Експерти Інституту економічних досліджень та політичних консультацій оприлюднили аналітичну доповідь з економічною оцінкою антикорупційних заходів, запроваджених у 2014-2018 роках. Повний звіт «Україна проти корупції: економічний фронт» розташований за посиланням. У доповіді наведені показники, які вже підлягають економічному аналізу та доводять ефективність розпочатих реформ:
- сукупний щорічний виграш від здійснених заходів становить близько 6% від ВВП або 6 млрд. долларів;
- за міжнародним Індексом сприйняття корупції Україна піднялась на 130 місце (у 2013 році – 144 місце);
- антикорупційна економія від закупівель через ProZorro становить близько 40 млрд. грн., цінова економія – 10-24 млрд. грн.;
- дерегуляція (усунення надмірного адміністративного тиску та спрощення процедур для сприятливого бізнес-клімату) сприяла зросту країни на 38 позицій за рейтингом Doing Business Світового Банку (112 місце у 2014 – 76 місце у 2018);
- надходження додатків після ліквідації конвертаційних майданчиків та схем за податковим кредитування становлять близько 3 млрд. долларів.
Аналіз, проведений за проханням Національної ради реформ, стосується здебільшого заходів, спрямованих на подолання політичної корупції на національному рівні. Взагалі виділяють існування трьох функціональних видів корупції:
- Політична корупція – маніпулювання політичними правилами, процедурами, діяльністю у сфері розподілу ресурсів та фінансування. Зловживання політиками своїми повноваженнями задля примноження влади, статусу, статків, приватної вигоди.
- Високорівнева корупція – дії посадовців високого рівня для отримання вигоди за рахунок суспільства. Можливі шляхом викривленого впливу на державну політику та механізми функціонування на загальнонаціональному рівні.
- Побутова корупція – зловживання посадовцями середнього та низового рівня в процесах вирішення особистих проблем громадян.
У якості прикладу неефективного державного менеджменту та засобу для масштабних корупційних схем наведено ПАТ «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». Автори назвали її «ахіллесовою п’ятою» української економіки. Протягом багатьох років через незаконне вимивання коштів «Нафтогаз» був збитковим, а штучно створений дефіцит компанії покривався з державного бюджету. Так у 2014 році дефіцит «Нафтогазу» перевищив навіть розмір державного дефіциту та досягнув 90 млрд. грн., що на той час дорівнювало 5,7% ВВП України.
Реорганізація компанії, створення незалежної наглядової ради, прийняття документів з реструктуризації та контролю перетворило «Нафтогаз» на найбільшого платника податків в Україні. Але це тільки початок реформування енергетичного ринку країни.
Значним внеском є викриття «податкових ям», обіг яких, наприклад, у 2013 році становив близько 300 млрд. грн. і спричинив втрати бюджету 50 млрд. грн. Схеми через «податкові ями» дозволяли неповні сплати ПДВ, акцизу, податку на прибуток, отримання незаконного відшкодування ПДВ. У тих же схемах брали участь конвертаційні центри/майданчики, де «осідало» 5-12% від обігу коштів.
Поліпшення адміністрування, запровадження системи моніторінгу в автоматичному відшкодування ПДВ (наразі тимчасово призупинено) сприяли зростанню ефективної ставки ПДВ.
Втрати від корупції у сфері державних закупівель за даними СБУ складали щорічно 35-52 млрд. грн., що дорівнює 10-15% видаткової частини держбюджету. Схвалення змін до «Закону про державні закупівлі» та запровадження пілотного електронного проекту ProZorro дозволили ще у 2015 році отримати економію в 14% на різниці між фактичною та заявленою ціною. Система не досконала і потребує реформування, але вже дає цінову економію в 5-10% (0,4-0,9 млрд. доларів) у найбільших галузях – будівництво, ремонт доріг, купівля нафтопродуктів та лікарських засобів МОЗ.
Кількість державних підприємств Україні становить 3392 одиниці незважаючи на тривалий процес приватизації. На порівняння у других країнах їх кількість становить: Німеччина – 71, Чехія – 90, Латвія – 74, Польща – 301. Лише 1056 з усіх українських державних підприємств у 2017 році отримали прибутки. А за оцінками МВФ в тому ж році держсектор отримав податкових пільг та дотацій на суму, що дорівнює близько 5% ВВП країни.
Успішними пілотами у системі реформування стали «Нафтогаз» і «Укрпошта». Саме їх прибутки значно вплинули на поліпшення фінансових результатів підприємств державного сектору.
Наразі реформи тривають і у звіті наведено лише деякі початкові результати стратегічного плану боротьби з корупцією. Автори виділяють два напрями дій, що знижують її рівень:
- звуження можливостей для корупції за рахунок реформування;
- створення ефективних інститутів для її подолання.
У доповіді були використані приклади здебільшого дій першого напряму, реформування яких потребує збільшення прозорості й відкритості діяльності держави та підвищення ефективного управління.
У статті використані деякі дані та графічні матеріали дослідження «Україна проти корупції: Економічний фронт. Економічна оцінка антикорупційних заходів у 2014-2018 рр. Аналітична доповідь», розташовані на сайті Інституту економічних досліджень та політичних консультацій.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Прегелянути коментарі (0)