«Дивись. Міркуй. Кажи»: молодь Донеччини знаходила голос у дискусіях та творчості
Понад 70 молодих людей об’єдналися в унікальному проєкті «Дивись. Міркуй. Кажи» в межах конкурсу мінігрантів «DIY Community» за підтримки ЮНІСЕФ. Проєкт «Дивись. Міркуй. Кажи», ініційований ГО «МОДА» у партнерстві з ГО “Центр ініціатив підприємців м. Торецьк”, став платформою для розвитку комунікації, емоційного інтелекту та впевненості у власному голосі.
За час реалізації проєкту понад 70 молодих людей – переважно внутрішньо переміщені особи – змогли знайти підтримку, однодумців та сміливість говорити про важливе.
Дискусії, емоції та навчання бути собою
Після перегляду фільму 8 березня учасники дискутували про емоції на зустрічі «Чому погані емоції не погані?». Молодь обговорювала, як страх, гнів чи смуток можуть бути не ворогами, а інструментами для самопізнання та розвитку. Атмосфера була невимушеною: чай, кава та дружні розмови зробили цей вечір особливим.
Майстерклас з акторської майстерності відбувся 15 березня. Молодь вчилася виражати емоції без слів, позбавлятися страху публічних виступів і краще розуміти одне одного через невербальні сигнали. Веселі ігри, сміх і творчі завдання допомогли учасникам відкрити свої таланти та відчути силу комунікації.
У межах дискусійного клубу «Чому погані емоції не погані?» 22 березня вирували дебати та шквал емоцій. Понад 30 представників молоді мали змогу зібратися у дружньому колі, відірватися від гаджетів і відкрито висловити свою думку про роль емоцій у нашому житті.
У межах фінального заходу 29 березня відбувся дискусійний клуб «Чому разом краще, ніж одному?». Учасники разом шукали відповіді на запитання про важливість спільнот, підтримки та співпраці. Живі дебати, щирі історії та обмін досвідом зробили зустріч незабутньою.
Результати, які змінюють життя
Учасники отримали новий досвід, підтримку та можливість бути почутим. Безпечний простір для спілкування став місцем, де можна не боятися помилитися, дискутувати та шукати істину. За час реалізації проєкту учасники стали більш впевненими у собі, навчилися висловлювати думки, розуміти власні емоції та краще комунікувати з іншими.
Цей проєкт – більше, ніж просто серія зустрічей. Це можливість для молоді знайти свій голос і бути частиною спільноти, яка підтримує, надихає і допомагає рости. Дякуємо всім, хто став частиною «Дивись. Міркуй. Кажи»!
Програма ЮНІСЕФ у Донецькій області реалізується ГО «ЗАХОДИ» у партнерстві з ГО «Країна розвитку» за підтримки Донецької ОДА.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Чому громадський моніторинг відбудови – це не про критику, а про якість і відповідальність?
Громадська організація «Інша Жінка» отримала підтримку на реалізацію надзвичайно важливого проєкту «Наша відповідальність: Моніторинг відбудови в Полтавській області» від ІЕД / IER, Центр економічної стратегії та Технології Прогресу за підтримки European Union in Ukraine в рамках проєкту “Контроль витрат на відновлення”.
Проєкт «Наша відповідальність: Моніторинг відбудови в Полтавській області» ГО «Інша Жінка» має на меті здійснення ефективного моніторингу 10 об’єктів соціальної інфраструктури, які вже були реконструйовані чи відбудовані після часткового (суттєвого) пошкодження або руйнування у період після 24 лютого 2022 року.
Основна мета проєкту — забезпечити прозорість та зворотний зв’язок з громадськістю через незалежне оцінювання процесу відбудови десяти важливих об’єктів. Оцінка буде здійснена на підставі роботи експертів, опитувань користувачів, фахових перевірок та зустрічей з відповідальними за відбудову особами. Важливою складовою проєкту стане інформаційна кампанія, яка супроводжує цей процес та буде сприяти широкому висвітленню результатів моніторингу та налаштуванню діалогу між місцевою владою, громадськістю та користувачами відновлених об’єктів.
Ключові заходи проєкту включають опитування серед користувачів відновлених об’єктів, організацію засідань експертів та громадських обговорень, заповнення інформації про обєкти моніторингу на порталі Big Recovery Portal, написання історій відбудови, а також регулярне висвітлення результатів у соціальних мережах та медіа. Для реалізації проєкту залучатимуться місцеві громади, ЗМІ, представники органів влади та відповідні профільні фахівці. Результати моніторингу будуть опубліковані у відкритому доступі, що дозволить громадянам активно долучатися до процесу відбудови.
Проєкт сприятиме не лише контролю за якістю робіт, але й створенню моделі взаємодії між громадою, місцевими органами влади та підрядниками. Завдяки моніторингу та відкритості ми зможемо мінімізувати ризики, забезпечити високу якість відновлення і створити умови для подальшої стійкої реконструкції об’єктів. Проєкт покликаний стати прикладом ефективного контролю в умовах відбудови та забезпечення участі громади в таких процесах.
Роль громадянського суспільства у відбудові
Громадяни мають право і обов’язок брати участь у відбудові своїх регіонів. Прозорість у використанні ресурсів, ефективність відновлювальних робіт і підзвітність органів влади – усе це є результатом активного громадського контролю. Громадський моніторинг відбудови не є лише критикою або вказівкою на помилки. Це інструмент, який дозволяє забезпечити високу якість та відповідальність за виконані роботи.
Як підкреслює експертка проєкту та членкиня ГО «Інша Жінка» Крістіна Демидова:
“Активні громадяни, волонтери та громадські організації мають безцінний потенціал для допомоги у відбудові. Вони можуть фіксувати порушення, звертати увагу на неефективне використання коштів і пропонувати рішення, які враховують реальні потреби людей на місцях. Громадянський контроль — це інструмент спільної відповідальності, який сприяє прийняттю більш виважених рішень.”
Проєкт не про критику, а про якість та відповідальність
Важливою частиною проєкту є те, що громадський моніторинг не має на меті критику заради критики, а спрямований на забезпечення високої якості відбудови, ефективного використання ресурсів та максимальної підзвітності. Це інструмент, що дозволяє не тільки стежити за процесами, а й активно впливати на їхню якість.
Громадський моніторинг відбудови — це не про критику заради критики, а про забезпечення якості, ефективності та підзвітності. Він допомагає гарантувати, що ресурси використовуються за призначенням, а рішення приймаються з урахуванням інтересів громад, – зазначила Ірина Коряк, юристка проєкту та членкиня ГО «Інша жінка»
Моніторинг: прозорість, відповідальність і активна участь
Громадський моніторинг у цьому контексті — це також інструмент прозорості, який допомагає викорінити корупційні прояви, нецільове використання коштів і неефективні рішення. Він не тільки дозволяє громадянам отримати доступ до інформації, але й дає можливість втручатися в процеси відбудови, коли виникають проблеми.
Громадський моніторинг відбудови — це про відкритість, відповідальність і активну участь людей у змінах. Він не просто допомагає стежити за процесами, а й зміцнює демократію, даючи кожному можливість впливати на якість відбудови. Ми й далі говоримо про важливість залучення всіх мешканців громади до прийняття рішень, адже саме від нашої активності залежить, наскільки добре ці рішення будуть реалізовані, – наголошує Ольга Лісконог, експертка проєкту, членкиня ГО «Інша Жінка»
Раніш ми писали Один із найбільших освітніх проєктів у світі починає працювати в Україні: що пропонують та як зареєструватись
Зміцнення довіри до влади через участь громадян
Ще однією важливою складовою цього проєкту є підвищення довіри між громадою та владою. Коли громадяни бачать, що їхня участь має значення і їхній голос враховується, довіра до органів влади зростає. Це дозволяє уникати можливих конфліктів та покращує загальний стан співпраці.
Громадський моніторинг сприяє не лише прозорості, а й зміцненню демократичних процесів. Він дає можливість громадянам усвідомлювати свою причетність до процесу відбудови та відчувати відповідальність за якість реалізації проєктів. Довіра суспільства до влади зростає, коли люди бачать, що їхній голос має вплив на прийняття рішень і що їхні ресурси використовуються справедливо та ефективно, – зазначає Катерина Колотай, волонтерка проєкту, членкиня ГО «Інша Жінка»
Механізми громадського контролю: право і обов’язок
Законодавство України передбачає існування механізмів громадського контролю, однак їхня ефективність безпосередньо залежить від активності самих громадян. Громадський моніторинг стає не лише правом, але й обов’язком кожного, хто бажає бачити якісну відбудову. Адже саме активність громадян дозволяє гарантувати, що відбудова проходитиме не лише швидко, а й з урахуванням потреб місцевих мешканців.
Законодавство України передбачає механізми громадського контролю, але їхня ефективність залежить від активності самих громадян. Громадський моніторинг – це не лише право, а й обов’язок суспільства, якщо ми хочемо бачити якісну відбудову. Органи влади повинні сприймати моніторинг не як загрозу, а як спосіб зміцнення довіри та запобігання кризовим ситуаціям, – Ганна Дем’яненко, керівниця проєкту «Наша відповідальність: Моніторинг відбудови в Полтавській області» та керівниця осередку ГО «Інша Жінка» в м. Полтава
Підтримка проєкту зі сторони місцевої влади
Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації один з основних партнерів проєкту, який вже активно підтримав ініціативу, надавши повний перелік необхідних даних щодо об’єктів, що підлягають відновленню. Вони є важливим джерелом інформації та ключовими партнерами у забезпеченні доступу до даних, необхідних для моніторингу відбудови.
Підсумки: важливість громадської ініціативи для відбудови
Отже, проєкт «Наша відповідальність: Моніторинг відбудови в Полтавській області» ГО «Інша Жінка» є важливим кроком на шляху до відновлення громад в умовах війни. Громадський моніторинг відбудови не є лише інструментом для фіксації порушень або критики. Він є важливою складовою процесу, який дозволяє забезпечити високий рівень відповідальності, якості та прозорості відбудови. Завдяки активній участі громадян можна досягти ефективного та сталого розвитку місцевих громад, зміцнити демократичні процеси та підвищити довіру до органів влади.
Команда проєкту «Наша відповідальність: Моніторинг відбудови в Полтавській області» в рамках своєї діяльності вже здійснила перші моніторингові візити в м. Кременчук.
Ми закликаємо всіх зацікавлених стежити за нашою діяльністю, бути не байдужими та активно долучатися до моніторингу відновлення у своїх громадах. Лише разом, завдяки спільній відповідальності та активній участі, можна створити умови для сталого, прозорого та якісного відновлення у регіонах.
Діяльність ГО «Інша Жінка» висвітлюємо на сайті та сторінці у Facebook.
Цей матеріал підготовлено в рамках проєкту «Наша відповідальність: Моніторинг відбудови в Полтавській області», що реалізується в межах субгрантингового компоненту проєкту “Контроль витрат на відновлення”, який реалізується за підтримки Європейського Союзу. Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю ГО «Інша Жінка» і жодним чином не відображає точку зору Європейського Союзу. Проєкт “Контроль витрат на відновлення” впроваджують Центр економічної стратегії, Інститут економічних досліджень та політичних консультацій та ГО “Технології прогресу”.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Регіональна ініціатива GiHA: зміцнення гуманітарної підтримки через гендерний підхід
В умовах війни гуманітарна допомога стає ключовим фактором виживання для мільйонів людей. Проте ефективність цієї допомоги залежить від того, наскільки вона враховує гуманітарні потреби різних категорій населення. Жінки, чоловіки, діти, люди похилого віку, представники ЛГБТКІА+ спільноти, люди з інвалідністю – усі вони мають різні виклики, і однаковий підхід для всіх може бути неефективним. Саме тому створюються спеціальні механізми, що інтегрують гендерні аспекти в гуманітарну діяльність.
Одним із таких механізмів є ініціатива GiHA (Gender in Humanitarian Action) – Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності, яка діє на національному та регіональному рівнях у різних країнах світу, постраждалих від збройних конфліктів, стихійних лих та інших складних надзвичайних ситуацій. Основна її мета – забезпечити рівний доступ до гуманітарної допомоги для всіх соціальних груп, враховуючи їхні особливі потреби.
В Полтавській області робота Регіональної робочої групи «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності» (надалі, Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області) ведеться за підтримки ООН Жінки в Україні.
Чому важливий гендерний підхід у гуманітарній діяльності
Війна та кризи впливають на різні групи населення по-різному. Жінки та дівчата, діти, люди з інвалідністю, представники ЛГБТКІА+ спільноти, літні люди часто мають обмежений доступ до гуманітарної допомоги або стикаються з додатковими ризиками, зокрема гендерно зумовленим насильством та торгівлею людьми. Врахування гендерного аспекту в гуманітарній роботі означає, що потреби всіх цих груп будуть почуті та задоволені.
Галина Внукова, асистентка з координаційних питань Робочої групи «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності», ООН Жінки в Україні, наголошує:
“Субнаціональна координація гендерних аспектів у гуманітарній діяльності (GiHA) необхідна для ефективного реагування на локальні виклики, особливо в регіонах із гострими гуманітарними потребами. Вона забезпечує доступність допомоги для вразливих груп, сприяє співпраці між місцевою владою, громадськими організаціями й гуманітарними партнерами та дозволяє швидше адаптуватися до змін.
На відміну від національного рівня, така координація передбачає тіснішу взаємодію з громадами, що дає змогу оперативно розподіляти ресурси, аналізувати ситуацію та забезпечувати підзвітність. До регіональних робочих груп GiHA входять представники місцевої влади, громадських ініціатив та міжнародних організацій. Важливим залишається постійний обмін інформацією, що гарантує узгодженість дій.
16 серпня 2024 року офіційно створено регіональну Робочу групу «Гендерні аспекти у гуманітарній діяльності» (GiHA) у Полтавській області. До її роботи вже долучилися 23 організації, з яких 16 підписали Меморандум про співпрацю. Основна мета робочої групи – забезпечення рівної участі всіх вразливих груп, зокрема жінок і дівчат, людей з інвалідністю та представників ЛГБТКІА+ спільноти, у процесах прийняття рішень та відновлення регіону. Вона координує зусилля всіх зацікавлених сторін щодо інтеграції гендерних питань у гуманітарне реагування, раннє відновлення та розвиток”.
GiHA у Полтавському регіоні: чому це важливо
Полтавщина стала одним із регіонів, що активно інтегрує гендерно-чутливий підхід у свою гуманітарну діяльність. Це особливо важливо, адже регіон прийняв близько 200 000 внутрішньо переміщених осіб, більшість з яких це жінки, діти та люди похилого віку.
Лариса Богодист, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, голова ГО «Консультаційний центр підтримки та розвитку бізнесу», керівниця центру підтримки підприємців Дія.Бізнес у Кременчуці, зазначає:
«Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області є важливим кроком у забезпеченні комплексного підходу до гуманітарної підтримки, де гендерний аспект стає одним із основних факторів ефективності. Впровадження гендерного підходу в гуманітарні програми дозволяє не тільки покращити доступ до допомоги, а й забезпечити більш сталий розвиток громад, підтримуючи їх з урахуванням потреб різних груп населення».
Однією з головних переваг GiHA є те, що вона працює на рівні громад. Це означає швидший обмін інформацією, гнучкість у прийнятті рішень та більш ефективне використання ресурсів.
Ганна Дем’яненко, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, керівниця регіонального осередку Громадської організації «Інша Жінка» в м. Полтава, підкреслює:
«Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області – це координаційна платформа, яка об’єднує зусилля гуманітарних організацій для забезпечення гендерно-чутливого реагування. У Полтавській області ми спостерігаємо, як такий підхід сприяє більш ефективному наданню допомоги тим, хто її найбільше потребує, особливо жінкам, дівчатам та вразливим групам. Завдяки підтримці ООН Жінки в Україні, ми посилюємо спроможність місцевих ініціатив відповідати на виклики з урахуванням гендерних аспектів, роблячи гуманітарну допомогу більш інклюзивною та справедливою».
Гендерний підхід у гуманітарній роботі: що далі?
Попри те, що гендерний підхід у гуманітарній роботі стає нормою, його впровадження на місцях усе ще стикається з труднощами. Часто допомога розподіляється без врахування реальних потреб уразливих верств населення. Відсутність актуальної статистики про вразливі категорії ускладнює планування, а недостатня поінформованість населення про свої права створює додаткові бар’єри. Відповіддю на ці виклики може стати оперативний гендерний аналіз потреб населення у визначених громадах, посилена взаємодія між організаціями, що працюють у сфері гуманітарного реагування і місцевою владою, та впровадження дієвих механізмів моніторингу.
Ганна Люлька, співголова Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, доктор філософії, експертка з грантрайтингу, керівниця управління стратегічного розвитку та міжнародної діяльності Громадської організації «Стратегічна агенція розвитку та підтримки», зазначає:
“Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області працює над тим, щоб гуманітарна підтримка враховувала реальні потреби жінок і чоловіків, дівчат і хлопців, які постраждали від війни. Гендерно чутливий підхід дозволяє розподіляти ресурси ефективніше, підтримуючи найуразливіші категорії населення”.
Любов Шерстюк, секретаріат Регіональної робочої групи GiHA у Полтавській області, директорка Громадської організації «СИЛА ЛЮБОВІ», підсумовує:
“У надскладний для України час дуже важливо, що такі потужні донори, як ООН Жінки, створюють нам, жіночим громадським організаціям, майданчики, де можна обʼєднуватися заради спільних цінностей. Гуманітарне реагування сьогодні пронизує всі сфери нашого життя і є основою в громадській діяльності. Дотримання гендерних аспектів забезпечить якісний підхід та задоволення потреб всіх цільових груп, які цього потребують, зокрема, в Полтавській області. Маємо багато роботи, щоб досягти цього”.
Регіональна робоча група GiHA у Полтавській області з серпня 2024 року успішно координує зусилля організацій та установ, які вже є її членами, та системно розширює свою діяльність, залучаючи нових учасників гуманітарного реагування в регіоні. Вона тісно співпрацює з Полтавською міською радою, Полтавською обласною військовою адміністрацією, Національним університетом «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» та вісьмома громадами області. Крім того, робоча група продовжує розширювати свою мережу, залучаючи місцеві жіночі правозахисні організації, зокрема у віддалених громадах, щоб забезпечити ширший доступ до координаційних механізмів, інформаційної і технічної підтримки та інших ресурсів.
Окрім цього, робоча група активно працює у сфері гендерної рівності та гендерного мейнстрімінгу. Зокрема, у грудні минулого року у межах міжнародної кампанії «16 днів активізму проти гендерно зумовленого насильства» робоча група організувала тематичний форум-діалог для студентів та організацій громадянського суспільства у Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка», де обговорювалися шляхи запобігання та протидії гендерно зумовленому насильству в умовах гуманітарної кризи, в тому числі для людей з інвалідністю.
Якщо ваша організація зацікавлена у співпраці та приєднанні до нашої спільноти, будь ласка, заповніть наведену форму.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
ГО «Інша Жінка» заохочує українських жінок бути амбітними
У сучасному світі міжнародна спільнота надає значну підтримку у проведенні соціально-економічних, політичних реформ країнам, що розвиваються. Така підтримка надається у вигляді офіційної допомоги з метою розвитку у формі грантів. Гранти передбачають надання ресурсів у вигляді безповоротної фінансової допомоги, благодійних внесків і добровільних пожертв, що мають цільове призначення та спрямовуються на вирішення певної суспільно значущої проблеми.
В жовтні 2024 року в Україні стартувала програма «Empowering Women: Digitalisation and Export Acceleration» (Розширення можливостей жінок: сприяння диджиталізації та розширенню експорту).
Громадська організація «Інша Жінка» спільно з Garage48 та Естонською асоціацією ділових і професійних жінок зробили значний крок для підтримки українських жінок-підприємиць з метою диджиталізації та виводу їх бізнесу на міжнародні ринки. Учасницями стали 40 жінок, власниць або співвласниць бізнесу з Харківської, Вінницької, Кіровоградської, Дніпропетровської, Полтавської та Чернівецької області.
Програма є комплексною і надає учасницям доступ до передових практик, наставництва від експертів у сфері стартапів та інноваційних технологій, а також можливість розширити мережу професійних контактів.
На першому етапі учасниці пройшли двотижневий онлайн-інтенсив. Протягом двох тижнів вони навчались і готували свої бізнес-плани під керівництвом досвідчених менторок. Ці плани вони подали в якості заявки на участь у 5-місячній програмі Акселерації, яка передбачає менторство «під ключ» та фінансову підтримку.
З листопада 2024 року розпочалась програма Акселерації, в якій взяли участь 16 жінок-переможниць. Їх конкурсні бізнес-плани були обрані для підтримки та супроводу.
Саме вони продовжили реалізацію своїх планів дій і скористались послугами діджиталізації на суму 2000 євро в рамках спеціально розробленої програми прискорення, включаючи наставництво, семінари на основі потреб, навчання «рівна-рівній», розвиток мережі та міні-хакатони.
Кожен з п’яти місяців акселерації має свою тему розвитку:
- Листопад 2024 року – законодавство ЄС, правила та можливості фінансування, можливості підтримки експорту в Україні, логістика.
- Грудень 2024 року – дослідження ринку, дизайн продукту, брендинг і маркетинг, стійкість.
- Січень 2025 року – онлайн продажі. Міні-хакатон зі створення та розвитку онлайн-магазину.
- Лютий 2025 року – фінансове планування та бухгалтерський облік, менеджмент.
- Березень 2025 року – стійкість.
Заходи проходять дійсно дуже різнопланові. Головна їх мета – підтримка і надання можливостей розвитку і реалізації бізнес-планів.
Багато для кого з учасниць відкриттям стала платформа з передовими можливостями Acceleratr App. Саме вона використовується в проєкту для відстежування прогресу учасниць. Для визначення найнеобхідніших тем спілкування, менторської підтримки регулярно проводяться опитування, де жінки-підприємиці визначать коло своїх питань, які потребують вирішення для масштабування їх бізнесу.
Згідно закону розвитку наприкінці якоїсь значної події потрібна кульмінація. Такою кульмінацією стане фінальна конференція жіночого підприємництва: аспект диджиталізації та розширення експорту. Підсумкова зустріч відбудеться за участі менторок, наставниць і учасниць програми та партнерів проєкту. Візьмуть участь також представники/ці місцевої влади, успішні підприємиці та представники міжнародних фондів і організацій.
А для тих, хто не встиг скористатись можливостями програми є приємна новина – вже оголошено СТАРТ 2-го циклу програми, до якого запросимо 80 учасниць з усієї України!
Слідкуйте за новинами програми:
Сторінка ГО «Інша Жінка» у соціальний мережі Facebook
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Українські громади переймають досвід Польщі на шляху до європейської інтеграції
У рамках проєкту «Українські громади на шляху до європейської інтеграції» представниці громад Донецької, Херсонської та Запорізької областей здійснили навчальний візит до Польщі. Цей п’ятиденний захід, організований Фондом «Освіта для демократії» та ГО «Точка доступу» за підтримки National Endowment for Democracy (NED), мав на меті ознайомлення з передовими європейськими практиками місцевого самоврядування, залученням громадськості та розвитку територій.
Перший день навчального туру відбувся у Перемишлі, де учасниці відвідали Український Народний Дім — осередок культурної спадщини, що є прикладом сили громади, яка згуртувалась для збереження своєї ідентичності. Програма розпочалася з тренінгу з побудови діалогу в громадах. Учасниці вивчали, як діалог може стати ефективним інструментом для пошуку спільних рішень, вирішення конфліктів і консолідації громадських зусиль. Далі вони ознайомилися з історією Народного Дому, його роллю у підтримці української спільноти у Польщі та реальними прикладами проєктів, які успішно об’єднують людей. Це унікальне місце стало для багатьох натхненням, адже демонструє, як ініціативи громади можуть підтримувати культурну ідентичність та сприяти розвитку.
Наступним етапом став візит до Кракова та навколишніх гмін, які стали прикладом успішного розвитку через партнерство громади, влади та бізнесу. Особливо учасниць надихнули зустрічі з представниками місцевого самоврядування, під час яких вони дізналися про механізми залучення зовнішніх інвестицій і великого бізнесу в розвиток територій. Польські експерти та експертки поділилися досвідом залучення громадян до прийняття рішень через громадські слухання, консультації та інтерактивні платформи.
Крім того, українські представниці ознайомилися з реальними прикладами успішно реалізованих проєктів у польських гмінах. Сучасні дитячі майданчики, спортивні клуби, будинки громадської активності, публічні простори під відкритим небом і творчі студії стали важливими елементами соціального життя. Особливе враження справив процес ревіталізації індустріальних районів Кракова, які перетворилися на сучасні простори для життя, роботи та відпочинку завдяки стратегічному плануванню, грантовій підтримці та залученню бізнесу.
«Подорож, сповнена натхнення та відкриттів, відкрила нові горизонти сучасного підходу до розвитку громад. Польські громади стали чудовим прикладом того, як ефективно співпрацювати з владою, залучати мешканців до ухвалення рішень та спільно вирішувати актуальні проблеми. Важливо, що ця діяльність охоплює всі вікові категорії – від молоді до літніх людей», – поділилася враженнями Єлизавета Ісік, голова молодіжної ради Черкаської громади. Вона також зауважила, що особливу увагу привертають численні осередки для відпочинку пенсіонерів, розвитку молоді, навчання та перекваліфікації економічно активного населення. Такі ініціативи надихають і мотивують впроваджувати подібні практики у своїй громаді. «Завдяки цьому візиту народилися нові ідеї для розвитку та відновлення Черкаської громади. Ми впевнені, що ці задуми знайдуть своє втілення на нашій українській Донеччині», – додала Єлизавета.
«Ревіталізація індустріальних районів – це не лише створення сучасної інфраструктури, а й приклад того, як громада може об’єднатися навколо спільного бачення та реалізувати навіть найскладніші проєкти. Ми побачили, що такий підхід може працювати й в Україні», – поділилася враженнями Катерина Печуріна, учасниця навчального візиту від Біленьківської громади Запорізького району.
Цей навчальний візит показав учасницям, як за допомогою співпраці, залучення громадян та ефективного використання ресурсів можна досягти значних змін навіть у невеликих громадах.
«Ми ставили за мету на практиці показати, що навіть найскладніші проєкти можуть бути реалізовані, якщо громада працює разом, має чітке бачення майбутнього та використовує інструменти, які доступні в сучасній Європі. Для українських громад це шанс надихнутися та створити свої історії успіху», – зазначила Світлана Ткаченко, голова правління ГО «Точка доступу» (Україна). Наталя Кертичак, представниця Фонду «Освіта для демократії» (Польща) додала: «Ми прагнемо не просто ділитися польським досвідом, а й створювати майданчик для співпраці між громадами двох країн. Такі візити допомагають не лише навчатись, але й будувати довготривалі партнерства, що сприятимуть змінам у регіонах України».
Отримані знання та досвід стануть основою для адаптації польських практик до українських реалій, що сприятиме зміцненню українських громад та їх інтеграції до європейської спільноти.
Проєкт реалізується Фондом «Освіта для демократії» та ГО «Точка доступу» за підтримки National Endowment for Democracy (NED). Це черговий крок до побудови європейського майбутнього для України через локальний розвиток і співпрацю.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
ОГОЛОШЕННЯ ПРО ПРИЙОМ ЗАЯВОК НА УЧАСТЬ У КОНКУРСІ МІНІГРАНТІВ «DIY Community» ДРУГА ХВИЛЯ.
КОНКУРС МІНІГРАНТІВ
Громадська організація «Заходи» у партнерстві з Громадською організацією “Країна розвитку” оголошує прийом заявок на другу хвилю конкурсу мінігрантів для молодіжних команд «DIY Community».
Мета даного проєкту: посилення участі молоді та розбудова потенціалу молодіжних об’єднань у Донецькій області.
Географія конкурсу: громади Донецької області.
Проєкт є частиною програми «Посилення впровадження Молодіжної політики в м. Кривий Ріг, громадах Дніпропетровської та Донецької областей», який реалізує Громадська організація “ЗАХОДИ” у партнерстві з Громадською організацією “Країна розвитку” за підтримки ЮНІСЕФ та Донецької ОДА.
Цей конкурс заявок спрямований на підтримку проєктних ініціатив щодо покращення соціальної згуртованості, активізації молоді для створення позитивних змін в громаді у співпраці з молодіжними радами, центрами та просторами, молодіжними організаціями.
Для участі у конкурсі учасники повинні подати пропозиції проєктної діяльності, очікувані результати якої націлені на підтримку молодіжних ініціатив спрямованих на підвищення участі молоді у прийнятті рішень та розвитку громадянської відповідальності:
розвиток учнівського та студентського самоврядування
- урбаністичні проєкти
- молодіжні дебатні заходи
- публічні виступи
- інклюзивні проєкти на підтримку місцевої громади
- антибулінгові ініціативи
- краудфандингові проєкти
- розвиток лідерських навичок
- громадянська освіта
- волонтерські проєкти
- проєкти соціальної згуртованості
(список є ілюстративним, але не виключним)
Відбір переможців буде здійснюватися регіональним конкурсним комітетом, який забезпечить об’єктивність і прозорість надання мінігрантів. До розгляду будуть допущені всі конкурсні заявки, що відповідають вимогам отримання фінансування.
Вимоги отримання фінансування
Пропонована діяльність має бути ініційованою та реалізуватися командою у складі чотирьох молодих осіб віком від 14-24 років (активна молодь, представники молодіжних рад, представники молодіжних центрів та просторів Донецької області або які виїхали й хочуть реалізувати ініціативи для молоді Донецької області, які знаходяться в Дніпропетровській області) та одного представника партнерської організації, діяльність якої спрямована на роботу з молоддю.
Очікуваний обсяг фінансування на одну заявку становить не більше 40 000 грн.
За результатами конкурсу фінансування отримає 10 мінігрантів.
Термін реалізації проєкту не повинен перевищувати 4 тижні у період із лютого по березень 2025 року.
Подаючи заявку на конкурс учасники погоджуються з тим, що у разі перемоги у відборі команда візьмє участь у проєктному офлайн воркшопі, під час якого матимуть можливість сформувати проєктну заявку та отримати фінансування у вигляді мінігранту.
Проєктний воркшоп відбудеться у першій декаді лютого. Місце проведення буде повідомлено додатково. (Транспортні витрати, витрати на харчування та проживання учасників покривають організатори).
Мінігранти НЕ надаватимуться: комерційним організаціям, політичним партіям, урядовим інституціям та заявникам, що планують використовувати реалізовану ініціативу з метою отримання прибутку.
Як подати заявку на участь у конкурсі?
Учасники конкурсу повинні заповнити та подати заповнену стандартну заявку на участь у конкурсі, у якій подається стислий опис та план виконання проєкту та орієнтовний перелік витрат. Заявка на участь є основою для подальшого формування проєктної заявки під час воркшопу.
Форму заявки можна завантажити за посиланням:
Заповнену заявку на участь у конкурсі мінігрантів потрібно надіслати в електронній формі (PDF) додавши до загальної заявки на участь за посиланням:
https://ee-eu.kobotoolbox.org/x/ZOZKTOwi
до 29.11.2024 (23:59)
Більше про конкурс «DIY Community» можна дізнатися тут:
https://drive.google.com/open?id=1kB71RNbLiCLx_rGhYtnwC2SynwiBEPzo&usp=drive_fs
Для обговорення деталей конкурсу 21 та 28 листопада 2024 о 17:00 годині відбудеться інформаційна сесія на платформі MEET. Для участі у сесії необхідно зареєструватись за посиланням:
https://ee-eu.kobotoolbox.org/x/AOQ2GGYr
У разі потреби, команда проєкту може надати консультаційно-інформаційну допомогу із заповненням та подачею заявки.
Отримати додаткову інформацію можна написавши на офіційну поштову скриньку diy.community2024@gmail.com
в темі листа вказати: «Консультація щодо участі в конкурсі мінігрантів «DIY Community».
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
