ГО “Вільний вибір” організовує дев’ятиденний психологічний табір для сімей загиблих захисників
Громадська організація “Вільний вибір” запрошує родини загиблих захисників на дев’ятиденний психологічний кемп, який відбудеться у західному регіоні України. Мета кемпу — надати матерям із дітьми середовище підтримки та розуміння для проживання емоцій, пов’язаних із втратою, та пошуку нових ресурсів для відновлення.
Про це повідомляє “Ветеран ІНФО”, пише Антикризовий медіа-центр.
Програма та дати проведення
Програма включає комплекс заходів, розроблених за рекомендаціями фахівців із психічного здоров’я:
- Психологічну складову: групові воркшопи, вечірні кола, індивідуальні консультації з дорослим та дитячим психологом;
- Едукаційні заходи для дітей та мам, що допоможуть розвинути нові навички та знання;
- Активності для мам та дітей (окремі та спільні): творчі майстер-класи, спортивні ігри, фотосесії, культурні заходи;
- Час для відновлення: щоранкова йога, прогулянки та активності на природі.
Кемпи відбудуться у такі дати:
- 25 жовтня – 2 листопада;
- 17 листопада – 25 листопада;
- 2 грудня – 10 грудня.
Місце проведення — тиха рекреаційна зона в західному регіоні України, деталі повідомлять після підтвердження участі. Організатори наголошують на важливості можливості доєднатися на весь період кемпу.
Критерії участі
Кемп є безоплатним, покриваються доїзд, харчування, проживання та програма. Реєстрація не гарантує автоматичної участі.
Вимоги до учасників:
- дружини загиблих захисників із дітьми;
- термін втрати: від 6 до 11 місяців на період табору;
- вік дітей: від 9 до 16 років;
- можливість доєднатися на весь період кемпу.
Для участі необхідно заповнити форму реєстрації.
Проєкт реалізується ГО “Вільний Вибір“ у партнерстві з Diakonie Katastrophenhilfe за фінансування Міністерства закордонних справ Німеччини.
Для запитань можна звертатися на електронну пошту: e.pleskachova@vvybir.org.ua.
В Україні розробляють модель ШІ для підтримки ментального здоров’я
До кінця січня наступного року буде створено модель ШІ для підтримки ментального здоров’я українців. Це дозволить позбутися радянської спадщини у вигляді старої системи психологічної підтримки та надасть людям можливість отримати цілодобову персоналізовану підтримку.
Про це заявила співзасновниця і генеральна директорка Mental Help Global (MHG), генеральна директорка Ex2 Клара Калудерович під час 10-го Київського Безпекового Форуму для молоді, організованого Фондом Арсенія Яценюка «Відкрий Україну», пише «Інтерфакс».
За її словами, «Україна успадкувала дуже стару радянську систему психологічної підтримки. Це система не гнучка, не персоналізована». Тож зараз триває робота над створенням продукту штучного інтелекту з використанням різних мов, який буде доступний цілодобово.
Калудерович зазначила, що за підрахунками ВООЗ, 50% українського населення потребує психологічної підтримки.
«Це переміщені особи, ветерани, люди, які втратили своїх дітей, своїх родичів, які страждають дуже серйозною психологічною травмою. В ідеалі треба б мати більшу кількість психотерапевтів, але ми побачили можливість того, щоб частково замінити цей дефіцит штучним інтелектом і навчити людей ним користуватися», — розповіла вона.
Тестовий проєкт, за її словами, буде запущено до кінця січня 2025 року.
«Як ти, кохана(ий)?»: волонтери створили посібник, який допоможе підтримувати стосунки на відстані
Волонтерський проєкт «Як ти, брате?» випустив посібник «Як ти, кохана(ий)?», який покликаний розвивати взаємну допомогу та підтримку під час війни, перебуваючи на відстані.
Посібник буде корисним як військовим, так і цивільним людям.
Засновник проєкту – психотерапевт і соціальний психолог Антон Семенов. З перших днів повномасштабної війни він працює з військовими та консультує ТрО ЗСУ щодо профілактики та запобігання самогубствам.
Разом з командою він розробляє посібники, які містять прості та дієві алгоритми взаємодії в складних ситуаціях.
«Стосунки на відстані не допоможуть вам розв’язати свої проблеми, але можуть дати мотивацію жити далі, орієнтири для прийняття рішень і віру в майбутнє», – каже Антон Семенов.
«Як ти, кохана(ий)?» – прості кроки та алгоритми для збереження стосунків на відстані
Посібник «Як ти, кохана(ий)?» — це дуже проста та зручна інструкція про те, як розмовляти з тими, хто не поруч і підтримувати одне одного.
У ньому йдеться про те, як організувати спілкування з близькими так, щоб стосунки не руйнувались через відстань, а навпаки, покращувались та давали потрібний ресурс. Крім того, він містить рекомендації про те, як полегшити адаптацію при поверненні та возз’єднанні.
Наприклад, щоразу під час спілкування в розлуці пропонується застосовувати алгоритм: «Стан – новини – плани», в якому розповідаєте про себе і свій настрій, а потім запитуєте у близької людини, як вона почуває себе. Спочатку розповідаєте, що змінилось у вас, а потім цікавитесь про зміни у співрозмовника. Це допоможе зняти напругу вже на самому початку розмови, особливо якщо йдеться про спілкування з військовими.
Також психологи розповідають про те, як впоратися з тривогою та не приховувати її від близької людини, вважаючи, що так буде краще для неї. Вони наголошують, що така поведінка навпаки, посилює хвилювання й заважає порозумінню. Для таких випадків пропонують простий та дієвий алгоритм, який допоможе повернутися в нормальний стан.
Крім того, посібник «Як ти, кохана(ий)?» містить 4 Додатки з рекомендаціями про те, як:
- розмовляти з дітьми;
- налаштувати режим спілкування;
- побудувати розмови на відстані (розгорнутий алгоритм);
- розв’язувати та обговорювати складні питання.
Посібник безкоштовний. Його можна завантажити на сайті проєкту або замовити друковану версію «Новою поштою».
Читайте також: В Україні створили гарячу лінію допомоги для подолання страху, пов’язаного з війною
Гаряча лінія психологічної допомоги: як скористатися, перебуваючи за кордоном
Гаряча лінія психологічної допомоги створена для українців, які постраждали від війни й перебувають як на території України, так і в деяких країнах Європейського Союзу.
У роботі задіяно фахових психологів із багаторічним досвідом, які пройшли спеціальну підготовку для роботи зі складними кризовими ситуаціями.
Гаряча лінія психологічної допомоги для українців — одна з ініціатив, які впроваджує Національна психологічна асоціація у межах грантового проєкту з надання всебічної психологічної підтримки українцям, що здійснюється за сприяння ПРООН у межах Програми ООН із відновлення та розбудови миру. До розробки гарячої лінії та підтримки її роботи також долучилися Американська психологічна асоціація та компанія Amazon.
«Ми переконані, що завдяки ініціативі Національної психологічної асоціації кожен українець зможе отримати необхідну підтримку. Можливість зателефонувати на гарячу лінію — це також свідчення того, що українці не залишаться сам на сам у своїй щоденній боротьбі в умовах війни», – наголосила в.о. Постійної представниці ПРООН в Україні Манал Фоуані.
Де та як працює гаряча лінія психологічної допомоги для українців
Наразі передбачено два формати – аудіо- та відеозв’язок. Щоб отримати відеосеанс потрібно сказати про це оператору лінії.
«Ми знаємо, що не у всіх людей є смартфони, стабільний інтернет, і далеко не всі наші громадяни можуть користуватися інтернет-послугами, тому телефонна лінія – це зручне рішення. Втім, ті люди, які хотіли би візуального контакту зі спеціалістом, отримають його без проблем», – сказала Президентка Національної психологічної асоціації Валерія Палій.
Лінія працює щодня з 10:00 до 20:00 за номером: 0-800-100-102 (дзвінки з України безкоштовні).
Скористатися такою можливістю можуть також громадяни України, які евакуювались в інші країни.
- Чехія +420 800 012 058
- Польща +48 800 088 141
- Франція +33 805 080 466
- Португалія +351 800 780 756
- Швеція +46 20 160 46 46
- Ірландія +353 1800 817 519
- Італія +39 800 939 092
- Австрія +43 800 017 967
Усі дзвінки з будь-яких мобільних операторів на вказані номери безкоштовні.
Дивіться також: Поради щодо соціально-психологічної адаптації від військового психолога (відео)
Розширюватись буде й кількість країн, підключених до мережі психологічної допомоги. Додаткова інформація буде публікуватися на сайті Національної психологічної асоціації.
Ірина Міщенко
