Відбудувати економічний потенціал Донецької області після деокупації – завдання надскладне, адже російські загарбники вщент руйнують все на своєму шляху. Однак вже зараз обласна влада планує перші кроки з налагодження повоєнного життя. Всі вони викладені у «Плані першочергових дій із стабілізації ситуації на деокупованих територіях Донецької області та їх реінтеграції», що затвердили торік. План містить десять розділів, одним з яких є відновлення економіки постраждалого регіону. Над ним працювала профільна координаційна група, до складу якої увійшли керівники структурних підрозділів обласної адміністрації, представники територіальних та центральних органів виконавчої влади, керівники відповідних структур.
Головні аспекти відновлення економіки
Повномасштабна війна росії проти України принесла Донеччині не тільки чисельні людські втрати, а ще й знищення економіки. Внаслідок бойових дій ми маємо тисячі зруйнованих підприємств, відтік бізнесу, понівечення транспортної, банківської, фінансової систем тощо. Тому в Плані першочергових дій у розділі «Економіка» окремо розглядається кожен з цих напрямків.
Як зазначив голова координаційної групи, директор департаменту економіки ДонОВА Геннадій Мар’яненко, необхідно сформувати пропозиції, які більш детально визначать алгоритм дій органів влади, підприємств після деокупації територій області. Зокрема координаційна група з питань економіки напрацювали пропозиції за наступними напрямами:
- відновлення надання банківських послуг;
- відновлення надання послуг поштового зв’язку;
- відновлення вантажних та пасажирських перевезень;
- відновлення роботи роздрібної торгівлі (продукти, ліки, пальне тощо);
- відновлення діяльності підприємств реального сектору економіки (агропромисловий комплекс, промисловість, сфера послуг тощо).
«Звісно, виникає багато питань, пов’язаних з визначенням заходів, строків виконання, а особливо з розрахунком потреби в матеріальних і грошових ресурсах. Так, ми не володіємо достатньою інформацією про обсяги втрат і пошкоджень об’єктів на тимчасово окупованих територіях у тому числі тих, що були окуповані до 24 лютого 2022 року. Але ми маємо досвід деокупації та відновлення, отриманий у містах Лиман і Святогірськ», – зауважив Геннадій Мар’яненко.
Відновлення економіки на прикладі банківського сектору
Деталізуючи всі напрямки відновлення економіки, члени координаційної групи виокремили банківську сферу та на цьому прикладі показали, які завдання стануть першочерговими після деокупації. Перед усім потрібно буде провести інвентаризацію об’єктів та визначити кількість тих, що необхідно відновити, та кількість персоналу. Окремо прораховується потреба у матеріально-технічному та фінансовому забезпеченні для відновлення відповідних напрямів роботи.
«Це має бути перелік потреб: будівельні матеріали, комп’ютерна та інша техніка, генератори, паливо, меблі, кошти на сплату послуг водо-, електро-, тепло-, газопостачання, інтернет послуг, на забезпечення фонду оплати праці майбутніх працівників тощо, які дозволять розпочати формувати платформу для подальших дій і вирішення завдань на перспективу», – уточнив директор департаменту економіки ДонОВА Геннадій Мар’яненко.
Банківська система, як система кровообігу для економіки
Представник банківського сектору Андрій Ларін, зазначив, що напрацьовувати план дій потрібно з урахуванням ситуації на конкретних територіях.
«Наприклад, стан пошкоджень у місті Бахмут критичний, тому обсяг відновлювальних робіт буде вкрай відрізнятися від тих самих робіт у Донецьку. Отже, банківській установі зробити розрахунки дуже складно», – підкреслив він.
Крім того, за досвідом відновлення банківського обслуговування у Лимані банк зіткнувся з проблемою необхідності підвезення своїх працівників до відділення з інших міст, оскільки населення деокупованого міста в більшості люди похилого віку, а серед працездатного населення відсутні банківські фахівці. Це також додаткові витрати. Крім того, не відомо чи будуть люди, які виїхали на безпечні території, одразу повертатися, щоб можна було планувати залучення їх до кадрового резерву.
Читайте також 90% будівельних матеріалів для відбудови можуть вироблятися в Україні
Що робити з російськими грошима?
Учасники групи звернули увагу на те, що невід’ємною рисою окупації є запровадження так званої «рубльової зони». Одразу після захоплення територій росія витісняє гривню. Так відбувалося на Донеччині з 2014 року, так само відбувається на нових окупованих територіях. І це становить черговий виклик, якій потрібно буде вирішувати після деокупації.
«На територіях, тимчасово окупованих з 2014 року, для нас є великі проблеми, пов’язані з обігом російської валюти. Це великий обсяг грошей, який деякий час буде використовуватися населенням. Є багато питань, пов’язаних з роботою торговельної мережі. В якій валюті населення цих територій буде сплачувати за товари? Що буде з цією великою грошовою масою російських рублів? Як ця валюта буде вилучена з обігу?», – висловила своє занепокоєння Оксана Головко, директорка департаменту інвестиційно-інноваційного розвитку ДонОВА.
Також вона зазначила, що треба бути готовими до того, що ситуація, подібна тій, що склалася у Бахмуті, може виникнути у будь-якому місті нашої області.
«Ми маємо розуміти, що результати окупації можуть бути найгіршими – ворог жорстоко все знищує. Ми не знаємо скільки людей буде на цих територіях, скільки повернеться, щоб визначати певний перелік послуг, кількість тих чи інших закладів. Вважаю, що при плануванні потреби треба виходи з найгірших умов», – наголосила Оксана Головко.
Загалом, плануючи відновлення економіки та розуміючи всі виклики, учасники групи зосередилися на тому, що вже зараз потрібно формувати кадровий потенціал, визначити необхідний обсяг коштів, матеріалів, технічних засобів тощо, щоб у найкоротший термін після деокупації запустити економіку та стимулювати повернення людей.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!