Фоторепортаж. «Шляхами Героїв»

На тимчасово окупованих територіях сходу України російські війська продовжують системне знищення української культурної спадщини. Музеї, які ще кілька років тому зберігали унікальні артефакти місцевого побуту та ремесел, сьогодні перетворені на осередки пропаганди.

Про це повідомляють активісти руху “Жовта стрічка”, пише Антикризовий медіа-центр.

Згідно з інформацією, зібраною разом з активістами руху “Жовта Стрічка”, ситуація в музеях виглядає наступним чином:

Горлівський краєзнавчий музей
З музею були вивезені ткані пояси, керамічний посуд, дерев’яні ложки та ручні інструменти, які демонстрували традиційне ремесло регіону.

Сорокинський (Краснодонський) музей
Колекція вишитих рушників і домашнього ткацтва вивезена до Росії. На її місці – експозиція з копіями радянських нагород і сучасною символікою російських збройних сил.

Алчевський історико-краєзнавчий музей
Вивезено старовинні прядки, текстиль та кераміку. Їх замінили експонати з російських військових музеїв та виставки, присвячені так званій “спеціальній військовій операції”.

Унікальні культурні артефакти, які зберігали історичну пам’ять поколінь, або знищені, або вивезені. Їх місце займають підробки, фальсифікації та нав’язана чужа історія.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

«Обличчя спротиву» – проєкт Донецького обласного краєзнавчого музею. Експозицію нині презентували у Черкасах. У ній зібрано 65 портретів воїнів із 16 різних військових формувань. Про це повідомляють у пресслужбі Донецької ОВА.

Виставка про силу українських захисників крім світлин містить шеврони та прапори – елементи символіки підрозділів, які надали військові.

«Цей проєкт – про людей, про очі, які бачили війну. В експозиції представлено 65 портретів воїнів із 16 різних військових формувань. Поруч із кожною світлиною – фрагменти особистих історій: розповіді про життєвий шлях, перші кроки до війська, страхи, переконання та мрії», – йдеться у повідомленні.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Представники Київської митниці передали дві старовинні ікони Донецькому обласному художньому музею. Культурні цінності намагалися незаконно вивезти за кордон. Про це повідомляють у пресслужбі Донецької ОВА.

«Покров Пресвятої Богородиці» та «Божа Матір Одигітрія» Донецькому обласному художньому музею передали представники Київської митниці. Ікони XIX – початку XX століття намагалися незаконно вивезти до Австралії. Їх замаскували під сувеніри, однак співробітники митної служби завадили незаконним діям. Повернути ікони у державну власність вирішив суд. Донецький обласний художній музей отримав ці культурні цінності за рішенням Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Бахмутський краєзнавчий музей був заснований понад 100 років тому. За цей час він двічі був знищений. Під час Другої світової війни його спалили нацисти, а під час повномасштабного вторгнення – зруйнували росіяни. Однак музею вдавалося відроджуватися. Нині заклад працює в евакуації, організовує виставки та зберігає культурну спадщину рідного краю. 

Труднощі війни та релокація експозиції музею

Бахмутський краєзнавчий музей зберігав понад 30 тис. експонатів та мав 14 залів. У його колекції були особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри. Заклад двічі переживав знищення. У 1941 році його спалили нацисти, а під час повномасштабного вторгнення будівлю зруйнували російські окупанти. 

У 2022 році співробітники музею почали вивозити експонати у більш безпечні регіони. З евакуацією допомагали працівники обласного управління культури та волонтери. Зрештою з Бахмута були змушені виїжджати і співробітники як в інші області Україні, так і закордон. За словами Ігоря Корнацького, тимчасово виконуючого обов’язки директора Бахмутського краєзнавчого музею, для працівників був введений дистанційний режим роботи. 

«Підтримка від держави надходила у вигляді заробітної плати. До останнього оплачувались комунальні платежі. Ми так працювали до вересня 2022 року. З транспортом для першочергової евакуації допомогло міське управління культури. Надходила допомога і від волонтерів, і від громадських організацій, які фокусувались саме на порятунку культурної спадщини. Це «Український центр допомоги мистецтву» та «Штаб порятунку спадщини» (HERI), які розподіляли допомогу від міжнародних організацій. Також музей співпрацює з культурним фондом «Ізоляція», – розповідає Ігор Корнацький.

Попри релокацію, Бахмутський краєзнавчий музей продовжує діяльність. Зокрема ведеться науково-дослідницька робота та триває експозиційно-виставковий формат. Частина співробітників музею працює у дистанційному режимі. Куди саме вивезли колекцію, з міркувань безпеки не розповідають.  

Виставкова діяльність та цифровізація

Хмельницький обласний художній музей, грудень 2024 року

Одним із значних проєктів у евакуації Бахмутського краєзнавчого музею стала виставка «Бахмут. Не віддамо». Експозиція складалася із картин художниці Катерини Руденко. Проєкт вдалося реалізувати завдяки співпраці краєзнавчого музею з громадською організацією «Бахмутська фортеця» та міською радою. «Бахмут. Не віддамо» презентували у Києві, Харкові та Хмельницьку. Також спільно з Меморіальним центром «Бабин Яр» у 2023 році була представлена документальна виставка «Бахмут – обличчя геноциду 1942/2022». На експозиції показали фотокопії з колекції Бахмутського краєзнавчого музею.

«У 2024 році, продовжуючи нашу співпрацю з музейними установами, у Хмельницькому обласному художньому музеї представили виставку «Фотографи старовинного Бахмута». На ній показали копії 100 світлин і поштових листівок з колекції. Там були представлені фотографії міста, яке воно мало виглядав сто років тому», –  говорить в.о. директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

Нині тривають і онлайн-виставки, серед них добірки робіт бахмутських і донецьких художників, ікони з колекції тощо.  Побачити їх можна у соціальних мережах закладу. 

«Крім того, музей бере участь у державній програмі цифровізації культурної спадщини. Наразі є Реєстр музейного фонду України, започаткований Міністерством культури та стратегічних комунікацій. Передбачається, що в нього будуть внесені всі колекції державних музеїв України. До цього реєстру ми вносимо опис та фотографії експонатів, які встигли оцифрувати», –  зазначає Ігор Корнацький.

Хмельницький обласний художній музей, цифровізація, січень 2025 року

Протягом 2023-2024 років шість музеїв Донеччини спільно з Хмельницьким обласним художнім музеєм оцифрували понад 1000 експонатів. Зробили це за підтримки Українського культурного фонду, громадської організації «Goethe-Institut» та посольства Німеччини.  Крім того, евакуйовані музеї отримають технічне обладнання, аби продовжити цифровізацію самостійно. За словами в.о. директора музею Ігоря Корнацького, нині всі сподіваються на перемогу, мріють про повернення на рідну землю та відбудову Бахмута.

Анна Бальчінос

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Громадська організація «Історія в рухах» передала Донецькому обласному краєзнавчому музею унікальний експонат — макет Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь), який відтворює його історичний вигляд до руйнації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

У повідомленні ОДА наголошується, що це є визнанням важливості збереження історичної пам’яті про знакові споруди регіону.

«Макет, що тепер зберігається в Донецькому обласному краєзнавчому музеї, є символом того, що культурну спадщину неможливо знищити фізично. Він нагадує про велич Маріуполя, його архітектурні та культурні досягнення, а також про силу і стійкість українського народу перед обличчям найважчих випробувань», — додали в обласній адміністрації.

Довідка. Маріупольський драматичний театр зведено в 1960 році за типовим проєктом українських архітекторів Малишенка О.О. та Крилової О.А., але театр у Маріуполі набув унікальних рис, що відрізняли його від інших споруд того часу. Західний фасад прикрашав чотириколонний портик корінфського ордеру, а фронтон був увінчаний монументальною скульптурною композицією, яка поєднувала елементи театрального мистецтва і промислової діяльності Донбасу. Театр став невід’ємною частиною архітектурного обличчя Маріуполя.

У 2022 році під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну драматичний театр став місцем однієї з найбільших трагедій. Будівля, що слугувала укриттям для мирних жителів, які намагалися врятуватися від обстрілів, була зруйнована авіаударом російської армії. Загинули сотні людей, які ховалися в стінах театру, серед них жінки та діти. Цей акт руйнування не тільки стер архітектурний шедевр з лиця землі, але й забрав безліч життів, залишивши болючий слід у серцях маріупольців.

Фото Донецька ОДА

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!