Чому південь Донеччини – суцільна “біла пляма” на мапі децентралізації
З 45 об’єднаних територіальних громад, які зазначені в Перспективному плані Донецької області, створені та повністю функціонують поки 10, і всі вони знаходяться на півночі області. З яких причин виникла така нерівномірність та коли зрушаться з місця процеси об’єднання у південній частині Донеччини, розповіли радники Донецького Центру розвитку місцевого самоврядування, створеного за підтримки Програми “U-LEAD з Європою” та Мінрегіону.
“Серед головних чинників, які впливають на перебіг децентралізації в Донецькій області, є питання безпеки. Ми не мусимо забувати про те, що вже п’ятий рік на нашій території ведуться бойові дії, а сама область розділена лінією зіткнення. Якщо дивитися на карту, так склалося, що на півночі більша частина території підпорядкована українському уряду, а на півдні – навпаки, більшість території тимчасово окупована. Крім того, в 2015 році була прийнята постанова Верховної Ради, згідно з якою чергові вибори не проводилися в тих населених пунктах, що знаходяться на лінії розмежування, через питання безпеки. І до сих пір від законодавців нема чітких роз’яснень, хто саме призначатиме перші вибори в тих ОТГ, які підпали під постанову Верховної Ради”, – повідомила Ольга Нікуліна, радник з питань комунікації ЦРМС.
Найбільше за кількістю територіальних громад наразі створено у Слов’янському районі. Це Черкаська, Миколаївська та Андріївська. В цьому ж районі Святогірськ об’єднав на себе навколишні села та юридично створив громаду, але не може піти на вибори до того, поки не буде змінено адміністративно-територіальний устрій, бо Святогірськ досі підпорядкований Слов’янську.
Повністю охоплені територіальними громадами два райони – Лиманський, де створена єдина Лиманська ОТГ, та Олександрівський район, де функціонує Олександрівська ОТГ та юридично створена Новодонецька ОТГ, яка чекає на перші вибори. Також оголошення виборів чекають три громади на півдні Донеччини – Волноваська, Хлібодарівська та Ольгинська, які були створені у 2017 році.
Більш детально про перебіг децентралізації на півдні Донецької області розповів Максим Ткач, радник з питань децентралізації Донецького ЦРМС. За словами експерта, на уповільнення процедури об’єднання тут впливають одразу декілька чинників.
“Перший і головний – це безпека. Будь-які скупчення людей, пов’язані з проведенням громадських обговорень, участі у голосуванні, завжди можуть нести ризик. Саме з цієї причини можуть бути не призначеними перші вибори в тих ОТГ, які безпосередньо знаходяться поблизу зони збройного конфлікту. У будь-який час ситуація там може загоститись, проте безпека громадян під час проведення публічних заходів завжди є пріоритетом як для державної, так і для місцевої влади. Однак нема чіткості, хто саме визначає критерії безпеки. Комусь треба взяти на себе відповідальність та заявити, наскільки безпечна ситуація на певній території. Законодавчо це поки не врегульовано”, – зазначив Максим Ткач.
В оновленому Перспективному плані на півдні Донецької області передбачено створення Мар’їнської, Курахівської, Великоновосілківської, Комарської, Старомлинівської, Хлібодарівської, Волноваської, Ольгинської, Мирненської, Нікольської, Маріупольської, Сартанської та Мангушської об’єднаних територіальних громад. З них щонайменше чотири межують з лінією зіткнення. Їх мешканці більше за інших чекають миру, щоб мати можливість жити в об’єднаних громадах та користуватись перевагами децентралізації.
“Менш за всіх мають перешкод громади, що знаходяться на заході області – Комарська, Старомлинівська та Великоновосілківська потенційні ОТГ, а також Курахівська та Вугледарська. У 2018 році Вугледар пройшов усі процедури приєднання, скориставшись спрощеною процедурою створення об’єднаних громад навколо міст обласного значення. На жаль, процес був загальмований через деякі неточності у документах, але ми очікуємо продовження роботи у цьому напрямку”, – наголосив експерт.
Що стосується Курахівської ОТГ, то тут мають місце дещо інші чинники. Курахове адміністративно знаходиться в Мар’їнському районі, де наразі діє військово-цивільна адміністрація, яка є держаним органом з обмеженими повноваженнями. Так, Мар’їнська районна ВЦА не може в повній мірі розпоряджатись спільним майном району. Тобто курахівці розуміють, що навіть якщо вони пройдуть весь процес об’єднання, все одно не зможуть взяти в управляння майно району та повністю скористатись перевагами децентралізації.
Тож, необхідно вносити зміні до законодавства, які надавали б право військово-цивільним адміністраціям районів передавати майно в ОТГ. Люди зазвичай пов’язують діяльність шкіл, лікарень, об’єктів культури з міською владою, а по суті, через неможливість ВЦА передавати майно, громада не зможе управляти інфраструктурою. Це певним чином демотивує процеси прискорення об’єднання в Курахівську ОТГ.
“У Великоновосілківському районі за Перспективним планом потенційно могли би бути утворені три громади: Великоновосілківська, Старомлинівська та Комарська. В той же час у районі продовжують розмірковувати над форматом об’єднання і наразі говорять про створення єдиної громади на весь Великоновосілківський район. Зміни до діючого Перспективного плану поки не вносили, Донецька ОДА лише збирає пропозиції від районних адміністрацій та місцевих рад. Але методиці формування об’єднаних громад створення єдиної Великоновосілківської ОТГ не суперечить. Ми очікуємо, що цього року дискусії щодо формату завершяться і в районі почнеться реальний процес об’єднання. На сьогодні нема жодних перепон для оголошення на території району перших виборів у ОТГ”, – запевнив Максим Ткач.
На Приазов’ї цього року також можуть бути створені об’єднані територіальні громади, але процеси гальмуються через різні причини. Так, за новим Перспективним планом у Нікольському районі передбачається створення двох потенційних громад – з центрами в Нікольському та Кальчику. Хоча раніше планувалося створення єдиної ОТГ на весь Нікольський район, і було розпочато роботу в цьому форматі. Тепер ініціювати процес об’єднання треба знову, враховуючи думку людей.
Сартанська селищна рада зараз знаходиться у підпорядкуванні Маріупольської міської ради. За попередньою редакцією Перспективного плану територія Сартани мала увійти до складу Маріупольської міської ОТГ. Але жителі бачили своє майбутнє у складі Сартанської ОТГ разом з сусідніми сільськими територіями. Таке побажання було закріплено в оновленому Перспективному плані.
В той же час в Широкиному та Комінтерновому, які мають увійти до Сартанської ОТГ, запроваджена військово-цивільна адміністрація. Ще в трьох населених пунктах у 2015 році не були проведені вибори. Ці фактори заважають тому, щоб довести до логічного завершення процедуру об’єднання у громаду та оголосити перші вибори.
“Натомість для Маріуполя такий формат вигідніший, оскільки разом із Сартаною та селами, що знаходяться в зоні розмежування, Маріупольська ОТГ виходила би безпосередньо на лінію зіткнення. Тим самим Маріуполь знову міг опинитися в переліку прифронтових населених пунктів, з усіма економічними, політичними та інвестиційними обмеженнями. Саме тому місто поставило перед собою велике завдання: по-перше, не допустити віднесення Маріуполя до зони військових дій, а з іншого, дати можливості жителям прифронтової території жити в складі об’єднаної громади та мати змогу отримати переваги децентралізації”, – додав Максим Ткач.
Тепер за діючим Перспективним планом до Маріуполя мають приєднатись селища Старий Крим, Бердянське та Покровське з Мангушського району. Кожному населеному пункту Маріупольська міська рада вже зараз надає підтримку. Прискоренню створення Маріупольської ОТГ сприятиме прийнятий в 2018 році закон про спрощену процедуру приєднання до міст обласного значення.
Донецький Центр розвитку місцевого самоврядування надає всіляку підтримку громадам щодо просування процесу децентралізації – майже щодня проводяться зустрічі з керівництвом, під час яких роз’яснюються механізми об’єднання, розглядаються різні формати з точки зору економічної спроможності майбутніх громад, на прикладах діючих ОТГ висвітлюються переваги реформи. Щоб закрити “білі плями” на півдні Донецької області, радники ЦРМС активізували свою роботу саме в цьому регіоні.
“Донецький ЦРМС активно працює над навчанням лідерів змін. Експерти залучають до навчання тих людей з прифронтової території, хто готовий здійснювати перетворення та реформи, своїм прикладом надихати сусідів. Треба привчати владу міркувати над розвитком території, а не жити тільки сьогоднішнім днем. Об’єднання не означає миттєву вигоду, про це ми говоримо з місцевою владою та з жителями. Аби стимулювати процеси децентралізації, організуємо для них навчальні поїздки до інших регіонів, щоб вони подивились, яких успіхів досягають об’єднані громади, як організували певну сферу життєдіяльності”, – розповів Максим Ткач.
Матеріал підготовлено в рамках проекту “Маяк” за підтримки Фонду розвитку ЗМІ Посольства США в Україні.
Погляди авторів не обов’язково збігаються з офіційною позицією уряду США.
This project was supported by the Media Development Fund of the U.S. Embassy in Ukraine.
The views of the authors do not necessarily reflect the official position of the U.S. Government.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
