Чергове перемир’я в зоні АТО, чи надовго?
30 березня о 00:00 в зоні проведення АТО набула чинності чергове перемир’я. Режим тиші приурочений майбутнім великодніх свят.
Сторони повідомили про те, що будуть виконувати в повному обсязі мінські угоди і дотримуватися режиму тиші, про початок якої було домовлено на чергових Тристоронніх переговорах контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі.
В ОБСЄ зазначили важливість дотримання режиму припинення вогню, а також дисциплінарних заходів у разі порушення домовленостей.
Крім того, наголошується, важливість відмови від наступальних дій і розвідувальних операцій, незастосування, в тому числі, відповідь вогню, а також відведення озброєння.
Про встановлення режиму припинення вогню стало відомо 26 березня, після того як Тристороння контактна група з врегулювання ситуації на Донбасі домовилася про черговий режим припинення вогню на період великодніх свят.
Новий договір серед іншого передбачає:
- застосовувати дисциплінарні заходи за порушення режиму припинення вогню;
- відмова від наступальних дій і розвідоперацій;
- незастосування відповідь вогню;
- заборона на розміщення і застосування важкого озброєння в населених пунктах і в їх близькості.
Втім, у самопроголошеній ДНР вже встигли звинуватити Україну в порушенні домовленостей про припинення вогню.
«Українська сторона порушила «великоднє» перемир’я: з боку ВСУ нове перемир’я тривало 9,5 годин. О 09:35 ВСУ відкрили вогонь по напрямку села Комінтернове із застосуванням мінометів 120 мм», — заявив керівник представництва самопроголошеної Донецької народної республіки в Спільному центрі з контролю координації режиму припинення вогню (СЦКК) Руслан Якубов.
За його словами, вогонь також вівся з озброєння БМП і гранатометів.
Прес-центр штабу АТО поки не прокоментував ці звинувачення, загостривши увагу на тому, що в останню добу до пасхального перемир’я 29 березня позиції Збройних сил України були обстріляні 57 разів.
Загалом як показала практика минулого режиму припинення вогню, котре проголосили починаючи з 5 березня, подібні домовленості наразі є фікцією.
Так, з 5 по 9 березня загинули одразу троє українських військовослужбовців та ще один отримав поранення, про що повідомляв прес-секретар Міністерства оборони України з питань АТО Дмитро Гуцуляк.
У період з 26 по 29 березня загинули ще троє українських військових, що говорить про порушення режиму припинення вогню саме бойовиками, хоча звичайно ж не обходилося без вогню у відповідь. То ж гарантії дотримання перемир’я вельми ілюзорні.
До чого тоді звинувачення з боку бойовиків у порушенні перемир’я ЗСУ? Скоріш за все це щось на кшталт «морального алібі», котре має «надати право» бойовикам пояснювати власний вогонь по українським позиціям тим, що мовляв ЗСУ перші порушили перемир’я.
Мешканцям окупованої Луганщини покращили умови перетину кордону
Комфортну сервісну зону відкрито на міждержавному пункті пропуску «Мілове» на Луганщині. Це єдиний в області коридор сполучення між Україною та Росією, який щодня перетинають тисячі осіб пішки та сотні автомобілів.
Допоки контрольні пункти в’їзду-виїзду на лінії зіткнення залишаються зачиненими з боку бойовиків, мешканці тимчасово непідконтрольних територій вимушені їздити через Російську Федерацію, щоб потрапити на підконтрольну частину України.
Причин для в’їзду є безліч. Дехто хоче зустрітися з рідними, яких доля розкидала по обидві боки лінії розмежування. Комусь треба зняти пенсію чи отримати адміністративні та соціальні послуги. Адже люди, які опинилися на непідконтрольній території, є громадянами України та мають право на надання їм державної допомоги. Багато з цих людей є особами похилого віку, особами з інвалідністю та представниками інших вразливих категорій.
Комфорт для перетину кордону
До останнього часу людям, які перетинали кордон пішки, доводилося годинами чекати своєї черги просто неба, на вітрі, під дощем чи пекучим сонцем. Модульні приміщення не могли вмістити таку кількість людей. На це постійно звертали увагу правозахисники. Не стояли осторонь і міжнародні організації.
Зрештою у жовтні минулого року почалися роботи з реконструкції пішохідної зони на МПП «Мілове». Проєкт був реалізований Управлінням Верховного комісара ООН у справах біженців в Україні, завдяки фінансуванню Європейського Союзу.
За підтримки УВКБ ООН було виконано роботи з облаштування приймальних та санітарних приміщень для людей, які пішки перетинають кордон через МПП «Мілове». Також, щоб забезпечити більший комфорт та швидкість проведення перевіряльних операцій, було відкрито окрему смугу руху для пішоходів.
З оновленням модулю перетинати державний кордон стало комфортніше та швидше
Нові зони очікування та модулі для надання прикордонних і митних послуг підключені до електричних мереж та оснащені опалювальними пристроями. Також є доступними санітарні приміщення, які відремонтовані з урахуванням потреб людей з інвалідністю та маломобільних громадян.
З оновленням модулю перетинати державний кордон стало комфортніше та швидше
Інформування та правовий захист
Для зручності тих, хто перетинає кордон на МПП «Мілове», встановлені інформаційні щити про адміністративні й соціальні послуги доступні на підконтрольній уряду території.
Також на даному пункті пропуску у всі будні дні присутні представники ГО «Право на захист» – партнерської організації УВКБ ООН. Правозахисники здійснюють моніторинг умов перетину міжнародного кордону. Окрім того, вони інформують та консультують мешканців тимчасово непідконтрольних територій щодо їх прав і можливостей в отриманні адміністративних та соціальних послуг.
Найчастіше виникають питання про пенсійні та інші соціальні виплати, про оформлення свідоцтва про народження дітей, які народилися в ОРДЛО, про поновлення втрачених чи пошкоджених документів тощо.
Дістатись до МПП «Мілове» стало простіше
Оновленню прикордонного пункту пропуску передував капітальний ремонт дороги до селища Мілове, яка до того знаходилася у вкрай незадовільному стані. Минулого року довгоочікуваний ремонт було завершено. Тепер шлях від Старобільська до Мілового через Біловодськ пролягає по комфортній трасі.
На дорозі до МПП «Мілове» завершено капітальний ремонт
Під час ремонту оновили асфальтобетонне покриття, облаштували примикання та з’їзди. Вздовж дороги встановили бар’єрні огородження та автобусні зупинки, укріпили узбіччя розчистили від чагарників та дрібнолісся придорожню смугу, нанесли розмітку. На особливо небезпечних ділянках встановили ліхтарі на сонячних батареях та сигнальні стовпчики.
Світлана Денисенко, «ЗмІнИ. Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Нові можливості для абітурієнтів з непідконтрольної території
Пройти безоплатні курси підготовки до внутрішніх іспитів і ЗНО, та ще й отримувати стипендію – такі можливості для абітурієнтів з непідконтрольої території надаються з непідконтрольних територій, які планують вступити до українських вишів.
Цього року запроваджено державний освітній проєкт допомоги молоді, який реалізує Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з Міністерством освіти та науки. В Донецькій області для проведення підготовчих курсів обрано декілька вищих навчальних закладів, серед яких – Донецький національний медичний університет (ДНМУ).
Про деталі пілотного проєкту розповів відповідальний з питань підготовчих курсів ДНМУ Олександр Кузякін – асистент кафедри та заступник секретаря приймальної комісії університету (на фото). Прес-конференцію можна подивитися за посиланням
Що дає проєкт?
– можливості для абітурієнтів вступити до будь-якого вищого навчального закладу України без ЗНО, на підставі свідоцтва про проходження курсів.
Хто може пройти курси?
– Випускники, які закінчили школу у цьому році та проживають на непідконтрольній території або у «сірій зоні».
Як потрапити на курси?
– Звернутися до приймальної комісії вишу будь-якими засобами зв’язку (телефоном +380-99-667-89-38 або ел. поштою admission@dnmu.edu.ua) та отримати запрошення, яке дозволить не проходити самоізоляцію при перетині КПВВ.
У який строк можна записатися на курси?
– До 29 червня включно потрібно приїхати до вузу та особисто подати документи – заяву, копію паспорта, копію довідки ВПО (за наявності), 4 фото, освітню декларацію (про закінчення школи цього року).
Скільки триватиме навчання?
– Підготовчі курси розраховані на два місяці, до 31 серпня. Орієнтований обсяг навантаження – 28 годин на тиждень.
Які дисципліни вивчатимуться?
– Англійська мова, історія України, українська мова, біологія, математика. За підсумками навчання з кожної дисципліни слухачем здається підсумковий іспит. По завершенні слухач отримає свідоцтво з оцінками, яке дозволить вступити до вишу.
Чи потрібно платити за курси?
– Ні, курси є безкоштовними. Також слухачі забезпечуються безоплатним проживанням та харчуванням. Більш того, передбачене щомісячне грошове забезпечення у розмірі 4 588 гривень.
Де проходитимуть навчання?
– Жити та вчитися абітурієнти будуть або в гуртожитку у Краматорську, або на базі відпочинку «Сонячний» у Щурово, якщо її встигнуть відкрити.
Що окрім навчання пропонується слухачам?
– Курс тренінгів, спрямований на адаптацію молоді з непідконтрольних територій до нових умов, волонтерські заходи, а також різноманітна культурна програма – екскурсії до Краматорського ландшафтного парку, на крейдяні скелі у Білокузьміновку, у Клебан-Бик, на слов’янські солоні озера, до дендропарку у Ямполі, поїздка у Святогірськ, відвідання соляних шахт Соледару та інше.
Чи обов’язково вступати до того закладу, де проходив курси?
– Після закінчення підготовчих курсів абітурієнт може обрати будь-якій вищій навчальний заклад України, не обов’язково той, де проходив навчання.
Світлана Денисенко
АКМЦ-online: Презентація програми БЕЗОПЛАТНИХ курсов підготовки до внутрішніх іспитів та ЗНО
Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України спільно з Донецьким національним медичним університетом реалізує державний освітній проєкт допомоги молоді. На базі вишу ви маєте змогу пройти БЕЗОПЛАТНІ курси підготовки до внутрішніх іспитів та ЗНО з таких предметів:
- Українська мова;
- Математика;
- Біологія;
- Хімія;
- Фізика.
Програма передбачає:
- БЕЗОПЛАТНЕ житло;
- БЕЗОПЛАТНЕ харчування;
- Щомісячне ГРОШОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ у розмірі 4 588 гривень;
- Організація дозвілля учасників: різноманітні екскурсії, подорожі, конкурси, соціальні проєкти, творчі заходи та кращий літній відпочинок.
Cпікер: Кузякін Олександр Одександрович
Програма реалізується Донецьким Національним Медичним Університетом.
Спрощено процедуру встановлення факту народження/смерті на тимчасово окупованих теріторій
Громадяни, які проживають на тимчасово окупованих територіях (ТОТ), з моменту окупації, стикаються з різними проблемами, особливо це стосується питань народження та смерті. Їм необхідно виконати певний алгоритм дій, який займав немало часу, а в у мовах карантину став майже недосяжний.
Однак з квітня 2021 року процедура отримання свідоцтва про смерть особи, яка померла на ТОТ, а також свідоцтва про народження дитини, яка народилась на ТОТ спростилась.
Як і раніше родичам таких осіб, необхідно звертатись до суду з заявою про встановлення факту, однак тепер не потрібно звертатись до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за отриманням відмови проведенні реєстрації смерті/ народження.
Алгоритм отримання свідоцтва про смерть/ народження тепер складається з наступних етапів:
- Підготовка заяви про встановлення факту народження / смерті на тимчасово окупованій території. Жителі ТОТ, які мають довідку ВПО мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, яка включає підготовку відповідної заяви. Адресу найближчого офісу можна знайти за посиланням http://bit.ly/3kYBXPu.
- Подання заяви до суду згідно з вимогами ЦПК України. Адресу суду можна знайти за посиланням http://bit.ly/2S21hLF. Варто звернути увагу, що подання заяви про встановлення факту смерті здійснюється за місцем реєстрації заявника!
- Розгляд справи судом та ухвалення рішення. Нормами ЦПК передбачено, що заяви про встановлення фактів народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України розглядаються невідкладно, з моменту її отримання.
- Направлення рішення суду до органів державної реєстрації актів цивільного стану для реєстрації смерті / народження.
Довідково: Лист-роз’яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду (лист від 22.04.2021 № 985/0/208-21) щодо скасування вимоги отримання відмови від органів державної реєстрації актів цивільного стану http://bit.ly/3wcUwpa.
Кількість районів скорочено, вибори до нових райрад залишаються
Верховна Рада України на засіданні 17 липня ухвалила новий адміністративно-територіальній устрій країни, створивши 136 нових районів замість 490 старих. В Донецькій області залишається 8 районів, з них 3 – на тимчасово непідконтрольній території, їх остаточне утворення відбудеться після повернення під загальну юрисдикцію України.
Постанову № 3650 «Про утворення та ліквідацію районів» було зареєстровано в Парламенті місяць тому, а вже сьогодні її було прийнято та підписано. Дана Постанова має суттєвий вплив на проведення місцевих виборів, що відбудуться 25 жовтня 2020 року.
Згідно документу, не будуть проводитись вибори депутатів районних рад ліквідованих районів. В той же час ми обиратимемо депутатів до райрад у нових районах. Повністю скасувати вибори до райрад, як це пропонувалося експертами з децентралізації, наразі не можливо, оскільки вони передбачені Конституцією України й для цього потрібно вносити зміни до Конституції.
Після обрання депутатів новоутворених районних рад повноваження депутатів «старих» райрад у ліквідованих районах припиняються. Формування виборчих округів та проведення місцевих виборів з врахуванням новоутворених районів повинна забезпечити Центральна виборча комісія.
Укрупнення районів є логічним продовженням процесу децентралізації, адже жителі мають отримувати всі необхідні послуги не в райцентрі, як раніше, а в своїй громаді. Для цього створюються сучасні Центри надання адміністративних послуг. До того ж, велика кількість старих районів вже повністю чи значною мірою покрита об’єднаними територіальними громадами, чиї бюджети не залежать від районів. Одночасно на утримання апарату райрад з держбюджету витрачаються кошти платників податків, які доцільніше спрямувати направити на розвиток громад.
За новим адміністративно-територіальним устроєм, межі новоутворених районів встановлюються по зовнішній межі територій сільських, селищних, міських територіальних громад, які входять до складу відповідного району.
У Донецькій області визначено такі межі районів:
Бахмутський район (з адміністративним центром у місті Бахмут) у складі територій Бахмутської міської, Званівської сільської, Світлодарської міської, Сіверської міської, Соледарської міської, Торецької міської, Часовоярської міської територіальних громад.
Волноваський район (з адміністративним центром у місті Волноваха) у складі територій Великоновосілківської селищної, Волноваської міської, Вугледарської міської, Комарської сільської, Мирненської селищної, Ольгинської селищної, Старомлинівської сільської, Хлібодарівської сільської територіальних громад.
Краматорський район (з адміністративним центром у місті Краматорськ) у складі територій Андріївської сільської, Дружківської міської, Іллінівської сільської, Костянтинівської міської, Краматорської міської, Лиманської міської, Миколаївської міської, Новодонецької селищної, Олександрівської селищної, Святогірської міської, Слов’янської міської, Черкаської селищної територіальних громад.
Маріупольський район (з адміністративним центром у місті Маріуполь) у складі територій Кальчицької сільської, Мангушської селищної, Маріупольської міської, Нікольської селищної, Сартанської селищної територіальних громад.
Покровський район (з адміністративним центром у місті Покровськ) у складі територій Авдіївської міської, Білозерської міської, Гродівської селищної, Добропільської міської, Криворізької сільської, Курахівської міської, Мар’їнської міської, Мирноградської міської, Новогродівської міської, Очеретинської селищної, Покровської міської, Селидівської міської, Удачненської селищної, Шахівської сільської територіальних громад.
На непідконтрольній території:
Донецький район (з адміністративним центром у місті Донецьк) у складі територій Амвросіївської міської, Донецької міської, Іловайської міської, Макіївської міської, Харцизької міської, Ясинуватської міської територіальних громад.
Горлівський район (з адміністративним центром у місті Горлівка) у складі територій Вуглегірської міської, Горлівської міської, Дебальцівської міської, Єнакієвської міської, Жданівської міської, Сніжнянської міської, Хрестівської міської, Чистяківської міської, Шахтарської міської територіальних громад.
Кальміуський район (з адміністративним центром у місті Кальміуське) у складі територій Бойківської селищної, Докучаєвської міської, Кальміуської міської, Новоазовської міської, Старобешівської селищної територіальних громад.
Світлана Денисенко, “Донеччина. ЗмІнИ”.
