Відтоді як людина почала господарювати на землі, вона завдає збитків природі. Загублені тисячі видів рослин та тварин, незворотно знищені ґрунти і ландшафти, зруйновано екологічні системи. Та людина не бажає згортати свою діяльність і відмовлятись від звичного комфорту.
Тому була придумана система, що має збалансувати відношення «господарство-природа». Забруднювачі природи платять за це податки.
В Україні екологічний податок сплачують підприємства, які в результаті своєї діяльності забруднюють повітря, воду чи землю. Сума податку нараховується з фактичного обсягу викидів забруднюючих речовин у воду, атмосферу чи розміщення відходів на землі.
За що сплачується екологічний податок
- викиди забруднюючих речовин стаціонарними джерелами в повітря;
- скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;
- розміщення відходів на об’єктах чи в спеціальних місцях;
- утворення радіоактивних відходів;
- тимчасове зберігання виробниками радіоактивних відходів.
Куди йдуть гроші за забруднення природи
За логікою гроші з екологічного податку мають йти на відновлення спаплюженої природи. Та в Україні це не зовсім так. В першу чергу тому, що екологічні гроші розподіляються по різних кошиках:
- 45% – до загального фонду держбюджету,
- 30% – до спецфонду обласного бюджету,
- 25% – до спецфонду місцевого бюджету.
Кошти з загального фонду державного бюджету йдуть на фінансування різних видатків без конкретного цільового призначення. Та навіть коли Кабмін періодично своїм розпорядженням розподіляє кошти державного бюджету за програмою «Здійснення природоохоронних заходів», можна побачити, що в грудні 2019 року майже півтора мільйона гривень пішли на утримання апарату Мінекоенерго. Навряд чи ці витрати можна вважати покращенням стану навколишнього середовища.
У екологів є сумніви і щодо цільового використання обласних та місцевих спецфондів охорони навколишнього природного середовища. Не всі гроші з цих фондів йдуть на покращення екологічної ситуації. Наприклад, за аналізом екологів Міжнародної благодійної організації «Екологія – Право – Людина» одним з найбільш типових зловживань під час використання коштів з екофондів є озеленення. В договорах на послуги «озеленення» часто фігурують звичайні ремонти доріжок чи лавочок у міських парках, скверах та бульварах.
Наприклад, таким чином в Донецькій області ремонтувались набережна та парк в Маріуполі, парк у Дружківці. Тільки у 2017 році Донецька ОВЦА на озеленення витратила 131 млн гривень.
Тим часом, реконструкція міських парків є фактично заходами із благоустрою, і не визначена як природоохоронний захід Постановою Кабміну «Про затвердження переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів». Так ми отримуємо проєкти реконструкції парків замість вирішення екологічних проблем.
Немає в переліку Кабміну і таких «природоохоронних заходів», як проведення конференцій, конкурсів, фестивалів та екологічних свят, друк просвітницької літератури або фінансування природоохоронних організацій.
Справжні природоохоронні заходи повинні мати реальний результат для стану довкілля. Наприклад, установлення обладнання для очищення повітря від забруднюючих речовин; рекультивація територій полігонів побутових відходів; відтворення лісів та природно-заповідного фонду тощо.
Чи може бути по-іншому?
За логікою екологів взагалі механізм екоподатку має працювати по-іншому. Зараз виходить, що спочатку одні псують повітря, а потім інші борються з наслідками. Та й взагалі екоподаток не йде на поновлення природних ресурсів і не компенсує шкідливий вплив від підприємств. Навіть один з Міністрів екології та природних ресурсів Остап Семерак визнавав, що надходження від екоподатку витрачаються непрозоро та неефективно.
Має бути навпаки: спочатку підприємства вкладають гроші в масштабні екологічні проєкти і таким чином запобігають шкоді довкілля, а потім держава надає їм податкові пільги.
У Верховній Раді вже є кілька проєктів нового закону, які передбачають, що кошти «екологічного податку» будуть спрямовані виключно на попередження екологічних проблем. Також екологи виступають за зміни в переліку природоохоронних заходів та посилення громадського контролю за екоподатками.
Як дізнатись про сплачені екоподатки
Двері у світ екологічних податків трохи відкрив чат-бот SaveEcoBot. Так, на сторінці, що присвячена платникам екологічних податків в Донецькій області можна побачити, що тільки за перший місяць 2020 року в бюджети сплачено більше 11 мільйонів гривень екоподатку.
Найбільшим платником, а відповідно і забруднювачем в області, та й по країні є маріупольський ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» – майже половина податку з усієї області надходить з цього підприємства.
Переважно підприємства Донецької області розплачуються за шкідливі викиди в повітря. Лідирують два маріупольські підприємства: ПРАТ «ММК ІМ. ІЛЛІЧА» та ПРАТ «МК “АЗОВСТАЛЬ».
Загалом по Україні тільки за січень 2020 року підприємствами сплачено майже 50 мільйонів гривень екоподатків. А за 2019 рік бюджети отримали 5,540 мільярдів гривень.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!