Під час круглого столу «Залучення громадськості сходу України до відновлення своїх громад» шукали шляхи налагодження діалогу між представниками влади та громадянського суспільства. Учасники обговорювали проблеми окупації територій, перспективи звільнення захоплених ворогом громад та шляхи майбутньої їхньої відбудови. У заході взяли участь представники Луганщини та Донеччини. Це не перша зустріч в межах проєкту, який реалізує громадська організація «Асоціація «Відродження та Розвиток» у співпраці з ГО «Громадська ініціатива Луганщини», «Асоціація сприяння самоорганізації населення», «Центр політико-правових реформ» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
«Поділ влади та громадськості на «вони» та «ми» – не загроза, а можливість»
Однією з проблем громад регіону, яку виділяють представники місцевого самоврядування, – це релокація бізнесу. Підприємці виїжджають і платять податки в інших громадах, таким чином бюджети ТГ Луганщини та Донеччини втрачають гроші.
Юлія Володченко, яка головує у ГО «Центр дозвілля дітей з інвалідністю «Дивосвіт» та працює в IT-компанії «QuartSoft Ukraine», була серед учасників заходу. Вона зауважила, що, по-перше, не весь релокований бізнес сплачує податки на інших територіях. Компанія, в якій вона працює, виїхала з Краматорська, проте продовжує сплачувати податки рідному місту. По-друге, є велика ймовірність, що релокований бізнес, який зареєструвався в інших громадах, за певних умов захоче повернутися. Це неможливо з’ясувати без підтримки зв’язку з підприємцями. А бізнес один з основних учасників відновлення.
«Треба тримати зв’язок з бізнесом, щоб розуміти: чому він виїхав, але не зареєструвався на іншій території; чому виїхав і зареєструвався; чи хоче повернутись, якщо так або ні, то чому; за яких умов він може повернутись; яких товарів або послуг бракує мешканцям, що продовжують жити в громадах, близьких до лінії фронту. Є бізнес з інших територій, якому цікаві громади, навіть попри близькість до лінії фронту. Наприклад Краматорськ, де кількість кафе зараз більша, ніж була до повномасштабного вторгнення. Виник попит серед військових. Тож можливості є завжди. Треба досліджувати ситуацію», – зазначила Юлія Володченко.
Голова ГО «Центр дозвілля дітей з інвалідністю «Дивосвіт» впевнена, що налагодити таку комунікацію владі може допомогти саме громадськість. На її думку, представники громадянського суспільства мають для цього розгалужену мережу контактів. Також Юлія додала, що громадськість буде тільки «за», коли влада побачить у ній партнера.
«Я не бачу загрози у поділі влади та громадськості на «вони» та «ми», вважаю це непоганою можливістю. Правова природа у влади й громадськості різна, як і мотивація. Але є й те, що нас об’єднує – орієнтація на досягнення суспільних інтересів. Так, ми робимо це у різний спосіб. Проте невже це недолік, а не перевага? Завдяки цьому ми можемо дуже добре одне одного доповнювати. Було б бажання. Отже, мій заклик до влади – не закривайтесь, користуйтесь допомогою громадськості!», – підкреслила голова ГО «Центр дозвілля дітей з інвалідністю «Дивосвіт» Юлія Володченко.
Читайте також Відновлення та людський капітал: громадські організації Донеччини та Луганщини обговорили процес відродження областей
Впровадження кращих практик у рідних громадах
Війна змусила багато громадських організацій Донеччини та Луганщини переїхати до інших регіонів. Деякі з них роблять це вже вдруге. Досвід 2014 року навчив такі організації швидше адаптуватись у нових умовах: знаходити зв’язки з активістами на місцях, долучатись до роботи в інших місцевих радах. При цьому вони не залишають без уваги питання відновлення рідних регіонів. Набуття досвіду та нових знань можуть стать у нагоді після повернення у рідні регіони.
«Ми стикнулись з тим, що введення воєнного стану вплинуло на якість комунікації з владою. Це обумовлено законодавством в частині обмеження інформації, але іноді заважає активному долученню до процесів відбудови або ефективної допомоги громадам, які потребують її терміново і до якої готові долучитись міжнародні донори. Але у наших діалогах з владою існує дві сторони медалі. З одного боку, не зовсім компетентні запити чи дії деяких представників громадянського суспільства. З іншого – людський фактор», – зазначила в.о. голови громадської ради при Донецькій облдержадміністрації Ірина Степанова.
Для громадськості важливим також є і навчання та дослідження досвіду інших країн, і впровадження кращих практик у рідних громадах. Ірина Степанова навела приклад сусідньої Польщі. Там під опіку громадських організацій віддали школи, центри безпеки громади, заклади культури тощо. Вона зауважила, що нині у контексті браку кадрів представники громадськості могли б бути долученими до надання соціальних послуг.
Марина Романцова
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!