Чому гальмує медреформа?
Нестача сімейних лікарів, інформаційна закритість медичної сфери та «радянський» менеджмент гальмують медичну реформу на місцях – так вважає Галина ПОМАЗАН з Курахового.
Переселенка з Донецька, Галина десять років працювала медичною сестрою в інтенсивній терапії, а зараз веде сторінку в соцмережі та створює громадську організацію задля відстоювання прав пацієнтів.
ЛІКАРІ — НЕ БОГИ
Коли у вісімнадцять років обираєш білий медичний халат, то, скоріш за все, тебе веде мрія допомагати, бути корисним, рятувати життя.
В цей час все, що ти знаєш про медицину: ін’єкції, інфузії, перев’язки і мужні люди у синіх хірургічних костюмах пліч о пліч, — розповідає Галина про вибір професії. – А після першої втрати пацієнта і сліз безпорадності усвідомлюєш, що лікарі — не боги. Коли часто стикаєшся зі смертю, настає емоційне вигоряння, професійна деформація, а іноді і повне розчарування в професії. До того ж і лікарі, і медичний персонал завжди під тиском — і керівництва, і пацієнтів.
На початку війни жінка працювала у блоці інтенсивної терапії кардіологічного відділення однієї з міських клінічних лікарень Донецька. Разом з родиною вона була змушена повернутися до Курахового і деякий час працювала у міжнародній гуманітарній організації «Лікарі без кордонів» у складі бригади, що виїжджала до прифронтових сіл і містечок, надавала первинну допомогу пацієнтам з хронічними захворюваннями і гострими респіраторними інфекціями.
Мені подобалась там працювати. На першому місці — потреби пацієнта. У всіх членів команди були свої обов’язки, при цьому кожен у бригаді був важливий, до його порад дослухалися, а ідеї сприймали, — пригадує Галина.
УТАЄМНИЧЕНА МЕДИЦИНА
Громадську діяльність жінка розпочала кілька місяців тому, коли у Кураховому різко збільшилася кількість хворих на COVID-19, а міська лікарня не справлялася з потоком пацієнтів. Колишня медсестра тоді звернулася до обласного департаменту охорони здоров’я, Національної Служби Здоров’я України (НСЗУ), обласної прокуратури щодо ситуації у лікарні і неспроможності керівництва організувати прийом і лікування хворих, забезпечити лікарів захисними масками, розв’язати питання нестачі молодшого медичного персоналу… А як отримала відповіді, почала поширювати інформацію з роз’ясненнями на фейсбук-сторінці «Пацієнти. Реформа. Як діяти? Курахове. Донеччина. Україна». Наразі активісти розміщують там повідомлення з офіційних джерел, а також поради від медпрацівників: як обирати сімейного лікаря та укладати з ним угоду, як отримати електронне скерування до профільного спеціаліста та електронний рецепт за програмою «Доступні ліки». На сторінці можна дізнатися про наявність у місцевій лікарні медикаментів та про закупівлі, які вона здійснює.
Про те, що у місті проблеми з отримання медичної допомоги були і до пандемії, Галина знала не з чуток:
— У мене є родичка з хронічним захворюванням, яка має право отримувати безоплатні препарати за програмою «Доступні ліки». Але, коли вона зверталася до лікарів, їй чомусь призначали препарати не з затвердженого переліку, а ті, які треба придбати власним коштом. Лише тоді, коли я супроводжувала її до лікаря, виписували рецепт на безоплатні ліки.
За словами жінки, реалізацію медреформи на місцях гальмує насамперед відсутність інформації. Медичні заклади у невеликих містах не мають власних сайтів або груп у соцмережах, аби донести до пацієнтів бодай основний зміст реформи.
До того ж багато в реформуванні медичної сфери залежить від керівництва лікарень, наявності технічних засобів та бажання перетворень:
— У реєстратурі нашої лікарні до сьогодні значиться лише стаціонарний номер телефону. Вже три місяці впроваджують онлайн-запис на прийом до лікаря, але поки всі записуються телефоном. Перелік платних послуг можна отримати за письмовим запитом або запитати в реєстратурі, онлайн з ним ознайомитись неможливо. Також неможливо дізнатися онлайн результати лабораторних досліджень.
КОНКУРЕНЦІЯ ЗАМІСТЬ ЛІЖКО-МІСЦЬ
На думку колишньої медсестри, через те, що медреформу на місцях інколи саботують, люди не завжди розуміють її безумовні досягнення, наприклад, що пацієнти тепер не «прикріплені» до лікарень за місцем проживання.
До реформи на певну кількість населення у лікарнях створювали відповідну кількість ліжко-місць. Від їх кількості залежав обсяг бюджетних коштів, які отримувала лікарня. Але від такого «розмазування» грошової субвенції по ліжко-місцях якість медичної допомоги не покращувалася. Не в кожному населеному пункті потрібні багатопрофільні лікарні. До того ж, у сфері медичної допомоги існувало таке поняття, як ліжко-день: пацієнта тримали в стаціонарі певну кількість днів, не враховуючи показання до знаходження у лікувальному закладі. Але у європейських країнах такого немає. Навпаки, вважається, що чим менше днів пацієнт провів у лікарні, тим ефективніше допомога, яку йому надали, — розмірковує Галина.
На її погляд, є у реалізації реформи і свої мінуси. Не завжди працюють маршрути пацієнтів з екстреними показаннями для госпіталізації — інфарктами, інсультами, травмами. Згідно з цими маршрутами, швидка допомога має везти пацієнтів в той заклад, де нададуть високоспеціалізовану допомогу, а не до найближчої лікарні.
Проблемою для невеликих міст і сіл залишається нестача сімейних лікарів. Ще на початку реформи було визначено оптимальну кількість пацієнтів, яка має бути в одного лікаря первинної ланки: у педіатра — 900 пацієнтів, у сімейного лікаря — 1 800. Якщо кількість пацієнтів перевищує ліміт — держава застосовує понижувальні коефіцієнти під час оплати понадлімітних декларацій.
У нашому місті всі сімейні лікарі перевищують ліміт укладених декларацій. Тож люди змушені шукати сімейного лікаря в інших селах та містах. Через це не працює головний принцип реформи – «гроші ходять за пацієнтом». Тобто лікарі не зацікавлені у нових пацієнтах. А якби у лікарні працювали не шість, а десять лікарів, то вони б конкурували і були зацікавлені у підвищенні рівня медичного обслуговування. Аби залучити нових фахівців, треба впроваджувати на рівні громади програми з підтримки. Зацікавити молодих спеціалістів може безоплатне житло, премії, бонуси, допомога з переїздом, — каже Галина.
КОНТРОЛЬ ГРОМАДИ
Інертність та вичікувальна позиція головних лікарів — прямий шлях до закриття медичних закладів. Адже пошук шляхів збереження робочих місць, залучення пацієнтів, підвищення заробітної плати персоналу можуть здійснити лише керівники медичних закладів. Натомість ефективний менеджмент та пацієнтоорієнтованість мають подолати усі проблеми медичної галузі на місцях, вважає Галина Помазан.
Зокрема, вона розповідає, що до неї часто звертаються люди літнього віку щодо можливості запровадження платного виклику сімейного лікаря до пацієнта:
Зараз лікар вирішує: приходити на виклик до пацієнта чи запрошувати його на огляд в амбулаторію. Але є пацієнти, які готові оплатити домашній візит лікаря. А чому б і ні, якщо є попит? Ми плануємо виходити з пропозицією запровадження подібної послуги до директора новоствореного центру первинної медико-санітарної допомоги у Кураховому.
Активісти, які опікуються правами пацієнтів та консультують їх онлайн, вже склали статут майбутньої громадської організації. Планується, що її представники увійдуть до складу майбутньої спостережної ради при лікарні.
Ірина ДИМИТРОВА/Громада Схід №3 (36) 2021
Марина МАРКІТАН, консультантка, 41 рік:
– Вже два роки не можу укласти декларацію з сімейним лікарем у Кураховому, бо їх у нас не вистачає. За моїми приблизними підрахунками, без сімейного лікаря залишилося 30% знайомих, серед яких пенсіонери і переселенці. Хтось знайшов лікаря у іншому місці, але я цього зробити не можу. Через хронічну хворобу змушена звертатися до лікаря часто, проте не можна постійно відпрошуватися з роботи, аби поїхати до іншого села чи міста. Не розумію, з якої причини не приймають на роботу сімейних лікарів, якщо їх не вистачає – до центру зайнятості заявки на сімейних лікарів від нашої амбулаторії не подавалися. Медична реформа задумувалася з такою метою, аби людина могла обрати лікаря, якого вважає найкращим. А мене фактично повністю позбавили медичного обслуговування! Доньці нещодавно виповнилося 19 років, попередня декларація була укладена з педіатром. Тепер їй потрібно переукласти її з «дорослим» лікарем-терапевтом, але всі вони вже мають граничну кількість декларацій. Неодноразово зверталася на «гарячу лінію» НСЗУ, МОЗу, писала звернення до обласного департаменту охорони здоров’я… І буду робити це й далі, бо маю право отримувати медичні послуги там, де вважаю за потрібне.
Галина ВАСЕНОК, бариста, 30 років:
– Не скажу, що з початком реформи зменшилися черги в амбулаторії чи поліклініці. Для мене це важливо, бо сидіти в черзі з маленькою дитиною складно. Але серед плюсів те, що сімейні лікарі охоче дають номер мобільного і консультують телефоном або через Вайбер. Тепер не потрібно йти до лікаря з якогось незначного питання. Записатися на прийом можна не лише через реєстратуру, де часто буває зайнято, ай зателефонувавши медсестрі в амбулаторії. Також зручно користуватися електронними направленнями, яке видає сімейний лікар, коли скеровує пацієнта до вузькопрофільного спеціаліста – хірурга, кардіолога тощо. Нещодавно сама перевірила зручність цього сервісу.
Зоя ЛУК’ЯНОВА, пенсіонерка за інвалідністю, 38 років:
– У мене немає претензій щодо професійності лікарів, але є багато питань до організації їхньої роботи. Наприклад, у грудні минулого року колишній сімейний лікар забув мене повідомити про те, що до кінця року потрібно поновити декларацію. Користуюся інтернетом, але навіть там такої інформації не бачила. Тож, коли у січні звернулася до лікаря, він повідомив, що через переукладення декларації я маю шукати іншого «сімейника», бо у нього вже перевищений ліміт. Довелося звертатися до амбулаторії у селі Дачному і укладати декларацію там. Село знаходиться за 8 кілометрів від Курахового, але доїхати туди на автобусі я не можу, бо маю серйозні проблеми зі спиною. Аби потрапити до лікаря, мені потрібно просити родичів з авто або замовляти таксі. Знаю чимало людей, які не змогли укласти декларацію у Кураховому, то їм теж довелося шукати лікаря у найближчих селах.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
