Цивільний захист України на охороні життя громадян
Цивільний захист об’єднує центри управління, засоби та спеціальні сили в єдину державну систему. Вона опікується забезпеченням захисту людей, а також рятуванням цінностей та природних об’єктів під час аварій, стихійних лих, техногенних катастроф та у разі військових дій.
Події, під час яких порушуються звичайні умови життя на окремій території або на об’єктах, називають надзвичайними ситуаціями (НС). Система цивільного захисту має запобігати таким ситуаціям, ліквідувати їх наслідки й допомагати постраждалим.
Головним аварійно-рятувальним підрозділом держави є оперативно-рятувальна служба цивільного захисту ДСНС України. Також сили цивільного захисту формуються з аварійно-рятувальних та спецслужб, добровільних формувань та пожежно-рятувальних підрозділів. До них входять й утворені місцевою владою центри безпеки.
Пріоритет цивільного захисту – збереження здоров’я та рятування життя громадян. Тому навіть залучення громадян до рятівних робіт, ризикованих для життя та здоров’я, має бути добровільним. Також серед головних цілей – зменшення ризику виникнення НС та доступ до інформації про стан цивільного захисту. Його основні завдання розподіляються на дві стадії.
Запобігання надзвичайним ситуаціям
Щоб запобігти небезпечним процесам, необхідно уважно спостерігати за станом небезпечних об’єктів та природного середовища, а також прогнозувати можливі надзвичайні ситуації та оцінювати їх наслідки. Це необхідно, щоб заздалегідь визначати потреби в матеріальних ресурсах. Для цього пожежно-рятувальні підрозділи цілодобово чергують, а органи влади розробляють цільові програми та створюють резерви.
Одним з основних завдань системи цивільного захисту є навчання населення певному реагуванню у разі НС. В першу чергу це стосується працівників підприємств з небезпечним виробництвом. Громадяни мають знати, куди бігти й що робити, де брати засоби рятування. Для цього в приміщеннях розміщують евакуаційні плани, а на будинках вказівники «Укриття».
Саме система цивільного захисту налагоджує оповіщення громадян про можливу загрозу, має правдиво та своєчасно інформувати про стан навколо. Тому періодично в один і той час можна чути ревуни – так перевіряють готовність систем оповіщення про загрози.
У сфері цивільної оборони тривають наукові дослідження щодо оцінок ризику на об’єктах та територіях з метою мінімальної можливості виникнення НС. Алгоритми ліквідації наслідків катастроф постійно вдосконалюються, створюються нові методи прогнозів і запобігання НС.
Як тільки потенційна загроза стає реальною, сили цивільного захисту переходять в режим підвищеної готовності: оперативні групи шукають причини погіршення обстановки та пропонують способи її нормалізації. До роботи можуть бути залучені додаткові сили, наприклад, військові.
Реагування на надзвичайні ситуації
Коли виникає НС, сили цивільного захисту в першу чергу опікуються безпекою громадян, пом’якшенням можливих наслідків і зменшенням можливих матеріальних втрат. Спеціалісти організують життєзабезпечення постраждалих громадян, проводять рятувальні та інші роботи з ліквідації наслідків катастрофи. Водночас вони мають раціонально використовувати резервні ресурси.
Головна задача аварійно-рятувальних робіт – припинити дію небезпечних факторів.
Сили цивільного захисту розповсюджують оперативну інформацію щодо надзвичайної ситуації й вчасно інформують людей про їх дії, оповіщають про загрози, організують знезараження, укриття в захисних спорудах, евакуацію, медичну допомогу та медико-психологічну реабілітацію як постраждалих, так і рятувальників.
На постраждалій території утворюється спеціальна комісія для координації дії всіх сил. Вона визначає зони ураження, оцінює масштаби можливих наслідків, планує реагування.
Від оборони до захисту
Ідея цивільної оборони виникла в Європі ще в 1930 роки для захисту населення від воєнних небезпек під час бомбардувань. У 1980-ті роки акцент змістився на захист громадян від катастроф, як техногенних, так і природних. До 2013 року в Україні діяла система цивільної оборони, яка була реформована в єдину державну систему цивільного захисту.
Кодекс цивільного захисту закріпив принципово новий підхід, оскільки визначив «цивільний захист» саме як функцію держави, спрямовану на захист населення, природи, майна та територій через запобігання НС, ліквідацію наслідків катастроф та надання допомоги постраждалим.
В Україні цивільний захист в мирний час здійснюється за Кодексом. Однак в так званий «особливий період» законодавством визначається про правовий режим воєнного стану, мобілізацію та оборону.
Крім того, термін «цивільний захист» більше за термін «цивільна оборона» відповідає поняттю «захист населення й територій» та зберігає спадкоємність міжнародних правових документів, оскільки на нього поширюється дія Протоколу 1 до Женевських конвенцій про захист жертв війни та інших актів.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
