дитина, старшому синові тільки виповнилося 9 років. Орендоване житло, не рідне місто…
«У соціальній мережі я побачила дівчину, з якою разом народжувала другу дитину. Тобто у нас діти одного віку. І вона у Слов’янську, не виїхала. Я тоді пишу їй у месенджер, запитую, а вона каже, що не може залишити дім і змушена жити тут. Тоді вже запропонувала її підтримати, бо знала, що в місті майже не працювали магазини, аптеки, тож купити ті ж самі памперси чи серветки не було можливості. А вже потім, коли вона все отримала і написала: «Дякую! Ти наче як волонтер», подумала про те, що можу. Я можу цим займатись, бо там дуже потрібна підтримка», – розповідає вона.
Сказала чоловікові, що хоче допомагати молодим мамам, які живуть у Слов’янську. Він підтримав. Проте скільки допомоги може надати одна родина, в якій двоє маленьких діточок і вони самі живуть не вдома?
Почала шукати варіанти. Аж тут з’ясувалось, що до Дніпра приїхали знайомі з рідного міста й створюють Благодійний фонд для допомоги мирним мешканцям та військовим.
Та як продовжується…
Катерина так і продовжує займатися молодими мамами з діточками від народження й до 3 років. Старший син Артем домагає: носить коробки для пакування посилок, які беруть у магазинах, спаковує речі та розважає малечу, коли мама зайнята. Чоловік відвозить посилки на пошту. Жодних складів – все робиться вдома.
Проте допомога охоплює вже не тільки Слов’янськ, а й Краматорськ, Костянтинівку, Дружківку, Білозерське…
Тепер вона волонтер-координатор Благодійного фонду «Сприяння Донбасу». Майже щодня купує необхідні мамам товари, збирає посилки та відправляє за адресами. За допомогою почали звертатися не тільки жінки, які живуть у прифронтових містах, а й переселенки.
«Знаєте, спочатку спрацювало «сарафанне радіо», коли одним допомогли, а вони поділились з іншими. Довелось створити сторінку в Інстаграмі, де тепер приймаємо заявки та викладаємо звіти. Не можу сказати, що така велика кількість людей стала несподіванкою, але ми просто не в змозі допомогти всім, хто звертається. У нас просто не вистачає на це коштів. Тож вирішили в пріоритет поставити саме тих, хто з тих чи інших причин залишається у рідному місті та не має можливості купити навіть найнеобхідніші речі. Все ж таки переселенці можуть хоч якось отримати допомогу в безпечних містах, звернутися до когось. А там…», – зітхає Катерина.
Вона також розповіла, що чого насамперед потребують ті, хто сьогодні змушені виживати в умовах постійних сирен або навіть обстрілів. Загалом усі просять памперси та вологі серветки, адже не скрізь є вода. Також є потреба у дитячих речах, засобах гігієни та харчуванні. Тож саме завжди кладеться у коробки, які потім отримують молоді мами. Та у пакунках також містяться й речі, які потрібні самим молодим матусям, зокрема засоби гігієни.
Плани на майбутнє
Катерина каже, що сьогодні вони вже замислюються над тим, щоб передавати речі молодим матусям з малюками у нещодавно звільнені населені пункти. На жаль, там вони живуть в умовах, які важко витримати навіть дорослим. Виїхати можуть не всі…
«Я це зрозуміла ще під час спілкування з мамами, які залишились у тому ж Слов’янську та деяких інших містах. Це сьогодні трохи налагоджується життя. А тоді вони просили просто передати… питну воду. Запитую про можливість евакуюватися, а чую про те, що в родині є хвора людина, за якою потрібен догляд. Чи то тварини, яких не можна кинути напризволяще. У всіх є причини, але ж маємо те, що маємо. І якщо можемо хоч чимось допомогти – робимо», – каже вона.
У цьому контексті варто зазначити, що протягом минулого місяця тільки у Слов’янську народилося 6 дітей – чотири хлопчики та дві дівчинки…
Щоб покрити всі запити потрібні кошти, а їх не вистачає. Наразі гроші в Фонд присилають звичайні люди, які мають бажання долучитися до доброї справи. Крім того, надіслали заявки до різних фондів, але поки що чекають відповідей.
Тож, якщо хочете підтримати молодих мам та діточок грошима, продуктами або речами, підпишіться на сторінку Інстаграм або просто пройдіть за посиланням, щоб побачити фото, звіти та реквізити для допомоги.
Туди ж можна звернутися, якщо потрібна допомога для малечі. Єдина умова – показати свідоцтво про народження дитини та надіслати звіт про отримання посилки.
Ірина Міщенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
