Чому постраждалі від домашнього насильства рідше звертаються за допомогою і де її шукати?

До початку повномасштабного вторгнення рф в Україну на Донеччині діяли 30 шелтерів, денних центрів та спеціалізованих служб, які надавали допомогу постраждалим від домашнього насильства. Нині деякі з них знаходяться на тимчасово окупованих територіях, частина закладів зруйновані внаслідок обстрілів. Водночас домашнє насильство не зникло, проте кількість звернень і зафіксованих фактів з цього приводу знизилась.

З чим це пов’язано, що включає у себе поняття «домашнє насильство», які заходи вживаються у разі звернень до спеціалізованих служб, якою є загальна ситуація на Донеччині та чи дійсно переселенці більше страждають від насильницьких дій – про це поговорили з тренеркою, муніципальною консультанткою у Покровській громаді проєкту Фонду ООН у галузі народонаселення «Міста і громади, вільні від домашнього насильства» Тетяною Лисенко.

Деякі люди вважають, що домашнє насильство – це щось, що відбувається у колі родини й переважно із застосуванням фізичної сили. Але насправді це поняття набагато ширше, правильно?

Так, домашнє насильство – це насильницькі дії або бездіяльність однієї людини стосовно іншої. Ці люди можуть бути поєднані родинними стосунками або ні. Можуть мати спільних дітей або ні. Згідно чинного законодавства, домашнє насильство може бути між колишнім чи теперішнім подружжям, родичами або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою. Відомий навіть такий  випадок, коли у суді було доведено домашнє насильство у справі спільного проживання у студентському гуртожитку, розумієте? Тобто це люди, які проживають в одному приміщенні, займаються спільними справами, ведуть спільне господарство, ділять якийсь простір. І в цьому випадку навіть булінг суд визнав  домашнім насильством.

Від домашнього насильства часто страждають жінки, особи похилого віку. Особи з інвалідністю також у групі ризику. Фахівці працюють з кожною цільовою групою. Робота ведеться не лише з постраждалими, а і з кривдниками. У цьому випадку діє «Програма для кривдників». До неї можна потрапити за рішенням суду і за власним бажанням, коли кривдником приймається відповідальне «доросле» рішення.

Загалом чинне законодавство виокремлює чотири форми домашнього насильства: фізичне, психологічне, економічне та сексуальне. Ознаками насильства є шкода, яку завдали людині, перевага сили, умисність, циклічність. Якщо це невипадкова ситуація – сталась один раз і після цього  все майже стало на свої місця, людина зрозуміла і щиро шкодує про свою поведінку – це можна назвати сваркою, а не домашнім насильством. Навіть у разі застосування фізичної сили. Але якщо ситуація повторюється, періоди між такими проявами агресії скорочуються і вони стають дедалі жорсткішими – це точно домашнє насильство. І потрібно вживати заходи з подальшого запобігання.

Які це саме заходи можуть бути?

Найчастіше особі, яка страждає від домашнього насильства, дуже складно прийняти рішення, наважитися зачинити ці двері назавжди та залишити токсичні стосунки у минулому. Але єдине правильне рішення у таких ситуаціях – розірвати коло насильства, знайти можливість бути там, куди кривдник не дістанеться. Ідеально – це взагалі місце, про яке він і знати не буде.

У нас сьогодні є чинне законодавство, в якому зібрано та адаптовано під українські реалії досвід європейських країн. Створено систему служб та сервісів, фахівці проходять навчання, тому готові на всіх рівнях реагувати, надавати допомогу та всебічну підтримку. Постійно проводяться інформаційні кампанії, направлені на формування у суспільстві нульової толерантності до будь-яких проявів домашнього насильства.

Чи бувають ситуації, коли під час такої програми родину намагаються примирити?

Ви про медіацію? Ні, такого тут точно немає. У домашньому насильстві медіація взагалі не передбачена.

Що таке домашнє насильство? Це умисне діяння. Це контроль та переслідування, побиття та психологічний тиск тощо. Кривдник не визнає права своєї жертви на опір і захист власних прав та інтересів. Він вважає, що має право позбавляти людину свободи вибору, обмежувати дії, утримувати, застосовувати силу. Тож про примирення тут не йдеться апріорі.

Якою є ситуація на Донеччині під час війни

Кількість звернень у нашому регіоні збільшилась чи зменшилась під час повномасштабної війни?

Скажімо так, жінки зараз менш готові до кардинальних рішень. Деякі погоджуються терпіти навіть побиття, але не розлучатись із кривдником, особливо в родинах, де є діти. Отже, вони обирають хоча б якусь стабільність, навіть в особі кривдника. Переконати таких людей дуже складно, але роз’яснювальна робота все одно проводиться і вся необхідна підтримка надається.

Чи можна стверджувати, що серед ВПО збільшилась кількість домашнього насильства?

Можу сказати лише одне: є типова поведінка кривдника. І ті умови, в яких опинились переміщені особи, обов’язково стають тригером агресії, яка прихована у тих, хто прагне звинувачувати, контролювати, тиснути.

Куди звертатись людям за допомогою?

Перш за все, це гарячі лінії. У громаді створені загальні та спеціалізовані служби надання соціально-психологічної допомоги особам, які страждають від домашнього насильства. Днями у Покровську відбулося відкриття Центру медичних послуг у сфері сексуального та репродуктивного здоров’я. Центр, який відкрито у рамках проєкту «Рівні», спеціалізуватиметься на наданні комплексної допомоги з використанням методу «рівний – рівному» особам, які страждають від гендерно зумовленого насильства та секс-працівницям, що зазнали психологічних та фізичних травм.

Читайте також: На Донеччині відкрили три центри інтегрованих медичних та соціально-психологічних послуг для жінок

Чим можете допомогти, якщо звертаються саме до вашого офісу?

Наш офіс «PRO» у Покровську надає допомогу в рамках проєкту «Міжсекторальна підтримка людей, які постраждали внаслідок бойових дій у південних та східних областях України», який реалізує БО «Благодійний фонд «ПосмішкаЮА» у партнерстві з ГО «Клуб рибалок України – Юей Фішішг Клуб», БО «БФ «Громадська ініціатива – ХТО, ЯК НЕ МИ!» та іншими організаціями за підтримки Гуманітарного Фонду для України. Послуги надає психолог, фахівець із соціальної роботи, юрист. Тобто люди, які постраждали від домашнього насильства, можуть отримати психологічну, правову та соціальну допомогу. Крім того, ми пропонуємо евакуацію жінок з дітьми у безпечне місце на території Дніпропетровської області.

Читайте також: Як створювались та працюють під час війни центри допомоги постраждалим від домашнього насильства у Покровській громаді


Ця публікація здійснена за підтримки Фонду «Партнерство задля стійкості України», який фінансується урядами Великої Британії, Канади, Нідерландів, Сполучених Штатів Америки, Фінляндії, Швейцарії та Швеції. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Антикризовий медіа-центр» не обов’язково відображає позицію Фонду та/або його фінансових партнерів.


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Цей сайт використовує cookies