Головні події Дніпропетровщини за тиждень

Коротко про події минулого тижня на Дніпропетровщині – у нашому дайджесті.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

12 липня в селищі Нова Дача (Павлоградський район Дніпропетровської області) під вантажівкою з зерном розвалився міст, який вже більше 3 місяців перебував в аварійному стані. Сама машина встигла проїхати, а причіп впав разом з мостом. За словами водія вантажівки, жодних попереджувальних знаків дорогою до мосту не було. В Облавтодорі, який мав би відреагувати на цю проблему, не заперечують, що знали про аварійність мосту з квітня. Місцевий депутат вже підготував та передав звернення до голови Дніпропетровської ОДА щодо невідкладного вирішення цієї проблеми.

Тим часом, як повідомила прес-служба ДніпроОДА, на об’їзній навколо Дніпра випробовують новозбудований шляхопровід.

«Один з найважливіших інфраструктурних проектів-2018 – друга черга об’їзної навколо Дніпра. Цьогоріч ДніпроОДА «розморозила» цей довгобуд і взялася за будівництво шляхопроводу та під’їздів до нього. Роботи – на фініші. Уже найближчим часом транспорт їхатиме на запорізьку трасу напряму, без «петлі» через поля. На добудову об’єкту з обласного бюджету виділили понад 40 млн грн. Додаткові кошти – результат митного експерименту та реформи децентралізації», – цитує прес-служба очільника обласної адміністрації Валентина Резніченка.

Будівництво нового шляхопроводу вже завершено – наразі тривають випробування споруди. Дослідження має обґрунтувати, що руху транспорту нічого не загрожує. Навантаження на різних ділянках мосту створюють декілька фур. Вага кожної – до 30 тонн.

Обстеження та оцінку технічного стану мосту за допомогою спеціального обладнання проводять спеціалісти Державного дорожнього науково-дослідного інституту ім. Шульгіна (Київ). Кажуть, перевіряють якість і надійність споруди, а також її відповідність сучасним ДБН.

«Шляхопровід загружаємо поступово. Працюємо як на проїзній частині, так і під мостом. Щоразу фіксуємо деформацію, яка відбувається при навантаженні на опори. Фактичні дані порівнюємо з проектними. Цей шляхопровід запроектований під максимальний вантаж і має вільно витримувати 100 тонн», – зауважив представник ДерждорНДІ Ігор Бабяк.

За результатами досліджень фахівці нададуть рекомендації щодо подальшої експлуатації шляхопроводу.

«Після випробування мосту маємо отримати документи про введення його в експлуатацію. Після чого дорога із Дніпра на Запоріжжя стане рівною й прямою, без подолання зайвих кілометрів через поля. Крім того, уже зараз готуємо проектну документацію на продовження робіт на об’їзній наступного року. Вона має бути, як і задумувалася, – до Південного мосту», – зазначив радник голови ДніпроОДА Юрій Голик.

Будівельні роботи на об’єкті розпочались наприкінці квітня. За цей час змонтували понад півсотні балок та 270 залізобетонних плит, провели гідроізоляцію споруди. Крім того, облаштували 250 м бордюрів та встановили більше 100 м перил.

На сьогодні вже заасфальтували дорогу через шляхопровід. Наразі асфальтують підходи до нього та з’їзди: вже укладали два з трьох шарів покриття. За проектом, товщина дорожнього «одягу» – 25 см.

Наступна ділянка на об’їзній – 7-кілометрова дорога на аеропорт та Південний міст. Вона має розвантажити місто Дніпро від транзитного транспорту, здебільшого, вантажівок.

Загальна вартість робіт – майже 600 млн грн.

Перша черга Південного обходу була здана у 2011 році.  Будівництво другої – розпочалося у 2012-му, проте через два роки його призупинили через брак фінансування.

Через рік після закінчення атестації міліції команда експертів ГО «Громадський контроль» підбила її остаточні підсумки на прикладі Дніпропетровської області. Ці дані оприлюднено на сторінці ГО в мережі Facebook. Нагадаємо, що кілька експертів ГО «Громадський контроль» брали участь в атестації на різних рівнях. ГромКонтроль був активним учасником атестації міліції і зібрав, за їх словами, найбільшу в Україні базу знань про всю верхівку обласної міліції. Активісти акцентуют увагу на тому, що всі ці дані нікуди не зникли і чекають своєї години

Публікуємо текст кінцевих висновків:

«Відразу скажемо, картина невтішна. Мало того, що звільнених виявилося всього 4,5%, так ще й майже половина з них уже встигли відновитися. Але про все по порядку.

Для того щоб мати перед очима повну картину, ми відправили в Головне управління Національної поліції (ГУНП) в Дніпропетровській області кілька запитів. Згідно з офіційними відповідями ГУНП всього атестацію в області пройшли 6973 міліціонера.

За результатами роботи атестаційних комісій 322 співробітника (тобто всього 4,5%) було рекомендовано до звільнення (підтвердження).

Ми проаналізували судовий реєстр і знайшли як мінімум 142 задоволених позова на поновлення на посаді (частина позовів можна знайти за посиланням). Це означає, що майже половина (!) з рекомендованих до звільнення співробітників повернулися на свої робочі місця. Цю цифру підтверджують і в самому ГУНП (підтвердження).

Виходить, що реальна кількість звільнених за результатами атестації в Дніпропетровській області не сягає навіть 3%. Деякі судові процеси ще йдуть, тому можна сміливо стверджувати, що ця цифра буде і далі знижуватися. У підсумку в числі звільнених швидше за все виявляться тільки ті, хто не захотів або просто полінувався йти в суд.

Але і це ще не все. Саме “смішне” в цій історії почалося, коли ми наткнулися на рішення суду, через яке відновлювався на службі нинішній керівник міліції Дніпра Олег Кабаненко. Саме Кабаненко свого часу примудрився набрати найменшу кількість балів на тестах на знання законів і на загальну логіку серед всіх керівників області. До речі, через кілька місяців після призначення Тойота Кабаненко збила пішохода на Слобожанському проспекті Дніпра. Може разом з незнанням законів водій не знав і правила дорожнього руху?

Так ось крім поновлення на службі, полковнику Кабаненко вдалося відсудити у держави ще й неабияку компенсацію збитку у вигляді зарплати за всі місяці, в які він був відсторонений від служби. А це 73 750,46 гривень (підтвердження).

Ми вирішили перевірити, а скільки ж всього бюджетних грошей ми з вами заплатили зі своєї кишені тим, кого самі ж вирішили звільнити з міліції. Так ось з 142-х відновлених на посаді 96 (!!!) вже отримали компенсацію на загальну суму 1 907 493 грн. І ця сума ростиме, адже частина процесів ще йде.

Вдумайтеся. Суспільство через Революцію Гідності відстояло своє право нарешті очистити прогнилі ряди української міліції. А в результаті система не просто знайшла лазівку, через яку зберегла себе в цілості, але ще й змогла компенсувати собі весь збиток, причому за наш рахунок».

Виходячи з цієї інформації, ГромКонтроль наполягає на повторному запуску атестації, оскільки перша – однозначно провалилася.

А ще ГО ГромКонтроль звертає увагу, що як і завжди, інформація з платних реєстрів і праця аналітиків оплачена з коштів наших американських і європейських партнерів. На дане розслідування не витрачено жодної бюджетної гривні. Також ГромКонтроль нагадує, що публікація з висновками по атестацію міліції була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За зміст публікації відповідальність несе ГО «Платформа Громадський Контроль». Зміст публікації не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Як розвивати бізнес, опановувати нові ринки, співпрацювати з інвесторами? Такі питання обговорюють на масштабному міжнародному бізнес-форумі у Дніпрі. Досвідом та планами діляться вітчизняні та закордонні експерти.

Про інвестиції розповів екс-прем’єр-міністр Литовської Республіки Андрюс Кубілюс.

«Сьогодні презентую ініціативу Литовської Республіки – «План Маршалла для України». У нього дві мети – підтримка мотивації на реформи, а також, власне, їх реалізація», – підкреслив він.

На думку Андрюса Кубілюса, «План Маршалла» створить нові можливості для збільшення інвестицій – близько 5 млрд євро на рік.

А ось Посол Канади в Україні Роман Ващук зробив акцент на темі розширення співпраці між Канадою та Дніпропетровщиною.

«Я тут, щоб розповісти про зону вільної торгівлі, яку ми запустили між Україною та Канадою. Зокрема, про нові можливості для співпраці. Нині 97% нашого ринку безмитні для українських виробників», – зауважив він.

Про залучення коштів говорила й директор бізнесу відновлюваної енергетики ДТЕК Вікторія Сиромятова.

«Залучення бізнесу на економічний форум свідчить про те, що він не тільки про розмови, але й про наміри щось змінити на краще. Сьогодні я хочу поділитися знаннями та планами компанії у сфері зеленої енергетики. Її розвиток в Дніпропетровській області – це внесок в енергонезалежність країни та регіону. Це робочі місця, інвестиції, позитивний вплив на екологію», – зазначила пані Сиромятова.

Думками про розвиток підприємництва поділилася виконавчий директор Спілки українських підприємців Катерина Глазкова.

«Ми провели опитування наших підприємців з різних регіонів, і вони назвали найбільш очікувані реформи. Це, в першу чергу, дерегуляційні закони, це експортне врегулювання, оптимізація митних процедур, судова реформа. Це повний перелік питань, які стосується захисту прав кредиторів, доступу до кредитних ресурсів. Сьогодні я підіймаю цю тему», – сказала вона.

Як зробити бізнес успішним – розповів почесний президент Київської школи економіки Тимофій Мілованов. На його думку, у першу чергу, треба працювати із кадрами.

«Ринки змінюються, вимоги до персоналу також. Навички та компетенція працівників підприємств не відповідають завтрашнім викликам. Тож треба думати на перспективу, – сказав він. – Я бачу, як окремі корпорації відкривають власні академії, підвищують кваліфікацію своїх працівників. Та це має бути системно».

За словами Тимофія Мілованова, такі фахівці матимуть більшу зарплату, а відтак – менше мігруватимуть до інших країн. Це й стабілізує демографічну ситуацію.

Заохочувати підприємців запропонував голова правління АТ «Ощадбанк» Андрій Пишний.

«Треба перезавантажити практично всі місцеві програми з підтримки підприємництва. Зробити це по-справжньому, а не декларативно. Мова про новий досвід, коли місцевий бюджет повертає частину податків підприємцям. Це чесно. Відкрито. Прозоро. Створює додаткову мотивацію бізнесменам для сплати податків», – сказав він.

Міжнародний форум організувала ДніпроОДА. Протягом двох днів близько тисячі провідних вітчизняних та закордонних експертів міркуватимуть над розвитком економіки.

Екс-очільниця департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдерджадміністрації (2007 – 2014 рр., коли головою ДніпроОДА був Олександр Вілкул) Валентина Гінзбург з 23 жовтня 2017 року офіційно стала директором Департаменту охорони здоров’я Київської міськдержадміністрації (КМДА). Свою нову посаду вона отримала за результатами проведеного конкурсу. До цього вона майже місяць виконувала обов’язки директора Департаменту замість Дмитра Турчака.

Про це стало відомо з розпорядження голови КМДА №812 від 20 жовтня 2017 року
У розпорядженні оголошується:
«Гінзбург Валентину Григорівну призначити за результатами конкурсу на посаду директора Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з 23 жовтня 2017 року, у порядку переведення, з посадовим окладом згідно зі штатним розписом, увільнивши її з посади заступника директора Департаменту – начальника управління лікувально-профілактичної допомоги Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Взяти до відома, що Гінзбург В.Г. було присвоєно шостий ранг державного службовця.

Відповідно до записів у трудовій книжці Гінзбург В.Г. стаж державної служби станом на 23 жовтня 2017 року становить 15 років 04 місяці 21 день.

Встановити Гінзбург В.Г. з 23 жовтня 2017 року надбавки:

• за шостий ранг державного службовця у розмірі 500,00 гривень;
• за вислугу років на державній службі у розмірі 45 відсотків посадового окладу;
• за виконання особливо важливої роботи у розмірі 70 відсотків до посадового окладу;
• за інтенсивність праці у розмірі 70 відсотків до посадового окладу.

Здається, що пані Гінзбург зробила непогану кар’єру: після посади головного лікаря Дніпропетровської області отримала крісло головного лікаря столиці. Але між 2014 роком і 2017-м кар’єра Валентини Гінзбург ледь не завершилася посадою засудженої за перевищення посадових обов’язків.

21 березня 2014 року стало відомо, що Валентина Гінзбург пішла в декретну відпустку по догляду за онуком. Через кілька днів її затримали правоохоронці. Проти неї порушили кримінальне виробництво. Валентину Гінзбург звинувачували в тому, що вона примушувала головних лікарів медичних закладів Дніпропетровської області під час виборів 2012 року забезпечити 70% голосів за «Партію Регіонів» на ділянках розташованих в медустановах. Тим керівникам, хто був не згоден, вона нібито загрожувала звільненням. Свою провину пані Гінзбург не визнавала. 9 лютого 2015 року Кіровський районний суд Дніпропетровська на своєму засіданні під головуванням судді Геннадія Підберезного (того самого, якого 21 вересня 2017 року піймали на хабарі керівнику САП Назару Холодницькому) закрив кримінальне провадження щодо начальника Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської облдержадміністрації Валентини Гінзбург.

З березня 2017 року Валентина Гінзбург обіймала посаду заступника директора – начальника управління з організації медичної допомоги Департаменту охорони здоров’я виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).