Голова Всеукраїнської асоціації працівників дошкільної освіти: відкриття ДНЗ наразі не на часі

Про виклики, які ставить перед місцевою владою та працівниками дошкільних навчальних закладів рішення Уряду щодо можливості відкриття дитячих садків відсьогодні, 25 травня, журналістам АКМЦ розповіла голова Всеукраїнської асоціації працівників дошкільної освіти, Ніна Омельяненко.

На вашу думку, чи є своєчасним рішення про відкриття дитсадків і чому?

Я думаю, що наразі це рішення не на часі. Ми брали участь у громадському обговоренні проєкту рішення головного державного санітарного лікаря, надіслали свої пропозиції. Наше бачення таке: дуже добре, що Кабмін ухвалив рішення, що кожна область, кожне місто може вирішувати самостійно, зважаючи на епідеміологічну ситуацію в окремому населеному пункті. Це перший варіант, який і ми підтримуємо. Що нас турбує? Давайте уявімо собі ситуацію: маленький заклад освіти, наприклад, в селі. Три людини працюють, усі віком за шістдесят. Яке рішення має прийняти засновник? Чи відкриють заклад з понеділка? Зрозуміло, що ні. Тому що вони мають бути забезпечені усім необхідним, а це і респіратори, і антисептики, і багато іншого.  Мають бути опитані батьки, чи є потреба у них в дошкільному закладі освіти. І мають бути повідомлені люди – чи мають право ті, кому за шістдесят, виходити на роботу.

А у великих містах ситуація інша?

Уявімо великий ДНЗ у місті. Групи перевантажені, де пропускний склад – 30 дітей. Як бути? Асоціація пропонує, що на цей час, якщо є дійсно потреба, а заклад готовий, то кількість дітей у групі має бути не більше десяти. Що нас турбує? Найбільше нас турбує те, що в проєкті було рішення «обмежити контакт дітей». Уявімо собі 4-річних діток. Коли вони прийдуть після того як тривалий  з вихователем. Що вони будуть робити? Та обійматися вони будуть! Тому наше бачення таке: якщо відкривати дошкільні навчальні заклади, то треба найперше подумати про дітей до трьох років. Тому що там точно буде контакт із дорослим – одягнути, роздягнути дитину, погодувати, вкласти спати і так далі.

Освітній процес без контакту також важко уявити. Тому моя особиста думка, що ще зарано відкривати садочки. Можливо, пізніше – так. Але перший крок: засновник має забезпечити заклад усім необхідним, що буде у чинній постанові головного санітарного лікаря. І наступний момент: я так розумію, що аспект медичний має лягти на плечі медичних сестер. У закладах є вакантні посади медсестер – їх взагалі немає. Малокомплектні заклади – там лише 0,25 ставки медичного працівника. Тобто, це питання, яке треба вирішити обов’язково.

Що стосується додаткових коштів на засоби гігієни, антисептики тощо. Чи вдасться усім швидко знайти фінанси на них?

Не впевнена. От, наприклад, радять, щоб були одноразові рушники, замість звичайних. Давайте порахуємо скільки разів на день дитині треба помити руки: з вулиці прийшла – помила, перед сніданком, перед заняттям, після занять, перед прогулянкою, після прогулянки… Тому ми пропонували розглянути таку можливість, щоб батьки приносили звичайний рушник дитині кожного дня. І багато інших дрібних аспектів на що потрібні додаткові гроші. Тому, мені здається, що коштів буде недостатньо.

Які ще виклики постають перед закладами дошкільної освіти?

Немає медичних сестер – це виклик, велика кількість дітей, відсутні вихователі, які захворіли… Я боюся такої ситуації, якщо щось раптом трапиться, то на кого ляже відповідальність? На керівника закладу та на вихователя. А має засновник взяти на себе відповідальність, приймаючи те чи інше рішення. І наступний виклик – свідомість батьків. Хто проконтролює, що батьки не будуть одночасно перебувати поряд, коли приводитимуть дітей?  Хто буде контролювати цей процес поступового приведення дітей до навчального закладу? Щоб не було в роздягалці, щоб не було на вулиці великого скупчення батьків. Немає в закладі дошкільної освіти стільки персоналу, щоб скрізь поставити людей, які б усе це контролювали.

Яку б дату ви рекомендували для того, щоб почати згуртовувати дітей у дошкільних навчальних закладах?

На мою особисту думку, вже на третьому етапі, десь з 1 липня. Це було б більш-менш виважене рішення. Можливо, в якихось регіонах і раніше, а от масово лише з 1 липня. Тому що не так швидко забезпечити необхідним усі заклади. І головне – потрібно інформувати. Інформувати і працівників закладів, і батьків.

Ріта Карпенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

---

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram.  Долучайтесь!