Комунальна власність остаточно сформувалась в Україні лише на сьомий рік незалежності. Вона означає колективне майно територіальної громади, яка доручає управління та повне розпорядження місцевій владі.
В Україні існує три форми власності: державна, комунальна та приватна. Разом з державною комунальна власність має бути публічною. Тобто, кожен громадянин має право дізнаватись, хто і яким чином розпоряджається майном громади.
Комунальна власність – це майно територіальної громади, тобто знаходиться в колективній власності. Саме громада має право не тільки володіти майном, а також ефективно розпоряджатися ним у своїх інтересах.
Чим володіє громада
Комунальна власність включає багато важливих ресурсів:
- земля та інші природні ресурси;
- рухоме майно (транспорт і т.і.);
- нерухоме майно (житлові будинки та гуртожитки, школи, дитячі заклади, лікарні, стадіони, палаци культури, навчальні заклади та ті, що надають соціальні послуги);
- доходи та будь-які інші кошти місцевих бюджетів;
- комплекси комунального господарства, пенсійні фонди, автотранспортні та інші підприємства, комунальні банки тощо;
- спадщина, яку суд визнав як відумерлою.
Громада може отримати власність від держави безоплатно або створити (наприклад, побудувати) чи придбати.
Хто управляє комунальною власністю
Управляють та розпоряджаються власністю громади місцева влада: рада та її виконавчі органи. Своїми рішеннями рада може здавати майно громади в оренду або передавати у користування: тимчасове або постійне. Комунальну власність можна використовувати як заставу, купувати й продавати.
Також міська влада визначає умови, за якими використовуються та фінансуються приватизовані об’єкти. Доходи від оренди чи продажу комунальних об’єктів зараховуються до місцевого бюджету, тобто, залишаються у власності громади.
Громади окремих населених пунктів можуть об’єднувати кошти своїх бюджетів або об’єкти для того, щоб виконувати спільні проєкти або, наприклад, разом фінансувати комунальні підприємства. В такому разі їх спільною власністю управляють районні та обласні ради.
Для управління комунальним майном міські ради розробляють й затверджують бюджети та програми соціально-економічного розвитку. Місцеві органи можуть утворювати, а за необхідності, реорганізовувати або ліквідувати комунальні підприємства й установи.
Поповнення місцевого бюджету відбувається в тому числі з місцевих податків та зборів. До них відносяться: єдиний податок з підприємців, плата за землю, транспортний податок з нових авто, податок на нерухомість, туристичний збір та збір за місця для паркування. Конкретний розмір місцевих податків вирішується місцевою радою, однак в Податковому Кодексі встановлено граничні розміри.
Як формувалась комунальна власність
З 1991 року комунальна власність була лише формою державної власності, хоча і визнавалася як рівноправна. Тоді місцевим радам депутатів комунальна власність була передана виключно для управління.
Тільки з прийняттям Конституції України у 1996 році комунальна власність була визнана самостійною формою, а місцеве самоврядування отримало право самостійно розв’язувати місцеві питання.
Остаточно майно, що було розподілене між територіальними громадами ще в 1991 році, перейшло у комунальну власність після прийняття законодавства про місцеве самоврядування в 1997 році. Громади отримали повноцінне право розпоряджатися своїм майном на свій розсуд та у своїх інтересах.
Олена Костенко, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!