«Фактичний шлюб» в Україні – дуже часте явище. Немає таємниці в тому, що сьогодні багато людей не квапляться офіційно реєструвати відносини у відділах ДРАЦС. Це обумовлено різними аспектами: економічними, соціальними тощо. Реєструвати шлюб чи ні – це суто індивідуальне рішення кожної людини. Проте, обираючи «фактичний шлюб», потрібно бути готовими до того, що доведеться доводити статус подружжя в певних життєвих ситуаціях.
Проблеми, які приховує «фактичний шлюб»
Наприклад, у спадкуванні є відмінності, які відрізняють «фактичний шлюб» від зареєстрованого. «Фактичне подружжя» може прожити на спільні кошти, придбати майно. Але у разі смерті одного з них, на ім’я якого оформлене це майно, інший може сподіватися на достойний розмір спадщини тільки у тому випадку, якщо на його користь був залишений заповіт або якщо він знаходився на утриманні померлого. Жінка, або чоловік, проживши у «фактичному шлюбі» не один десяток років, може отримати мізерні права на спільно нажите майно або ж не отримати їх зовсім. Після смерті одного із подружжя майже вся спадщина померлого переходить до його офіційних родичів.
Справа полягає в тому, що у разі відсутності заповіту, спадкування за законом відбувається почергово (стаття 1258 Цивільного Кодексу України (ЦКУ). Жінка, або чоловік, які проживали без реєстрації шлюбу, належать до четвертої черги права на спадкування за законом, при умові, що він/вона проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менш як п’ять років до відкриття спадщини.
Кожна наступна черга спадкоємців одержує право на спадкування тільки у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.
Що робити для встановлення права на спадкування у фактичному шлюбі
Стаття 74 Сімейного Кодексу України вказує, що якщо жінка та чоловік проживають однією сім’єю (шлюб не зареєстрований), то все майно, набуте за час такого проживання, переходить в розряд спільної власності, тому, у разі звернення до суду з позовною заявою, необхідно встановлювати факт проживання однією сім’єю зі спадкодавцем і визнання майна як спільної сумісної власності подружжя.
Таким чином, єдиним виходом у вирішенні цього питання є звернення до суду з позовом про встановлення факту проживання однією сім’єю зі спадкодавцем.
Під час підготовки позову необхідно підтвердити факт спільного проживання однією сім’єю – спільного проживання чоловіка і жінки; спільного побуту; взаємних прав і обов’язків. Це можуть бути зокрема:
- загальний бюджет;
- загальні витрати на харчування;
- покупка майна для спільного користування;
- участь у витратах на утримання житла, його ремонт;
- взаємна допомога один одному;
- наявність усних або письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням;
- інші обставини, що підтверджують реальність сімейних відносин.
Доказами можуть бути:
- довідка з ЖКП,
- чеки, особисте листування, спільні фотокартки,
- інформація в електронній (цифровій) формі (електронні документи, повідомлення у Facebook, голосові повідомлення, фотографії в Instagram);
- не менш двох свідків,
- предмети, які за своїм зовнішнім виглядом, властивостям, місцезнаходженням та за іншими ознаками можуть служити засобами встановлення обставин, які мають значення для розгляду і вирішення справи.
І наостанок, потрібно сплатити судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (станом на 2021 рік – 454 грн 00 коп.).
Якщо спадкоємці першої-третьої черги відсутні або втратили право на спадкування, то справа буде розглядатись в порядку окремого провадження, тобто без участі сторін по справі. Суд винесе рішення згідно з наданими доказами. Наявність спадкодавців змінює порядок розгляду справи з окремого на загальне з запрошенням сторін по справі на судове засідання.
Раніш ми розповідали Шо робити подружжю, яке вирішило розлучитися
Правнича вікіпедія WikiLegalAid
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!