Дієва демократія: як громади на сході України успішно впроваджують бюджети участі попри збройний конфлікт
Завдяки бюджетам участі жителі сходу долучаються до розбудови своїх громад.
Нові дитячі майданчики, зелені зони та простори для творчості – це ті ініціативи, які люди хочуть бачити у своїх містах та селах, попри їхню наближеність до «лінії зіткнення». Чи можливо поширити цей досвід на регіональний рівень в областях, де діють військово-цивільні адміністрації (ВЦА) та на яку допомогу можна розраховувати з боку держави?
В Україні історія бюджету участі бере початок з 2015 року. За основу українці взяли польську модель. Нині наша держава серед лідерів країн в Європі за кількістю партисипаторних бюджетів. Партисипація (походить від англ. participation – участь, взаємодія).
Громади на сході України, незважаючи на збройний конфлікт, не залишаються осторонь. На Донеччині та Луганщині у 2020 році вісім цільових громад, які підтримує Програма ООН із відновлення та розбудови миру за фінансування Європейського Союзу та урядів Данії, Королівства Нідерландів, Швейцарії та Швеції, успішно реалізували 33 проєкти. Їх фінансували місцеві бюджети спільно з іншими міжнародними партнерами майже порівну. Нині до цільових громад додалися ще й три військово-цивільні адміністрації. Однак це не єдина новація. До проєктів розбудови громад вирішив доєднатися й місцевий бізнес. Тепер у процесі впровадження партисипації беруть участь п’ять сторін – це безпосередньо мешканки та мешканці міст і сіл, представники органів влади, громадські організації, міжнародні партнери та підприємці.
«Наш дворічний досвід в областях, де ми працюємо, вказує на те, що бюджети участі поступово стають тим інструментом, завдяки якому люди дійсно мають вплив на рішення влади та розвиток своїх громад. Ми раді, що кількість проєктів у порівнянні з минулим роком зросла вдвічі. Це свідчить про те, що і жителі громад, і представники органів влади розуміють їхню доцільність та ефективність. А специфіка Донецької та Луганської областей, де триває збройний конфлікт, не є перешкодою для впровадження механізмів прямої демократії, партисипації й спільних проєктів», – зазначив координатор компонента «Громадська безпека і соціальна згуртованість» Програми ООН із відновлення та розбудови миру Роман Хащенков.
Яскравий приклад плідної взаємодії цьогоріч продемонстрував Нью-Йорк у Торецькій ВЦА на Донеччині, де пустир із залишками радянського постаменту активістки перетворили на сучасний простір для відпочинку. Його прикрасою стали інсталяція великого серця та лавка-примирення. Таку ініціативу вдалося реалізувати завдяки спільним зусиллям громади, міжнародної технічної підтримки та бізнесу.
Крім того, впровадження громадського бюджету для Торецької військово-цивільної адміністрації – це новий досвід. Отож, не обійшлося і без спірних питань. Натомість першопрохідцем серед ВЦА була Волноваха. Попри ризики, таке починання також підтримали у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру.
Чотири місяці знадобилось ініціативній групі, аби запустити партисипаторний бюджет у дію. Зрештою, у рік започаткування конкурсу жителі громади запропонували на розгляд вісімнадцять проєктів, десять з яких комісія допустила до голосування. Відеоспостереження, дитячі майданчики, зелені зони – основні запити авторів. І попри те, що серед переможців опинилося 90% проєктів, без доопрацювань не обійшлось, оскільки активність підтримки конкурсу населенням онлайн була мінімальною. Головна відмінність нового положення громадського бюджету 2021 року – два види голосувань: паперовий та електронний. Проте досконалість немає меж, отож напрацьований досвід тут продовжують розвивати.
Цьогоріч Програма ООН із відновлення та розбудови миру підтримала Щастинську ВЦА на Луганщині, де одинадцять населених пунктів межують із «лінією зіткнення».
«Загострення, на жаль, у нас не рідкість, тому людям особливо хочеться вірити у перспективи розвитку їхньої громади, відчувати свою причетність до позитивних змін тут. Але, найцікавіше те, що саме керівник Щастинської ВЦА став ініціатором того, щоби до прийняття рішень було залучено громадськість. Відтак, поточного року з’явився бюджет участі», – розповіла представниця адміністрації Наталія Палагута.
У підсумку, села отримали простори для спілкування, розвитку та натхнення. Головна особливість конкурсу цієї громади – тут немає тих, хто програв. Проєкти, які не перемогли цього року, будуть реалізовані у 2022 році, але за рахунок інших джерел фінансування, зокрема коштом державного бюджету.
Окрім того, з викликами стикаються як новачки у процесі, так і вже досвідченні «гравці». Серед найпоширеніших – це панівна участь у процесі бюджетних установ, використання адміністративного ресурсу, погана поінформованість людей, недовіра до місцевої влади, нереалізовані ініціативи-переможці, неякісно підготовлені проєкти та пасивність людей.
Натомість додаткове фінансування від держави стимулювало би людей в громадах, розташованих вздовж «лінії зіткнення» до більшої активності. Про це зауважила
керівниця експертної групи стратегічного планування та розвитку Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Катерина Демидчук.
«Наразі підготовлено зміни до бюджету, які передбачають додаткову субвенцію. Вона буде співфінансувати громадські бюджети. Цей інструмент є важливим для ВЦА, оскільки там особливо складно з наповненням бюджетів. Механізм ще розробляється, а сам порядок буде прийнято лише після затвердження змін до бюджетного кодексу. За попередніми прогнозами, ця програма працюватиме за принципом 50х50. Коли буде напрацьовано дієвий досвід – будемо його поширювати на території, які межують з тимчасово окупованою АР Крим. Спочатку допомагатимемо тим, хто найменш фінансово спроможний».
В Україні відсутнє національне законодавство щодо громадського бюджету. Нормативні акти погоджуються членами і членкинями робочих груп, до складу яких належать представники влади, депутатського корпусу рад, громадських організацій та затверджуються на місцевому рівні. Крім «муніципального» рівня, Полтавська область перша в країні впровадила бюджет на рівні області.
«Полтавська область має три громадські бюджети: стандартний, екологічний та шкільний. Усі вони регіонального рівня. Найбільшу підтримку збирають учнівські проєкти. Серед них дуже багато креативних ідей», – зазначила членкиня ГО «Еколтава» Ірина Березова.
Такий досвід надихнув й Донецьку область почати діяти у цьому напрямку. Про це зокрема йшлося під час конференції «Бюджет участі: як зробити інструмент місцевої демократії дієвим? Досвід громад Донецької, Луганської та Запорізької областей». Тим більше, що запит на розширення конкурсу до рівня регіонального у громадськості є точно.
Результатом заходу став напрацьований документ з ідеями та пропозиціями щодо змін, які кожна з присутніх громад може вносити у свої положення про громадський бюджет, аби вдосконалювати його і робити якісніший конкурс на місцях та залучати у процес якомога більшу кількість активних громадян та громадянок. Адже бюджет участі вже став своєрідною «доброю угодою» між місцевими органами влади та громадськістю, а відтак, і новою можливістю для налагодження суспільного діалогу.
Артем Гетьман / ПРООН в Україні. Конференція «Бюджет участі: як зробити інструмент місцевої демократії дієвим? Досвід громад Донецької, Луганської та Запорізької областей»
Артем Гетьман / ПРООН в Україні. Конференція «Бюджет участі: як зробити інструмент місцевої демократії дієвим? Досвід громад Донецької, Луганської та Запорізької областей»
Артем Гетьман / ПРООН в Україні. Конференція «Бюджет участі: як зробити інструмент місцевої демократії дієвим? Досвід громад Донецької, Луганської та Запорізької областей»
Артем Гетьман / ПРООН в Україні. Конференція «Бюджет участі: як зробити інструмент місцевої демократії дієвим? Досвід громад Донецької, Луганської та Запорізької областей»
Артем Гетьман / ПРООН в Україні. Конференція «Бюджет участі: як зробити інструмент місцевої демократії дієвим? Досвід громад Донецької, Луганської та Запорізької областей»
Для довідки
Статтю підготовлено у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру за фінансової підтримки Європейського Союзу та урядів Данії, Королівства Нідерландів, Швейцарії та Швеції.
Програму ООН із відновлення та розбудови миру реалізують чотири агентства ООН: Програма розвитку ООН (ПРООН), Структура ООН з питань гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок (ООН Жінки), Фонд ООН у галузі народонаселення (UNFPA) і Продовольча та сільськогосподарська організація ООН (ФАО).
Програму підтримують дванадцять міжнародних партнерів: Європейський Союз (ЄС), Європейський інвестиційний банк (ЄІБ), Посольство США в Україні, а також уряди Данії, Канади, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Швейцарії, Швеції та Японії.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
