Десятки мільярдів: що робити з боргами «народних» республік за комунальні послуги від України
Ситуація, що склалася в останні декілька днів, навколо водопостачання до окупованого Луганську та ряду населених пунктів, так званої «Луганської народної республіки»: з 30 січня вода у низці міст, селищ та сіл відсутня.
Як заявили у підконтрольному ЛНР «Луганськвода», це сталося об 11 годині внаслідок припинення подачі води з Петровської насосної станції Попаснянського водоканалу, розташованої на підконтрольній території Україні.
У «Луганському енергетичному об’єднання» (ЛЕО), підтвердили цю заяву пояснивши, що знеструмили Петровську насосну станцію Попаснянського водоканалу, який забезпечує водою окупований Луганськ і деякі навколишні населені пункти через борг за електроенергію у 173 мільйони гривень.
Цікаво, що Попаснянський водоканал 90% своєї води качає саме на непідконтрольні Україні території, котрі хоча і визнають борг за воду, який вже досяг приблизно півмільярда гривень, вкрай мало оплачують його.
Час від часу на нейтральній території зустрічаються представники самопроголошеної ЛНР і України за присутності спостерігачів ОБСЄ та готівкою у мішках передають гроші, проте як заявляють у «ЛЕО» цього замало, та й вони нерідко не доходять до банківського рахунку підприємства.
Щоправда, борги за електроенергію Попаснянського водоканалу це лише верхівка айсбергу, загалом за підрахунками «ЛЕО» самопроголошена ЛНР винна за спожиту електрику приблизно 4,8 млрд. грн., що разом із боргом у 700 мільйонів з підконтрольної Україні територію складає заборгованість у 5,5 млрд. грн.
5,2 мільярди гривень у свою чергу «ЛЕО» винне ДП «Енергоринок» за спожиту електроенергію.
Керівник Луганського об’єднання Володимир Грицай наполягає на тому, що заборгованість виникла через позицію Кабінету міністрів України, котре змусило підприємство поставляли електроенергію на окуповану частину Луганщини, незважаючи на рівень сплати за неї.
«У 2015 році Кабмін зобов’язав ЛЕО постачати електроенергію на непідконтрольні території (НКТ), хоча відразу ж стало зрозуміло, що збирати платежі буде проблематично. Так і вийшло – ЛЕО збирало максимум до 25% від належних платежів, так як багато хто, підприємства на НКТ платити не хотіли», – пише гендиректор «ЛЕО» Володимир Грицай на своєму блозі у «Економічній правді».
Згідно з наказом Мінтопенерго №440 від 10 липня 2015 року був розроблений механізм, котрий дозволяв обмежувати постачання електрики до самопроголошеної ЛНР, проте ним ні разу не скористалися, за думкою Грицая, через небажання Мінтопенерго.
Дефіцит грошей намагалися вирішити у Луганській державній обласній адміністрації, що виділила для оплати електроенергії 100 мільйонів гривень, а також Міжнародний Червоний Хрест слатив спожиту Попаснянським водоканалом електроенергію у жовтні-листопаді 2015 року на суму 16 мільйонів гривень.
Тим часом, проти «ЛЕО» ДП «Енергоринок» був поданий позов, у рамках якого у лютому 2017 року у луганського підприємства заарештували рахунки, а його працівники перейшли на триденний робочий тиждень.
З 1 липня на Луганському енергетичному об’єднанні повернулися до п’ятиденного робочого тижня, але 26 липня Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики і комунальних послуг встановила для ЛЕО новий розмір обов’язкових щодобових відрахувань – понад 30 млн грн., при тому, що збір платежів у середньому щодоби становить лише 3-4 млн грн.
На підприємстві вирішили привернути увагу до своїх проблем, тим більше що за час лихоманки «ЛЕО» покинули близько 500 працівників, а решта 2200 були змушені жити на знижену зарплату. Початок жовтня ознаменувався протестами працівників об’єднання та інших підприємств регіону, які закликали Кабмін звернути увагу на положення області та вирішити її проблеми, щоправда, реакції не було.
Схоже на луганському підприємстві вирішили привертати до себе увагу інакше і почати знеструмлювати Попаснянський водоканал через заборгованість – у листопаді і грудні 2017 року, а потім у січні 2018-го.
Невідомо, чи допоможе такий спосіб, проте борги самопроголошеної ЛНР за воду та електроенергію крапля у морі, відносно боргів «народних республік» за спожитий російський природний газ.
Восени у РФ згадали про заборгованості за російський природний газ, що поставляється у ЛНР і ДНР: мова йшла приблизно про 1,65 млрд. доларів США або 45 мільярдів гривень за 5,6 млрд. кубометрів блакитного палива з січня 2015 року.
Щоправда, згідно з рішенням Стокгольмського арбітражу Україна не повинна сплачувати цей борг, до того ж, за прийнятим Верховною Радою законом «про деокупацію», обов’язки забезпечувати населення окупованих РФ територій Донбасу лежить на Росії.
Проте, з поверненням тимчасово непідконтрольних Україні територій Донбасу, постане проблема – що робити з боргами за природній газ, які були сплачені населенням самопроголошеним «народним» республікам, адже з юридичної точки зору, ці платежі будуть незаконними, то ж населення залишиться винним Україні?
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
