Донеччині – 200 млрд грн, Луганщині – 80 млрд грн на реінтеграцію окупованих територій
Відновлення на сході України почнеться зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької і Луганської областей та їхньої реінтеграції. Відповідну постанову стосовно саме цих двох областей Кабінет Міністрів України ухвалив торік у травні. Йдеться як про ті частини областей, що захопили росіяни у 2014 році, так і ті, які окупували вже під час повномасштабного вторгнення. Деякі з них були звільнені українською армією, наприклад, Святогірська та Лиманська громади Донеччини. У Постанові № 486 наголошується, що обласні військові адміністрації одразу мали розпочати підготовку дій зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької і Луганської областей та їхньої реінтеграції. Що вже зроблено, розглянемо на прикладі Донецької області. А також з’ясуємо, чому громадськість було усунуто від розробки важливих рішень.
Координаційна рада розпочала роботу
Передусім у червні 2023 року при Донецькій ОВА створили «Координаційну раду з питань стабілізації ситуації на деокупованих територіях та їх реінтеграції», затвердили її положення та склад. Згідно із положенням Координаційна рада є тимчасовим консультативно-дорадчим органом при обладміністрації, який займається аналізом ситуації, підготовкою плану першочергових дій щодо повернення територій, а також координує діяльність вузькоспрямованих координаційних груп.
Очолює Координаційну раду начальник Донецької ОВА Вадим Філашкін (на момент її створення – Павло Кириленко). До складу ради увійшли його заступники, директори департаментів, голови районних, міських, селищних і сільських адміністрацій, а також очільники ключових держпідприємств, що забезпечують життєдіяльність області – «Донецькоблгаз», Податкова служба, «Укрзалізниця», «Укрпошта», «Ощадбанк» тощо. Також до складу Координаційної ради включили представників трьох громадських організацій: ГО «Точка доступу», ГО «Нова Дружківка», ГО «Клуб рибалок України».
Активістам не місце в групах
Утім громадськість Донецької області намагалася активніше долучитися до розробки важливих рішень. Від декількох громадських організацій були направлені листи з проханням долучити їхніх представників до складу координаційних груп, що працюють за окремими напрямками. Спочатку їх запити були враховані – представники чотирьох організацій увійшли до складу груп і навіть встигли взяти участь у перших засіданнях.
Однак вже за місяць списки членів координаційних груп були відредаговані і вже без участі громадських активістів. Одна з тих, хто прагнув долучитися до роботи, – Юлія Володченко, голова Громадської організації «Центр дозвілля дітей з інвалідністю «Дивосвіт».
«Впродовж останніх років наша організація впроваджувала у Краматорську суспільно важливі соціальні проєкти. Тому я запропонувала свою участь у групі за цим напрямком. Також й інші представники громадськості могли б бути корисними своєю роботою в координаційних групах. На жаль, всіх нас викреслили зі списків, навіть не надавши притомної відповіді на запитання, чому спочатку запросили представників громадськості взяти участь у робочих групах за напрямками, а потім виключили їх зі складу цих груп», – розповіла Юлія Володченко.
Єдине, на що спромоглися обласні чиновники, це подякувати «за активну громадську позицію, за роботу спрямовану на підтримку нашого регіону, небайдужість до долі Донецької області, її мешканців». В офіційному листі за підписом заступника голови Донецької ОВА Ігоря Мороза йдеться: «У разі виникнення необхідності залучення представника Вашої громадської організації до роботи координаційних груп при координаційній раді з питань стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької області та їх реінтеграції, буде проінформовано додатково».
План з реінтеграції вартістю 200 мільярдів гривень
Хай там що, а процес, хоч і без участі громадськості, триває. У липні 2023 року Координаційна рада остаточно сформувала десять координаційних груп, що працюють за такими напрямками:
- відновлення роботи органів державної влади;
- безпека;
- гуманітарне реагування;
- відновлення інфраструктури;
- медичне реагування;
- економіка;
- інформаційна політика;
- соціальний захист;
- освітні потреби, психологічна підтримка;
- планування комплексного відновлення територій.
Координаційні групи напрацювали «План першочергових дій зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької області та їх реінтеграції». Це доволі об’ємний документ, який містить 61 сторінку та складається з розділів, що відповідають назвам координаційних груп. План містить детальний перелік першочергових та подальших дій координаційних груп після деокупації територій Донецької області. Для кожної групи в Плані перелічені певні заходи, строки їх виконання та відповідальні за це особи чи підрозділи.
Цей план затвердили протоколом онлайн-засідання Координаційного штабу з питань деокупованих територій під головуванням Віце-прем’ер-міністра України – Міністра з питань тимчасово окупованих територій України Ірини Верещук.
Онлайн-нарада з питань реінтеграції
Згідно з фінансово-економічними розрахунками Донецької та Луганської ОВА на реалізацію проєкту плану з реінтеграції територій Донеччини необхідно близько 200 млрд гривень, Луганщини – 80 млрд гривень. Пізніше розрахунки будуть коригуватися відповідно до поточних потреб. Ці проєкти можуть бути профінансовані з державного і місцевих бюджетів, а також за кошти міжнародних донорів.
У наступних матеріалах ми більш детально розповімо про окремі пункти «Плану першочергових дій зі стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької області», а також про те, що вже реалізують на прикладах Святогірської та Лиманської громад, які визволили після повномасштабного вторгнення.
Світлана Денисенко
Читайте також Раннє відновлення – щоб жити тут і зараз
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
