23 липня зону проведення Антитерористичної операції на Донбасі відвідала офіційна делегація Державного департаменту США, яку очолив спеціальний представник Державного департаменту США з питань України Курт Волкер.
Як повідомив прес-центр штабу АТО на власній сторінці у Facebook делегація відвідала відремонтовану школу та завітали до Авдіївського коксохімічного заводу, під час чого керівник делегації Курт Волкер висловив думку, що події на Донбасі є справжньою війною
«Я приїхав сюди особисто, щоб ознайомитися з деталями даних подій. Можу сказати – це жахлива трагедія, адже ми знаємо, що Україна квітуча держава. Наше головне завдання – відновити цілісність і суверенітет України. Як я зрозумів, це не заморожений конфлікт, а гаряча війна. А ціна небезпечно висока – людські життя», – наводить слова представника Держдепу США прес-центр штабу АТО.
Двома днями пізніше, 25 липня, Палата представників Конгресу США підтримала більшістю голосів законопроект про нові санкції проти Росії у відповідь на втручання в президентську кампанію, агресію в Україні та порушення норм міжнародної безпеки.
Санкції передбачають заборону на надання американськими фірмами банківських послуг, позик на суму понад 10 млн дол., здійснення експортно-імпортних операцій щодо юридичних та фізичних осіб, які приймають участь в реалізації проектів російських газопроводів, вкладають великі суми грошей в економіку РФ, підривають кібербезпеку, порушують права людини і беруть участь у поставках російського зброї в Сирію.
Також американським та іншим компаніям заборонено продавати або здавати в оренду, надавати в лізинг товари, послуги, технології на суму понад 1 млн. дол. – одноразово та на суму більше 5 млн дол. – протягом року, які будуть використовуватися в будівництві російських експортно-орієнтованих газопроводів. Банки зіткнуться з обмежувальними заходами, якщо не скоротять максимальний термін фінансування до 14 днів для знаходяться під санкціями російських банків, до 30 днів для російських нафтогазових компаній.
Остаточне рішення за введення санкцій лишається за президентом США Дональдом Трампом, втім, враховуючи підтримку санкцій парламентом США, а також їхню очевидну вигідність для економіки Сполучених Штатів, навряд чи його рішення буде негативним.
Як ці шаги можуть вплинути на ситуацію у Донбасі?
Офіційний переговорний процес у «Мінському форматі» вже давно довів свою неефективність, що особливо помітно у процесі обміну військовополоненими і заручниками – з початку 2017 року не відбулося жодного обміну, а також екологічної ситуації – самопроголошені «республіки» категорично відмовляються допускати міжнародних експертів на небезпечні об’єкти, зокрема, на підтоплені шахти.
Про більш істотні домовленості на кшталт припинення вогню, відновлення на непідконтрольних Україні територіях видачі українських пенсій чи відкриття українських банків можна навіть і не мріяти.
Виходячи з такої неефективності Мінську, заяв Курта Волкера та голосування Палати представників Конгресу США, ряд експертів висловили думку, що можливий варіант «заміни Мінського формату» більш ефективним.
Таку думку «Радіо Свободі» виказав колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко.
«Ці зусилля нового спецпредставника США можуть дати позитив, але за двох обставин. Перша: якщо він донесе своє особисте враження до західних партнерів про те, що це – не «заморожений конфлікт», як дехто з них собі вигадав. А друге – завдяки його зусиллям, завдяки інформації, яку ми надаємо, завдяки їхнім власним джерелам все-таки відбудеться зміна позиції наших західних партнерів, і в підсумку вона стане жорсткішою щодо Росії», – висловив сподівання екс-міністр.
Доцент Інституту міжнародних відносин при Київському університеті Микола Капітоненко навпаки вважає дані надії вельми сумнівними, оскільки у Європі називає конфлікт на Донбасі «українською кризою». Цей термін є усталеним у ЄС, і він не зміниться доти, доки Україна сама в юридичній площині не визначиться з тим, що Росія веде неоголошену війну проти неї.
«Волкер висловив нормальну позицію, яку можна сприйняти. Можливо, визнання конфлікту «гарячим» дасть американцям більше підстав проводити активнішу політику щодо нього. Але не факт, що вона буде аж надто проукраїнською, – припускає експерт. – Як у США скористаються цією «гнучкістю»? Можуть посилити тиск на Росію. Але водночас можуть посилити тиск і на Україну! Курт Волкер намагатиметься донести американську позицію щодо того, що відбуваються, лідерам «нормандського формату».
Але не факт, що це вплине на принципову позицію Німеччини та Франції, яка є усталеною і послідовною. Навіть якщо вони погодяться з оцінками Волкера – це не означатиме, що вони змінять свою позицію: адже ситуація для ЄС є значно простішою, ніж три роки тому. Тобто, ситуація наразі їх більш-менш влаштовує, але вона не повинна влаштовувати Україну», – пояснює Микола Капітоненко.
Однак усі думки щодо можливої чи навіть необхідної зміни формату переговорів повинні відштовхуватися від позиції сторін цих переговорів, перш за все, України. А оскільки Україна продовжує заявляти про відсутність їм альтернативи, казати про нові шляхи врегулювання даної кризи передчасно.
Щоправда, ситуація може змінитися, наприклад, якщо проголошена 18 липня створення у Донецьку «Малоросії» таки підтримає подальший розвиток у вигляді створення якихось «державних інститутів», це можна буде трактувати як грубе порушення Мінського процесу, що автоматично поставить питання пошуку їм альтернативи.
Микита Сініцин
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!