Українські банки звітуватимуть про сумнівні операції своїх клієнтів та зможуть блокувати рахунки. 28 квітня 2020 року вступає в дію Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення».
Закон не новий, поняття «фінансового моніторингу» з’явилося у нашому законодавстві ще у 2001 році. Але наприкінці 2019 року Верховна Рада внесла до діючого закону значні зміни. Таким чином документ було адаптовано до директив Європейського Союзу щодо протидії відмиванню коштів та фінансуванню тероризму, що визначено Угодою про асоціацію з ЄС.
Ризик-орієнтований підхід
Банк, як суб’єкт первинного фінансового моніторингу, оцінюватиме ні всі транзакції, а лише відстежуватиме ризиковані операції. Тобто не буде застосовано загального моніторингу для усіх громадян – законом передбачено ризик-орієнтований підхід в оцінці фінансових операцій.
Підозрілими можуть вважатися
- складні фінансові операції, або
- незвично великі для даного клієнта транзакції, або
- проведені у незвичний спосіб, або
- без очевидного економічного сенсу.
За Законом, обов’язковому фінансовому моніторингу підлягають операції на суму від 400 тис грн. Це закордонні та внутрішні безготівкові перекази, а також фінансові дії з готівкою – внесення на рахунок, перекази, отримання коштів. Раніше моніторилися менші суми – від 150 тис грн.
Також у полі зору опиняються грошові перекази без відкриття рахунку. Ця норма стосується й міжнародних переказів. Крім того, для проведення такої операції потрібно надати повну інформацію про відправника та одержувача коштів.
Власники лотерей та азартного бізнесу тепер повинні надавати інформацію щодо ставок і виграшів у сумі від 30 тис грн. Така ж сума є порогом для моніторингу операцій з віртуальними активами та криптовалютою.
Важливим нововведенням є те, що суб’єктами первинного фінансового моніторингу стають бухгалтери, які надають приватні послуги, не працюючи в штаті підприємства чи компанії. Тепер вони теж повинні перевіряти фінансові операції своїх клієнтів, а у випадку здійснення підозрілих – повідомляти про це Державну службу фінмоніторингу.
Закон стосується кожного
Всі громадяни в певні періоди свого життя стають учасниками цивільно-правових і фінансових відносин. Вони купляють чи продають цінні папери, майно, здають його в оренду тощо. Ці угоди забезпечуються нотаріусами та ріелторами. Іноді трапляються випадки незаконних оборудок, коли люди втрачають свою власність.
Задля протидії злочинцям Законом передбачено запобіжні заходи проти сумнівної перереєстрації майна нотаріусами і реєстраторами. Загалом на законодавчому рівні створено умови для захисту прав і інтересів добропорядних громадян та отримання ними правомірних доходів.
Відповідальність за порушення
Суб’єкти первинного фінансового моніторингу повинні повідомляти про ризиковані операції державний орган – Держфінмоніторинг. Це свого роду фінансова розвідка в системі протидії відмиванню та легалізації коштів, отриманих злочинним шляхом.
За 2019 рік Держфінмоніторинг підготовив та спрямував до правоохоронних, антикорупційних та фіскальних органів 1104 матеріали, які пов’язані з підозрою у відмиванні «брудних» грошей, на загальну суму 134 мільйони гривень.
У новому Законі збільшуються штрафи для всіх суб’єктів первинного фінансового моніторингу. Для банків максимальний штраф складає 5 млн грн. Для небанківських суб’єктів штраф може встановлюватись у розмірі подвійної суми вигоди, отриманої внаслідок порушення, але до 204 тис грн.
У свою чергу банк може заблокувати рахунок клієнта, у разі його намагання провести ризиковану або підозрілу транзакцію. У такому випадку клієнт не зможе користуватися своїми грошима, допоки триватиме перевірка «на чистоту». Рішення про застосування штрафних санкцій або про заморожування активів можуть бути оскаржені в адміністративному порядку.
Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!