На Донеччині волонтери щодня готують їжу для прифронтових сіл (фото)
“Це не просто їжа — це підтримка, це час, це турбота. А ще — дуже смачно”, — каже мешканка Святогірської громади, розповідаючи про куліш із м’якесеньким м’ясом, яким її пригощали волонтери з польової кухні.
Гуманітарний проєкт “Польова кухня” започаткований у 2022 році БФ “ЮАКом” (Слов’янськ) та БО “К-12” (Дніпро), розповідає Антикризовий медіа-центр. Команда проєкту готує й роздає гарячі обіди в прифронтових і визволених селах Донеччини, Харківщини, Миколаївщини — там, де немає магазинів, газу, води і транспорту. Там, де війна лишила не тільки руїни, а й щоденну побутову невизначеність.
Замість гуманітарного набору — паруюча каша з м’ясом
“Люди звикли до гуманітарних пакетів, але не розуміли, що таке “польова кухня”. Спочатку були обережні, не всі приходили. Але після кількох днів село вже знало: це не “просто каша”, це смачно, ситно, різноманітно”, — розповідає менеджер проєкту Максим Горбунов.
Меню розраховане на тиждень і включає основні українські страви: борщ, плов, куліш, гречку з м’ясом, пшеничну кашу, салат, узвар або чай. “І, це принципово, багато м’яса: на кожну порцію закладено не менше 100 грамів”. До обіду додають солодке — печиво або цукерки.
Команда, що складається з 7 людей, готує просто неба. По факту, польова кухня — це великий казан на відкритому вогні.
Село за селом, громада за громадою — від Студенка до Снігурівки, від Левківської громади до Хрестища. Щодня — до восьми точок видачі, щодня — нові села, нові обличчя, нові історії. За день проїжджають до 60 км, часто розбитими дорогами.
“Унікальність у тому, що нам не потрібен газ, електрика чи централізована вода. Маємо генератор, насос, беремо воду з колодязів — і варимо. Головне — дрова і досвід”, — кажуть волонтери.
І додають, що працюють у будь-яку пору року та погоду: “Під сонцем у спеку, дощем восени та морозах взимку”.
Читайте також: За тиждень до громад Донеччини доставили 264 тонни гуманітарної допомоги
Їжа як ресурс: для життя, для ремонту, для городу, для надії
Гарячий обід — це не просто їжа. Це можливість не шукати транспорт та гроші на поїздку у “великі міста з магазинами”, не витрачати час на приготування, зосередитися на городі, відбудові будинку, допомозі іншим. У селах, де немає роботи, де є тільки дім, худоба і клаптик землі, кожна хвилина — ресурс.
Особливо це важливо для літніх людей: навіть якщо вони мають продуктовий набір, дрова, вода і сили на приготування — це не завжди доступно. Польова кухня виручає і в цьому.
За весь час роботи польової кухні команда побувала в десятках сіл і в кожному відчула тепло, вдячність, гостинність. Люди не просто кажуть слова подяки за турботу про них, а й намагаються чимось пригостити з саду, щось подарувати на згадку. Це, за словами організаторів, ще більше надихає на подальшу роботу.
“Ми хочемо підтримати українське село — колиску України. Там зараз найбільше проблем, але люди тримаються. І саме там найбільше надихають”, — додають волонтери.
А в цих добрих справах та поїздках волонтерів завжди супроводжує ще один член команди — Barry.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
