Фестиваль “The MOST FEST”

Перший постіндустріальний фестиваль The Most Fest вкотре відбудеться в костянтинівській промзоні!

Переходимо до денної програми, і сьогодні розповімо вам про дві виставки які будуть проходити під час обох днів The Most Fest 3.0

Гарелея неотодрёшь

Проєкт створений у знак протесту проти відсутності будь-яких виставкових просторів, в яких молоді художники могли б продемонструвати свою творчість без цензури та консервативної критики.

“Гарелея” ніколи не завітає до офіційних міських культурних установ. “Гарелея” вибирає локації, які не призначені для комфортних творчих умов. “Гарелея” не має чіткого формату: грає лише за тими правилами, які самі визначає. “Гарелея” не критикує творчість. Вона дає можливість продемонструвати себе всім, у кого є бажання.

“Гарелея” створює точку інтересу в місці, де нічого цікавого не відбувається. Мотивує людей досліджувати місто і його маргінальні райони. “Гарелея” не прив’язана до Лисичанська, тому проєкт подорожує, надаючи можливості для локальних творців в інших містах.
“Гарелея” хоче познайомити вас з молодими художниками, тому просуває людей, які виставляли свої роботи в імпровізованому галерейному просторі.

“Гарелея” – це вуличне мистецтво, тому довго жити не може, однак процес смерті завжди символічний.

Друга виставка, яка буде представлена на The Most Fes 3.0, складається з робіт костянтинівців про своє рідне місто, його життя і людей.

 
Це моє місто 

Фотовиставка студентів навчальної програми з виготовлення мультимедійного контенту DRUZI MEDIA STUDIES від DRUZI вільний простір

В рамках навчальної програми студенти отримали ефективні інструменти для того, щоб навчитися «говорити» різними, але близькими для їхнього покоління способами – мовою фотографії, відео та письменницької майстерності, і самотужки малювати нове обличчя своїх міст.

Експозиція присвячена життю Костянтинівки та історіям людей, які в ній живуть.

67 фоторобіт від 12 студентів зачіпають теми руйнації промислової зони міста, безпритульних тварин, домашнього насилля, проблем молоді, показують обличчя містян, архітектуру Костянтинівки та її буденність. Головним завданням молодих фотографів було подивитися на своє місто очима людини без стереотипів та рамок, побачити його справжній дух та розповісти відверті історії.

Проєкт «Це моє місто» водночас є фінальною збіркою фоторобіт студентів програми DRUZI MEDIA STUDIES і відправною точкою для молодих митців.

Куратор: Sergiy Miroshnichenko

Попереду на вас чекає багато цікавого, бо ми починаємо розповідати про лекторій, який буде проходити під час денної програми фестивалю!

19 червня 13:30

Першою лекторкою, яка відкриє фестиваль, буде Vita Bazan – наша давня подруга, разом з директоркою цьогорічного фестивалю Anastasiia Parafeniuk, координувала проєкт «Метамісто: Схід» у Костянтинівці, з якого саме і утворився фестиваль The Most Fest у 2017 році. Під час своєї лекції, вона розповість про цікавий проєкт, над яким зараз працює

Ревіталізація постіндустріальних територій. Кейс заводу «Електровимірювач» в Житомирі
Віта Базан, інноваційний парк «Вимірювач», Житомир, культурна менеджера, експертка з краудфандингу

Віта Базан, координувала розробку та розвиток інструменту «Спільнокошт» на платформі Велика Ідея. Big Idea, займається координацією програми Код Міста в великих та малих містах України з фокусом на посилення локальних команд та застосуванням дослідницьких і діалогових практик.

Віднедавна працює з проєктом ревіталізації заводу «Електровимірювач» в Житомирі та перетворення його в інноваційний парк Вимірювач. Унікальність проєкту полягає у збереженні та модернізації виробничих функцій заводу, розвитку людського капіталу через освіту та культуру, а також пошуку збалансованої моделі, де б співіснували соціальні цілі та економічна сталість.

19 червня 14:30 Наступною лекторкою яка до нас завітає, буде O’Lena Cimbaluk! Вона розповість нам про переосмислення київських просторів у перший день фестивалю

Ревіталізація пром території: одне місто, різні цілі
Олена Цимбалюк, архітектора, Київ

Ревіталізація пром територій у Києві набуває масового характеру, оскільки столиця успадкувала чимало промислових підприємств, що в більшості своїй припинили свою діяльність. Столична земля найбільш вартісна для девелопменту, але саме місто потребує якісних рішень. Пром території стають ласими об’єктами через свою площу та ресурси, що виділені для промисловості в минулому. Власник такої території не має права на помилку, адже рішення сьогодні матимуть наслідки на декади років попереду для всього міста. Лекторка порівняє два кейси ревіталізації Київської кондитерської фабрики ім. Карла Маркса (нинішня «Рошен») та Київського мотоциклетного заводу. Основними фокусами порівняння стануть підходи для цих територій та уроки з вже прийнятих рішень.

Олена Цимбалюк – архітекторка, організаторка міжнародних архітектурних конкурсів в Україні, таких як «Крайка», «Київські острови» та «Парк Рошен».

Керівниця міжнародних проєктів зі сторони служби замовника в розрізі координації міжнародних команд (зокрема проєкту благоустрою колишньої промислової території київської кондитерської фабрики Рошен), архітекторка від замовника в проєкті першого інноваційного парку Юніт Сіті (Київ), концептологиня просторів та авторка конкурсних брифів.

19 червня 15:30 Наступна лекція, яка чекає на вас під час денної програми лекторію, буде про рідне місто, його промислові об’єкти де ми дізнаємось чому вони мають вагоме значення для молоді міста

Промзона Костянтинівки: розвиток, занепад та переосмислення
Лектори: представники Державного архіву Донецької області; Сосницька Наталка, координаторка Вільного простору DRUZI

Державний архів Донецької області розповість про становлення промисловості Донеччини – з чого вона зародилася, як саме «промисловий бум» охоплював територію області та який вклад внесли європейці в індустріалізацію області.

Більш детально поговоримо про передумови виникнення поселень на території сучасного міста Костянтинівка, про заснування залізничної станції, а саме про зародження та розвиток промисловості, що призвело до збільшення кількості населення та стрімкого розвитку міста, нарощування потужностей підприємств.

Наталка Сосницька розповість про те, чому сьогодні вже зруйновані промислові об’єкти та території мають вагоме значення для молоді міста, про те, яке велике дослідження та переосмислення промзони Костянтинівки команда простору DRUZI разом з партнерами планують втілити в життя за наступні кілька років та яким чином містяни можуть взяти в ньому участь.

19 червня 16:30 Розповімо вам трохи про лекцію, яку проведе талановита архітекторка Анастасія Пономарьова

Somewhere between sacred silence and sleep: Disorder? Костянтинівська промка.
Анастасія Пономарьова, urban curators, Київ

Тема переосмислення промислових територій настільки складна, наскільки ж цікава і важлива. Не тільки для Костянтинівки, але і для України. В країні ще поки не існує прикладів ревіталізації промислових територій за ініціативою жителів. Прикладів, які розірвуть безкінечне коло руйнуй-будуй-руйнуй та надихнуть урбан-активістів по всій країні реальним прикладом ревіталізації. Чому саме Костянтинівка та спільнота “The Most” мають шанс зробити урбаністичну революцію в країні.

Ponomaryova Anastasiya – архітекторка, урбаністка, співзасновниця урбаністичної агенції urban curators. Працює на межі мистецтва, архітектури, міського дизайну та розвитку громад.

20 червня 13:30Переходимо до блоку презентацій проєктів з різних міст регіону. Про перший ми вже коротко розповідали нещодавно — нічні вечірки родом зі Слов’янська та куратора нічної програми другого дня нашого фестивалю

Серія вечірок Shum.Rave у Слов‘янську
Євгеній Скрипник, Shum.Rave, Слов’янськ

Shum.Rave – це проєкт, який виник у Слов’янську як протест на відсутність нічного культурного життя в регіоні. Shum.Rave не просто організовує нічні вечірки на Донбасі з локальними діджеями, а створює простір для альтернативного дозвілля молодих людей в місті й за його межами.

Евгений Скрипник – засновник серії вечірок Shum.Rave у Слов‘янську. Починав свою кар‘єру організатора івентів з координування фестивалю Plan B у Слов’янську. Згодом перейшов працювати в ІТ компанію, але набутий фестивальний досвід не давав спокою, а культурне життя у Слов‘янську так і вимагало створення чогось свого. Тож покинувши роботу в ІТ, Євген тепер розбудовує електронну сцену на Донбасі.

20 червня 13:50 Наступна презентація в рамках нашого лекторію тісно пов’язана з публічними просторами та методами налагодження їх функціонування

Як і навіщо досліджувати громадські простори
Анна Павленко, ГО «Нова Дружківка», Дружківка

Публічні простори є важливими комунікаційними вузлами у місті. Для того, аби вони розвивалися та функціонували ефективно, потрібно досліджувати потреби та запити користувачів. На цій презентації ви дізнаєтесь, як це робити правильно та як користуватися отриманими результатами.

Анна Павленко – архітекторка та урбаністка, з 2015 р. займається створенням якісних публічних просторів. Фахівчиня проєкту «Від участі до дії», який реалізовувала ГО «Нова Дружківка».

20 червня 14:10Для наступної презентації до нас завітають наші друзі з ВІЛЬна ХАта, що в Краматорську, з проєктом створення альтернативної айдентики рідного міста

Пошуки та переосмислення айдентики міста Краматорськ
Микола Дорохов, Христина Шацька, ГО «Вільна Хата», Краматорськ

Про місто часто можна почути, що є лише завод та однакові будинки – коробки, і дивитися немає на що. Але це не так. Краматорськ – місто везунчик! Воно несе в собі дух першопрохідця та авангарду. Команда з молодих дизайнерів за допомоги досвідчених митців bylanov buro, Агенти змін та шрифтового дизайнера Дмитра Растворцева, створили унікальний стиль та логотип для міста Краматорськ.
– Микола Дорохов– громадський діяч, голова та засновник громадської організації «Вільна Хата», член правління Асоціації молодіжних центрів України.
– Христина Шацька, – громадська діячка, активістка, кураторка дизайнерської лабораторії у «Вільна Хата».

20 червня 14:30 На четвертій презентації буде цікавий проєкт про творче переосмислення європейської спадщини Донецької та Луганської областей

Пост-Схід: забута Європа у східних теренах
Іван Парамонов та Євгеній Бражко

Ідея проєкт «Пост-Схід» полягає у покращенні іміджу регіону шляхом проведення досліджень, документації та творчого переосмислення європейської спадщини Донецької та Луганської областей та її включення у ширший європейський контекст. Ця спадщина включає споруди німецьких, англійських та бельгійських колоністів XIX та XX століть.
– Іван Парамонов понад чотири роки працював проєктним менеджером у ГО «Новий Донбас». Два роки — у благодійній організації «Львівська освітня фундація» в команді програми «Будуємо Україну Разом». З 2020 року — асистент команди моніторингу й оцінки та субгрантів у Національному Демократичному Інституті Міжнародних Відносин. Магістр програми «Управління неприбутковими організаціями» Українського Католицького Університету.
– Євгеній Бражко – Communications manager. Працював відео оператором в інформаційному агентстві «Вчасно». Молодіжний активіст у м. Покровськ, Донецька область з 2014 року. Очолює ГО «Штука». Займається створенням комунікаційних стратегій для культурних проєктів.

20 червня 15:00 Дискусія “Чому (нішеві) медіа більше нікому не потрібні (але це не точно)”

Учасники:
– Наталка Сосницька, головна редакторка онлайн-журналу Prostir, Костянтинівка
– Катерина Переверзева, засновниця журналу «Люк», Харків
– Слава Бондаренко, засновник журналу «ПлюсМінусНескінченність», Київ
Модераторка: Гаяне Авакян, головна редакторка «Свої», Бахмут

На цій дискусії учасники обговорять розвиток нішевих медіапроєктів і якою вони бачать свою аудиторію. Кому вони дійсно потрібні і як впливають на свої міста. Пофантазують на тему того, що станеться якщо медіа зникнуть з інформаційного поля.
– Слава Бондаренко, журналіст з Луганська, головний редактор журналу про сучасну культуру Донбасу Арт-резиденция “Плюс/Минус” (±∞). На фестивалі розповість про те, навіщо робити паперовий, а до того ще й безкоштовний журнал, де його взяти та як потрапити на сторінки +/-.
– Наталка Сосницька – громадська діячка, керівниця молодіжної платформи DRUZI вільний простір, головна редакторка Простір – онлайн-журнал про сучасність, людей та місто Костянтинівка.
– Катерина Переверзева — засновниця журналу ЛЮК, фотографка та режисерка.
«Люк» — це онлайн-журнал з Харкова, який займається дослідженням харківської культури та будує нове місто в інформаційному просторі. Головна мета Люка – створювати спільноту навколо проєктів та цінностей, знайомити з містом та відкривати його невідомі сторони.
– Гаяне Авакян – головна редакторка та координаторка онлайн-журналу про життя на сході Свои, журналістка з Бахмута, керівниця Східного офісу в Агенції медійного росту «Або».

Лайн-ап малої сцени фестивалю вривається у ваші стрічки! Зустрічайте молодих музикантів The Most Fest 3.0!

Наше незалежне професійне журі отримало 45 заявок від сольних виконавців та гуртів, з цих заявок вони відібрали 6 артистів, які стануть частиною фестивалю. Було важко, бо всі виконавці дуже талановиті, а кількість музикантів для малої сцени обмежена.
Привітаймо молодих музикантів, які будуть грати на малій сцені фестивалю:
19 червня
Sofy Pilipenko – Сінгерка-сонграйтерка з Костянтинівки, яка презентує свій перший EP “L’Abri Cotier” на фестивалі. Меланхолійний інді-поп із реверансом у бік нішевого інтимного бедрум-попу. Мрійлива та фантазійна музика і ніжний вокал від виконавиці і її батька.
Krapka;KOMA – це дует мультиінструменталісток зі Львова, що поєднує електронну музику зі звучанням живих інструментів — від базових клавішних і барабанів до труби та електрогітари.
Hyphen Dash – проєкт трьох київських музикантів. Поєднання хіп-хоп грувів, джазу, електроніки й важкого звучання в музиці. Hyphen Dash — це ідеї й емоції, які музиканти виношували протягом останніх років.
20 червня
Noise of Universe – Шум Вселенной – гурт, народжений Всесвітом. Їх мета – передати людям космічний шум за допомогою створення музики в стилі позаземного року і важкого хіп-хопу.
Менделеев ошибался – ансамбль пісні й танцю, створений у Сєвєродонецьку в 1995 році. Виконуючи психотропний панк, колектив відразу став і залишається символом музичного екстремізму Луганської області.
Horey – це історія, частиною якої ти є несвідомо. Це хвиля щирої відвертості та простоти. Мінімалістичні тексти та незвичні, дещо дивні звуки, неначе всмоктують тебе в іншу реальність – це і є життя.
Дякуємо всім, хто надіслав заявки та мав бажання виступати на фестивалі! Цінуємо кожного, але на жаль цього року вас не відібрали. Сподіваємось побачити ваші заявки наступного року, а поки запрошуємо в якості гостей на цьогорічний фестиваль, щоб гарно провести час, підтримати колег, отримати незабутні емоції та зарядитись енергією на рік вперед!
Бажаємо Вам натхнення!

Ось і музична програма основної сцени фестивалю у зручному та зрозумілому вигляді.

Було важко, але ми сформували чудовий лайн-ап з гарними українськими артистами, які створюють музику у різних жанрах. Хедлайнери фестивалю, зайдуть як молоді, так і більш старшому поколінню. Під час нічної програми, медіа артисти зроблять вам візуальну красу, а діджеї будуть качати танцполи своїми сетами.
Тішимось та чекаємо на виступи кожного артиста!

Нагадуємо вам, що денна програма фестивалю – безкоштовна, а ось вечірня на нічна – тільки за наявності квитків. Єдиний квиток на два дні фестивалю, можна придбати за лінком в біо, або на Katacult

Дві ночі костянтинівська промзона буде шуміти електронікою та техно! 19 червня, для вас гратимуть резиденти Dnipropop, а 20 червня – нічний ангар качає Shum.Rave
Нічна частина, 19 червня
(за кураторства Dnipropop)
23:30 – Kurs Valüt
00:30 – Annakey
01:30 – V.Barocco
02:30 – Yarik
Медіа-артист нічної програми – Pavlo Sirko
Нічна частина, 20 червня
(за кураторства Shum.Rave)
23:30 – JmDasha b2b Panghoud
01:00 – Podryzhanya
02:00 – DarBojiy
03:00 – Crematorium
Медіа-артист нічної програми – Lena Dzhurin