Донеччину обмежують у доступі до грошей на відновлення

У першій рік повномасштабного вторгнення в Україні був створений Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, який є головним джерелом відновлення на державному рівні. Кошти Фонду передбачені на відбудову об’єктів критичної інфраструктури, соціальних об’єктів та житла, будівництво захисних споруд. Торік загальний обсяг Фонду сягнув понад 60 мільярдів гривень. З них лише невелика частина була спрямована на Донецьку область, та й те тільки на одну громаду. Скільки коштів отримала Донеччина, на що вони були використані, з яких джерел наповнюється Фонд ліквідації наслідків збройної агресії, за якими пріоритетними напрямками витрачається та чому Рахункова палата вважає такий розподіл непрозорим – читайте у нашому матеріалі.

Донеччина отримала транспорт

Дізнатись, які проєкти були профінансовані з Фонду ліквідації у 2023 році, можна за допомогою інтерактивної мапи, яка дає можливість відстежити розподіл коштів між різними об’єктами по всій території України. Мапа має чотири рівні деталізації: область, район, територіальна громада, населений пункт. Якщо натиснути на мапі на Донецьку область, то активним виявляється лише Покровський район. Тиснемо на нього та бачимо, що фінансування отримала Добропільська громада, а саме: 38 млн грн – місто Добропілля та 13 млн грн – місто Білицьке.

Скрін інтерактивної мапи розподілу коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році

Натиснувши далі на кружечок, можна відкрити таблиці з деталізацією закупівель. Згідно з даними дашборду, у Добропіллі за 38 млн грн придбали спеціальний транспорт для місцевих комунальних підприємств: два сміттєвози, один екскаватор-навантажувач, один фронтальний навантажувач. У Білицькому також придбали дві одиниці спецтранспорту на суму 13 млн грн.

Сміттєвоз для Добропілля, придбаний за кошти з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії

Загалом у 2023 році Донеччина отримала всього 51 млн грн з Фонду ліквідації наслідків збройної агресії рф, загальний обсяг якого склав більш ніж 60 млрд грн. Варто зазначити, що на інтерактивній мапі не відображена інформація про видатки, направлені на захист критичної інфраструктури та на програму «єВідновлення».

Пріоритетні напрямки використання коштів Фонду

Фонд ліквідації наслідків збройної агресії створили в України восени 2022 року, щоб забезпечувати першочергові заходи з відновлення критичної інфраструктури, що постраждала внаслідок бойових дій. Це спеціальний фонд у складі державного бюджету, головне призначення якого – закривати значну частину потреб країни з відновлення: реконструкцію та ремонт об’єктів критичної інфраструктури, житла для ВПО та осіб, які втратили його внаслідок воєнних дій, будівництво громадських будівель та укриттів, закупівлю спецтранспорту.

Наповнення Фонду відбувається з двох джерел:

  • активи рф, примусово вилучених або конфіскованих Україною;
  • 50% прибутку, який до державного бюджету перераховує Національний банк України.

Сумарно у 2023 році загальний обсяг Фонду ліквідації наслідків збройної агресії склав 61,7 млрд грн, з яких було розподілено 58,2 млрд грн. За даними Держказначейства, фактично виконано робіт на суму 38,1 млрд грн.

Найбільшу суму, 13,3 млрд грн, спрямували на спорудження захисту на об’єктах паливно-енергетичного сектору. Далі основні витрати розподілені таким чином:

  • 11,7 млрд грн – виплата компенсацій за пошкоджене та зруйноване житло;
  • 3,4 млрд грн – регіональні проєкти відбудови;
  • 8,3 млрд грн – будівництво магістральних водогонів (ліквідація наслідків знищення Каховської ГЕС);
  • 419 млн грн – будівництво та відновлення житлової та громадської інфраструктури;
  • 560 млн грн – експериментальний проєкт з комплексного відновлення постраждалих населених пунктів.

Серед інших витрат – капітальний ремонт пошкоджених закладів вищої освіти, забезпечення діяльності ДСНС, заходи з психологічної допомоги, забезпечення діяльності ЗСУ та медичне обслуговування військових та ветеранів.

Непрозорість використання коштів Фонду

Більшу частину коштів Фонду ліквідації наслідків збройної агресії у 2023 році розподілили непрозоро та без належної пріоритизації. Такого висновку дійшли у Рахунковій палаті, проаналізувавши втрати за минулий рік.

За даними аудиторів, процес розподілу не узгоджується з бюджетним та іншим спеціалізованим у цій сфері законодавством і містить прогалини. Також виявлено умови та ризики недостатньо прозорого розподілу, зокрема, через невчасне затвердження методології пріоритизації проєктів.

«Як наслідок, лише незначна частка коштів Фонду була розподілена згідно з пріоритетами, тоді як решта спрямована на фінансування проєктів з недостатньо прозорими критеріями відбору. Зокрема, мова йде про спрямування левової частки акумульованих коштів Фонду на «експериментальні» проєкти», – повідомили у Рахунковій палаті.

Під час перевірки було встановлено, що лише незначна частина проєктів стосувалася об’єктів, пошкоджених під час воєнних дій. Решта під цей критерій не підпадали.

Світлана Денисенко


Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Цей сайт використовує cookies