Донеччина долучилася до акції «16 днів проти насильства»

Для жінок відрили набір на безоплатні програми перекваліфікації. У межах програми учасниці можуть опанувати нові професії, зокрема водійки екскаватора, зварювальницю тощо.

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України.

Набір відкрили на безоплатні навчальні програми за такими напрямами:

• водійка вантажівки категорії C;
• водійка вантажівки з причепом категорії CE;
• автомеханікиня;
• водійка вилкового навантажувача;
• водійка фронтального навантажувача;
• операторка екскаватора;
• майстриня штукатурних і декоративних робіт;
• зварювальниця.

Навчання поєднує теоретичну підготовку та практику. Також передбачене безоплатне проживання та харчування на час проходження навчання. Безоплатні програми перекваліфікації для жінок відкрили Reskilling Ukraine у партнерстві з Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України.

В Україні пришвидшать будівництво сіток для боротьби із ворожими БпЛА. До кінця 2026 року планують облаштувати 4000 км антидронового захисту автомобільних доріг. 

Про це повідомили у пресслужбі Міністерства оборони України, пише Антикризовий медіа-центр.

За інформацією в Україні збільшили швидкість облаштування антидронового захисту з п’яти до 12 кілометрів на добу.

“Поблизу лінії фронту росія використовує дрони як інструмент терору проти цивільних автомобілів, рятувальників і ремонтних бригад. У фокусі дороги, які забезпечують безперебійну логістику та життєдіяльність громад поблизу лінії бойового зіткнення”, – йдеться у повідомленні.

На антидронові сітки з бюджету виділили додаткові 1,6 млрд грн.

На території Донецької області зараз практично немає працюючих кризових центрів, куди можна було б оперативно вилучити людину, яка пережила домашнє насильство.

Про це розповіла Антикриовому медіа-центру директорка Слов’янського міського центру соціальних служб Тетяна Пєвєнь.

“Ми все одно намагаємось вирішити ці питання у разі необхідності. Потрібен час для того, щоб знайти той кризовий центр або якийсь притулок для постраждалої або для родини, бо жінка часто має дітей. Треба також відшукати ресурси й можливості, щоб її туди відправити. Для них безплатно, звичайно. Але це теж поодинокі випадки. Більшість жінок кажуть, що вони залишатимуться вдома, бо “поки що ситуація контрольована”, їхати вони не хочуть”, – каже Тетяна Пєвєнь.

Ключовим алгоритмом залишається взаємодія з правоохоронними органами. Найперше посадовиця радить викликати поліцію та фіксувати факт насильства. Це допоможе отримати терміновий заборонний припис на 10 днів, за яким кривдник має залишити житло.

“Для суду часто достатньо навіть одного термінового припису, щоб ухвалити рішення на користь жінки. Наявність кількох таких документів свідчить про систематичність знущань. Тільки суд має повноваження призначити штраф, відправку до органів пробації, проходження обов’язкової програми для кривдників”, – пояснює директорка Слов’янського міського центру соціальних служб.

Читайте також: Домашнє насильство на Донеччині: як закон захищає постраждалих і де виникають перешкоди

Патрульні зафіксували збільшення кількості повідомлень про домашнє насильство у 2025 році. Загалом надійшло 1484 виклики. Це на 98 викликів більше, ніж 2024 року.

Про це йдеться у матеріалі Антикризового медіа-центру “Домашнє насильство на Донеччині: як закон захищає постраждалих і де виникають перешкоди“.

Протягом 2025 року патрульні виписали:

• адміністративні протоколи – 341 за ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства);
• термінові заборонні приписи (ТЗП) – 309 для негайного припинення насильства та обмеження контакту кривдника з жертвою;
• порушення приписів – 37 за ст. 173-8 КУпАП (невиконання ТЗП).

Домашнє насильство у прифронтових містах Донеччини залишається гострою соціальною проблемою, розв’язання якої ускладнює евакуація населення та відсутність спеціалізованих шелтерів для постраждалих. Протягом 2025 року правоохоронці зафіксували зростання кількості повідомлень та дзвінків щодо домашнього насильства у найбільших містах на півночі Донеччини. Водночас у Слов’янському міському центрі соціальних служб спостерігають зменшення кількості звернень, що вказує на розрив між офіційною статистикою та реальною готовністю жертв шукати тривалу підтримку.

Про це пише журналістка Антикризового медіа-центру.

Скільки викликів надійшло до поліції Краматорська та Слов’янська

Патрульна поліція, яка опрацьовує виклики за лінією 102 у Слов’янську та Краматорську, зафіксувала збільшення кількості повідомлень про домашнє насильство. Таку інформацію отримали у відповідь на запит до пресслужби правоохоронців.

До поліції у 2025 році надійшли 1484 виклики, що на 98 випадків більше, ніж у 2024 році (1386 викликів). Щодо реагування та притягнення до відповідальності, то ситуація торік така:

• адміністративні протоколи – 341 за ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства);
• термінові заборонні приписи (ТЗП) – 309 для негайного припинення насильства та обмеження контакту кривдника з жертвою;
• порушення приписів – 37 за ст. 173-8 КУпАП (невиконання ТЗП).

У 2024 році кількість складених протоколів була вищою і становила 486, а кількість винесених ТЗП – 459.

“Відстежити зміну характеру насильства у прифронтових містах доволі складно. Це пов’язане з тим, що частина людей виїжджає з небезпечних територій, водночас до міст прибувають внутрішньо переміщені особи з інших регіонів. Така динаміка ускладнює формування стабільної статистики й проведення порівняльного аналізу, адже склад населення постійно змінюється”, – додають у пресслужбі.

Специфіка прифронтових громад на прикладі Слов’янська

Директорка Слов’янського міського центру соціальних служб Тетяна Пєвєнь розповідає, що у місті з 2021 року діє спеціалізована установа первинного соціально-психологічного консультування. Саме тут жертви домашнього насильства можуть отримати підтримку.

“Наразі до центру стали менше звертатися щодо домашнього насильства. Можливо, це пов’язане із загостренням ситуації: люди більш зібрані, згуртовані. Якщо порівнювати 2024 та 2025 роки, то у 24-му випадків у громаді було в півтора раза більше. Проте зараз серед кривдників фіксуємо військовослужбовців. Але це поодинокі випадки”, – зазначає Тетяна Пєвєнь.

Така інформація дещо відрізняється від тієї, яку надають правоохоронці. Не всі переселенці, які проживають наразі у Слов’янській чи Краматорській громадах, знають про діяльність Слов’янського міського центру соціальних служб і що там можна отримати допомогу.

Алгоритм захисту та юридичні пастки

На території Донецької області зараз практично немає працюючих кризових центрів, куди можна було б оперативно вилучити людину, яка пережила домашнє насильство.

“Ми все одно намагаємось вирішити ці питання у разі необхідності. Потрібен час для того, щоб знайти той кризовий центр або якийсь притулок для постраждалої або для родини, бо жінка часто має дітей. Треба також відшукати ресурси й можливості, щоб її туди відправити. Для них безплатно, звичайно. Але це теж поодинокі випадки. Більшість жінок кажуть, що вони залишатимуться вдома, бо “поки що ситуація контрольована”, їхати вони не хочуть”, – каже Тетяна Пєвєнь.

За її словами, у будь-якому випадку ключовим алгоритмом залишається взаємодія з правоохоронними органами. Найперше треба одразу викликати поліцію та фіксувати факт насильства. Це допоможе отримати терміновий заборонний припис на 10 днів, за яким кривдник має залишити житло. Якщо ситуація не покращується, то обмежувальний припис можуть подовжити до шести місяців.

“Саме поліцейський протокол є фундаментом для подальшого захисту. Для суду часто достатньо навіть одного термінового припису, щоб ухвалити рішення на користь жінки. Наявність кількох таких документів свідчить про систематичність знущань. Тільки суд має повноваження призначити штраф, відправку до органів пробації, проходження обов’язкової програми для кривдників”, – пояснює директорка Слов’янського міського центру соціальних служб.

Яку відповідальність понесли кривдники у 2025 році

Протягом минулого року патрульні поліцейські Краматорська та Слов’янська загалом винесли 309 термінових заборонних приписів. Правоохоронці фіксують випадки, коли кривдники ігнорують встановлені обмеження, що тягне за собою наступні санкції:

• первинне порушення: штраф від 340 до 510 грн (20-30 неоподатковуваних мінімумів), громадські роботи від 30 до 40 годин або адміністративний арешт до 10 діб;
• повторне порушення протягом року: штраф від 510 до 680 грн (30-40 неоподатковуваних мінімумів), громадські роботи від 40 до 60 годин або арешт до 15 діб.

Чи допомагають судові рішення зупинити домашнього агресора

Суди можуть розглядати справи без присутності кривдника і не повідомляти його про обов’язок пройти програму корекції поведінки.

“Суд вважає, що виконав свої обов’язки: присудив програму і надіслав постанову нам. Ми пишемо листи в поліцію з проханням розшукати агресора, а поліція відповідає, що не має права впливу на людину. Це тягнеться місяцями. Наприклад, у нас зараз 12 постанов, а реально програму пройшли лише чотири людини”, – розповідає директорка Слов’янського міського центру соціальних служб Тетяна Пєвєнь.

Вона додає, що іноді система працює лише на папері.

“Постанова суду розрахована на таку модель ідеального, скажімо так, кривдника, який обізнаний, відповідальний, сам звертається за цією програмою, щоб йому надали психолога. Це на папері”, – зауважує Тетяна Пєвєнь.

Як має працювати закон

Юрист ГО “Аваліст” Віталій Денщинко, який надає правовий супровід постраждалим від домашнього насильства у Слов’янську, пояснює, що в Україні існує чітко прописаний законодавчий механізм захисту осіб.

Розгляд справи про видачу обмежувального припису має відбуватися з викликом заявника та кривдника. Неявка сторін після їхнього повідомлення не перешкоджає ухваленню рішення. За словами юриста, копію судового рішення вручають або надсилають рекомендованим листом кривднику. Крім того, суд зобов’язаний не пізніше наступного дня повідомити поліцію та органи місцевої влади. Після цього кривдника беруть на профілактичний облік.

“Поліція має здійснювати профілактичну роботу з моменту виявлення факту домашнього насильства. Строк такого обліку відповідає строку дії обмежувального припису. Контроль за поведінкою кривдника включає щотижневе спілкування, перевірки за місцем проживання, роботи або в інших місцях, які він часто відвідує”, – пояснює Віталій Денщинко.

За словами юриста, законодавство передбачає достатні інструменти захисту, однак перепони у їхньому застосуванні мають вирішуватися в кожному конкретному випадку окремо.

“Механізм існує. Питання в тому, як він реалізується на практиці та чи вибудовується чіткий алгоритм дій між усіма залученими службами”, – підсумовує він.

Алгоритм для людини, яка постраждала від домашнього насильства:

• негайно повідомити поліцію за номером 102, щоб зафіксувати факт насильства та, за потреби, отримати терміновий заборонний припис;
• продумати безпечне місце, де можна залишитися на ніч у разі загострення ситуації, та маршрут, як швидко туди дістатися. Підготувати копії документів і речі першої необхідності;
• у разі тілесних ушкоджень або погіршення стану здоров’я викликає швидку за номером 103 – медична фіксація може бути важливою для подальшого захисту прав;
• звернутися до центрів соціальної допомоги або громадських організацій, які працюють з постраждалими від домашнього насильства, та разом із фахівцями обговорити можливі кроки виходу з ситуації (Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства: 0800500335 або 116123);
• скористатися безоплатною правовою допомогою у місті для отримання юридичної підтримки (номер гарячої лінії: 0800213103), наприклад, у складанні заяви на винесення обмежувального припису, стягнення матеріальної чи моральної шкоди;
• отримати консультацію щодо подальших дій за телефонами «гарячих ліній», де можна анонімно поговорити з фахівцями та оцінити рівень ризику.

Фахівці соціальних служб, правоохоронних органів та правової допомоги підкреслюють: навіть один зафіксований випадок насильства може стати підставою для подальшого захисту та запобігання повторним загрозам.

Лариса Мак

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.