Фоторепортаж. «Шляхами Героїв»

Представники Київської митниці передали дві старовинні ікони Донецькому обласному художньому музею. Культурні цінності намагалися незаконно вивезти за кордон. Про це повідомляють у пресслужбі Донецької ОВА.

«Покров Пресвятої Богородиці» та «Божа Матір Одигітрія» Донецькому обласному художньому музею передали представники Київської митниці. Ікони XIX – початку XX століття намагалися незаконно вивезти до Австралії. Їх замаскували під сувеніри, однак співробітники митної служби завадили незаконним діям. Повернути ікони у державну власність вирішив суд. Донецький обласний художній музей отримав ці культурні цінності за рішенням Міністерства культури та стратегічних комунікацій України.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Бахмутський краєзнавчий музей був заснований понад 100 років тому. За цей час він двічі був знищений. Під час Другої світової війни його спалили нацисти, а під час повномасштабного вторгнення – зруйнували росіяни. Однак музею вдавалося відроджуватися. Нині заклад працює в евакуації, організовує виставки та зберігає культурну спадщину рідного краю. 

Труднощі війни та релокація експозиції музею

Бахмутський краєзнавчий музей зберігав понад 30 тис. експонатів та мав 14 залів. У його колекції були особисті речі поетів Миколи Чернявського та Володимира Сосюри. Заклад двічі переживав знищення. У 1941 році його спалили нацисти, а під час повномасштабного вторгнення будівлю зруйнували російські окупанти. 

У 2022 році співробітники музею почали вивозити експонати у більш безпечні регіони. З евакуацією допомагали працівники обласного управління культури та волонтери. Зрештою з Бахмута були змушені виїжджати і співробітники як в інші області Україні, так і закордон. За словами Ігоря Корнацького, тимчасово виконуючого обов’язки директора Бахмутського краєзнавчого музею, для працівників був введений дистанційний режим роботи. 

«Підтримка від держави надходила у вигляді заробітної плати. До останнього оплачувались комунальні платежі. Ми так працювали до вересня 2022 року. З транспортом для першочергової евакуації допомогло міське управління культури. Надходила допомога і від волонтерів, і від громадських організацій, які фокусувались саме на порятунку культурної спадщини. Це «Український центр допомоги мистецтву» та «Штаб порятунку спадщини» (HERI), які розподіляли допомогу від міжнародних організацій. Також музей співпрацює з культурним фондом «Ізоляція», – розповідає Ігор Корнацький.

Попри релокацію, Бахмутський краєзнавчий музей продовжує діяльність. Зокрема ведеться науково-дослідницька робота та триває експозиційно-виставковий формат. Частина співробітників музею працює у дистанційному режимі. Куди саме вивезли колекцію, з міркувань безпеки не розповідають.  

Виставкова діяльність та цифровізація

Хмельницький обласний художній музей, грудень 2024 року

Одним із значних проєктів у евакуації Бахмутського краєзнавчого музею стала виставка «Бахмут. Не віддамо». Експозиція складалася із картин художниці Катерини Руденко. Проєкт вдалося реалізувати завдяки співпраці краєзнавчого музею з громадською організацією «Бахмутська фортеця» та міською радою. «Бахмут. Не віддамо» презентували у Києві, Харкові та Хмельницьку. Також спільно з Меморіальним центром «Бабин Яр» у 2023 році була представлена документальна виставка «Бахмут – обличчя геноциду 1942/2022». На експозиції показали фотокопії з колекції Бахмутського краєзнавчого музею.

«У 2024 році, продовжуючи нашу співпрацю з музейними установами, у Хмельницькому обласному художньому музеї представили виставку «Фотографи старовинного Бахмута». На ній показали копії 100 світлин і поштових листівок з колекції. Там були представлені фотографії міста, яке воно мало виглядав сто років тому», –  говорить в.о. директора Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Корнацький. 

Нині тривають і онлайн-виставки, серед них добірки робіт бахмутських і донецьких художників, ікони з колекції тощо.  Побачити їх можна у соціальних мережах закладу. 

«Крім того, музей бере участь у державній програмі цифровізації культурної спадщини. Наразі є Реєстр музейного фонду України, започаткований Міністерством культури та стратегічних комунікацій. Передбачається, що в нього будуть внесені всі колекції державних музеїв України. До цього реєстру ми вносимо опис та фотографії експонатів, які встигли оцифрувати», –  зазначає Ігор Корнацький.

Хмельницький обласний художній музей, цифровізація, січень 2025 року

Протягом 2023-2024 років шість музеїв Донеччини спільно з Хмельницьким обласним художнім музеєм оцифрували понад 1000 експонатів. Зробили це за підтримки Українського культурного фонду, громадської організації «Goethe-Institut» та посольства Німеччини.  Крім того, евакуйовані музеї отримають технічне обладнання, аби продовжити цифровізацію самостійно. За словами в.о. директора музею Ігоря Корнацького, нині всі сподіваються на перемогу, мріють про повернення на рідну землю та відбудову Бахмута.

Анна Бальчінос

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Громадська організація «Історія в рухах» передала Донецькому обласному краєзнавчому музею унікальний експонат — макет Донецького академічного обласного драматичного театру (м. Маріуполь), який відтворює його історичний вигляд до руйнації.

Про це повідомляє Донецька ОДА.

У повідомленні ОДА наголошується, що це є визнанням важливості збереження історичної пам’яті про знакові споруди регіону.

«Макет, що тепер зберігається в Донецькому обласному краєзнавчому музеї, є символом того, що культурну спадщину неможливо знищити фізично. Він нагадує про велич Маріуполя, його архітектурні та культурні досягнення, а також про силу і стійкість українського народу перед обличчям найважчих випробувань», — додали в обласній адміністрації.

Довідка. Маріупольський драматичний театр зведено в 1960 році за типовим проєктом українських архітекторів Малишенка О.О. та Крилової О.А., але театр у Маріуполі набув унікальних рис, що відрізняли його від інших споруд того часу. Західний фасад прикрашав чотириколонний портик корінфського ордеру, а фронтон був увінчаний монументальною скульптурною композицією, яка поєднувала елементи театрального мистецтва і промислової діяльності Донбасу. Театр став невід’ємною частиною архітектурного обличчя Маріуполя.

У 2022 році під час повномасштабного вторгнення Росії в Україну драматичний театр став місцем однієї з найбільших трагедій. Будівля, що слугувала укриттям для мирних жителів, які намагалися врятуватися від обстрілів, була зруйнована авіаударом російської армії. Загинули сотні людей, які ховалися в стінах театру, серед них жінки та діти. Цей акт руйнування не тільки стер архітектурний шедевр з лиця землі, але й забрав безліч життів, залишивши болючий слід у серцях маріупольців.

Фото Донецька ОДА

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Місто Рубіжне, що на Луганщині, з перших днів великої війни опинилося в епіцентрі активних бойових дій. Все трапилося так швидко, що на жахливі події не змогли вчасно зреагувати співробітники Рубіжанського міського музею. Навіть не всі встигли евакуюватись. Наразі установа розграбована окупантами, утім музейна справа продовжує жити.

Нинішня керівниця Рубіжанського музею Тетяна Ямполь зберігає факти про славетне минуле міста, створює онлайн-виставки, а також ретельно фіксує сучасну історію – зв’язується з рубіжанами, які опинилися в окупації, документує події, що відбувалися в Рубіжному після 24 лютого 2022 року, збирає інформацію про загиблих та поранених земляках.

Тетяна Ямполь, виконуюча обов’язки директора комунального закладу «Міський музей» м. Рубіжне

До війни тут вирувало життя 

Міський музей Рубіжного – відносно молода установа, створена у 2006 році. Основою першої експозиції став фонд музею історії Рубіжанського виробничого об’єднання «Барвник», що складався з унікальної колекції речей, документів, фотографій, архівних копій. Сама споруда міського музею є культурною і архітектурною спадщиною міста Рубіжне. Нещодавно відреставрована будівля зображена на титульному фото.

«Поступово колекція поповнювалася, значною мірою завдяки місцевим мешканцям. Люди несли стародавні речі, що збереглися в їх домівках. Так у нас з’явилося багато цінних експонатів місцевого значення. На початок 2022 року основний фонд нараховував близько 4,5 тисячі одиниць. Щонайменше раз на два місяці ми готували нові виставки, проводили екскурсії, оновлювали експозиції», – розповіла Тетяна Ямполь.

 

Також Рубіжанський музей став справжнім осередком культури, в якому вирувало життя – тут проводили тематичні зустрічі, майстер-класи. Навколо музею утворилась спільнота друзів і однодумців – художників, майстрів, місцевих краєзнавців, знавців історії, просто небайдужих людей. Музей для рубіжан перетворився на унікальний світ, де зберігався найголовніший скарб – пам’ять міста, нерозривний зв’язок поколінь, минулого і сьогодення.

«Два роки тому ми відкрили зал фотодокументалістики, в якому представили ретроспективу історії Рубіжного – з поясненнями, легендами, розповідями про долі людей. Багато відвідувачів приходили, а потім доповнювали експозицію своїми спогадами та світлинами», – продовжує Тетяна.

 

Війна на знищення людей та історичної пам’яті

Тетяна згадує, що напередодні вторгнення російських військ тривога вітала у повітрі, але всі сподівалися, що минеться. Не було й ніяких вказівок від керівництва щодо музею, але за день до цього співробітники почали пакувати цінні експонати, щоб сховати їх у підвалі.

«Майже нічого не встигли зробити, як директорка сказала, щоб всі йшли додому та видала нам трудові книжки. Всі фонди, вся оргтехніка – все так і залишилося в музеї. Навіть картини мого чоловіка, народного художника Луганщини Олександра Дорошенка. В ті дні як раз проводилася його персональна виставка», – сумує Тетяна. 

 

Одна з робіт Олександра Дорошенка

Вже потім стало відомо, що будівля музею зазнала пошкоджень. Під час боїв були вибиті вікна та зруйнований дах, а все, що знаходилося всередині, розграбували. Витягли цінні речі, решту потрошили, забрали оргтехніку, на якій зберігався архів та всі напрацювання за роки роботи.

«Якби хоч за місяць до вторгнення ми почали збирати експонати та вивозити їх у безпечне місце, то зберегли б музей. Але ж не було розпорядження, та й не було механізму термінової евакуації фондів. Це тепер ми знаємо, що страшна безглузда війна безжально та цілеспрямовано знищує не тільки людей, міста, села, а й українську історичну спадщину. Скільки в нас було автентичних етнографічних речей, саме з нашої місцевості – за все це серце болить невимовно», –  Тетяна Ямпіль.

 

Новий формат роботи

До війни в Рубіжанському музеї працювали дев’ять осіб. Доля кожного склалася по різному. Тетяні з родиною вдалося уникнути окупації та оселитись у безпечному місці. Саме їй Рубіжанська військова адміністрація запропонувала очолити комунальну установу. Зголосилася без вагань, бо, як каже, «душею зрослася з музеєм». Так діяльність музею була продовжена, але вже на сторінці у фейсбуці.

Тетяна Ямпіль зберегла невеличкий архів з документів та світлин в електронному вигляді. Небагато, але достатньо для того, щоб час від часу запрошувати відвідувачів на онлайн-виставки, що приурочені до різних дат.

До свята Дня архітектора було запропоновано віртуальну екскурсію, яка нагадала про унікальні рубіжанські мозаїчні панно, які стали справжньою архітектурною прикрасою міста, його візитівкою. Сьогодні, під час війни, архітектурні пам’ятки Рубіжного, як і все місто, зазнали нищівних руйнувань після російських обстрілів. Але збереглися на світлинах. 

Панно на Палаці культури у південній частині міста

До Всеукраїнського дня працівників культури та майстрів народного мистецтва згадали історію одного з перших і найстаріших колективів художньої самодіяльності українського Донбасу – Народного театру музичної комедії міста Рубіжне. У 1933 році відбулася перша вистава театру – опера «Наталка-Полтавка» за участі 100 непрофесійних виконавців.

Напередодні 26 листопада, Дня вшанування пам’яті жертв голодоморів, рубіжанський музей підготував тематичну фотодокументальну музейну сторінку, яка розповідає про Голодомор 1932-33 рр. В електронних архівах збереглися спогади рубіжан про ті лихі часи.

Продовжує наповнюватись музейна сторінка «Колесо історії», «Місто на піску. Початок». Започатковано віртуальний музейний проєкт «Спалахи минулого. У фокусі історії»

Загальний вид хімзаводів «РУСКОКРАСКА», 1916 р.

Також онлайн-відвідувачів запрошують насолодитися творчістю рубіжанських художників. Одна з виставок – віртуальна галерея Марини Ковальової.

«Такі заходи, хоча й віртуальні, дозволяють не тільки зберігати пам’ять та нагадувати історію міста, а також продовжувати зв’язок з відвідувачами та висвітлювати роботу наших культурних закладів, які продовжують працювати дистанційно, – підкреслює керівниця музею.

Крім того, Тетяна Ямполь проводить постійну роботу зі збору інтернет-матеріалів про хроніки війни в Луганській області. В усно-історичному, письмовому проєкті «Збережена пам’ять» збираються та архівуються спогади мешканців Рубіжанської громади про ті події, що відбувалися з ними з початку війни. Також у співпраці з Рубіжанською міською військовою адміністрацією, Міжнародним Червоним хрестом проводиться збір даних для реєстру про загиблих/поранених мешканців Рубіжанської громади.

Ці свідчення, а також інші документи, світлини, аудіозаписи, стануть основою документального архіву, де будуть зберігатися історії рубіжан, які опинилися в епіцентрі активних бойових дій і вимушено стали свідками того, що відбувалось у місті та його околицях, починаючи з 24 лютого 2022 року.

Усі отримані дані будуть використані з урахуванням вимог законодавства щодо захисту персональних даних.

Контактна особа: Тетяна Ямполь, +380930501841, електронна адреса marukot73@gmail.com.

Світлана Денисенко

Фото: Рубіжанський міський музей

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!