Готуючись до повномасштабних воєнних дій почуватися більш-менш спокійно можуть лише мешканці центральної частини Краматорська. Тут майже в кожній старій багатоповерхівці є бомбосховище. Водночас жителі п’ятиповерхових панельок та дев’ятиповерхівок знаходяться у набагато гіршій ситуації. Їм доведеться пробігти чималеньку відстань, щоб сховатися в укриття.
Увечері 14 лютого, коли повідомлення про ймовірний напад російської армії досягли свого апогею, краматорська міська влада нарешті спромоглася оприлюднити карту бомбосховищ на території міста.
Перше, що впало в око – нерівномірність їх розміщення. Майже немає захисних споруд у Соцмісті вище вулиці Василя Стуса. Ті два сховища на території Укртелекому та Станції швидкої допомоги, що відзначені на карті, навряд чи вмісять всіх охочих.
Люди у соцмережах запитують одне одного: «Де можна сховатися в районі бульвару Краматорський до вулиці Аероклубної? Тут повно шкіл, дитсадків, училищ, а де ж бомбосховище? Невже 2014 рік нічому не навчив?».
Така ж ситуація у мікрорайоні Лазурний. На десять тисяч мешканців – лише одне бомбосховище, яке розташовано на закритому «режимному» об’єкті підприємства «Вода Донбасу». Місцеві називають його «водобаки».
Десь тут, за парканом, має бути бомбосховище
Ворота зачинені, крізь них проглядається частина території. Всюди пусто, нікого не видно. Поруч двері, теж замкнуті, але є дзвоник. Сподіваємось поспілкуватись хоча б з кимось, щоб розпитати про місткість сховища та умови, які в ньому створені для перебування людей. На наполегливі дзвінки ніхто не виходить. Тож питання порятунку мешканців Лазурного залишається відкритим.
У районах приватного сектору також немає захисних споруд. Можливо, вважається, що місцеві ховатимуться у підвалах своїх домівок. А куди діватимуть дітей, які в той час будуть знаходитись в школах і дитсадках? Адже на карті не помічено, що всі навчальні заклади мають такі сховища.
У центрі, поблизу виконкому, ситуація зовсім інша. Свіжу наліпку «укриття» бачимо на під’їзді дому № 7 по вулиці Богдана Хмельницького. Заходимо, така ж наліпка й на вході в підвал. Але він зачинений. Ніяких пояснень, де знаходиться ключ, не бачимо. Люди теж не знають, хто у разі потреби відчинить бомбосховище.
Утім жителі цього району почуваються більш-менш впевнено. «У нашому домі є бомбосховище, яким ми багато разів користалися в 2014 році, коли були обстріли. Там цілком пристойні умови – побілено, чисто. Сподіваюсь, що все так і залишилося. Хоча зараз особисто я цього не перевіряв», – розповів Олег Іванович, який живе в будинку № 59 по вул. Академічній.
Найвірогідніше, ці укриття не знадобляться нам у ближчий час. Та й попередження про «невідворотній» напад якось пішли на спад. Але все одно дивує неквапливість місцевої влади щодо інформування містян.
Оприлюднення після стількох днів паніки мапи захисних споруд виглядає скоріше як замилювання очей. Більш того, для багатьох відсутність сховищ поблизу їх домівок зовсім не заспокоює. Тож, окрім мапи, хотілося б почути від влади чіткий алгоритм дій на такий випадок.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!