І у створенні, і у розвитку громади можуть розраховувати на підтримку

Розмір пенсії у новій реформі залежатиме не від заробітної плати, а від розміру внеску, який людина сплатила з зарплати та періоду сплати цих внесків. У Мінсоцполітики кажуть, що вже робили тести й виявилося, що люди, які мають великі доходи сьогодні, можуть мати найнижчі пенсії. Особливо це стосується ФОПів.

Про це розповіла перша заступниця міністра соціальної політики України Дарія Марчак на Zoom-конференції про майбутнє солідарної пенсійної системи, повідомляє РБК-Україна.

«Ми передбачаємо, що в новій реформі розмір пенсії залежить від розміру внеску, який людина сплатила з зарплати. Не від зарплати. Тому що коли ми говоримо, що це залежність від зарплати, то у людини, яка отримує тіньову зарплату чи отримує зарплату як ФОП 3 групи, але сплачує внесок з мінімалки, він заходить в непорозуміння», —  пояснила Марчак.

За словами заступниці міністра, формула передбачає розмір пенсії залежний від сплати внесків і періоду сплати внесків. У Мінсоцполітики вже робили тести й з’ясували, що люди, які мають, наприклад, найбільші доходи сьогодні, будуть мати найнижчі пенсії.

«Тому, що вони працюють як ФОПи у сфері IT та аутсорсингу, і сплачують внески тільки з мінімальної заробітної плати. І вони не знають, що їхній розмір пенсії залежить не від їхньої заробітної плати, які вони отримують на руки, а від обсягу внесків, які люди сплачують», — зазначила заступниця міністра.

Читайте також: З 1 березня на 11,5% зростуть пенсії для понад 10 млн українців

За її словами, значна кількість громадян не розуміють, яким чином їхня пенсія залежить від результатів роботи сьогодні.

«На сьогодні ми, як міністерство, розробили проєкт закону про реформу солідарної системи, проєкт закону про запровадження накопичувальної системи. Ми зараз працюємо, щоб ці законопроєкти подати на розгляд уряду і після того на розгляд ВР. І ми працюємо над тим, щоб запропонувати розробити в цьому році дизайн того, як може виглядати система професійних пенсій в майбутньому», — додала Марчак.

Наприкінці 2024 року уряд оголосив про плани змінити критерії видачі субсидій, і це може вплинути на кількість отримувачів наступного року.

Як пише «Фокус», насамперед планується ввести більш жорсткі критерії для отримання субсидій. Це пов’язано з необхідністю оптимізації державних витрат та забезпечення справедливого розподілу ресурсів.

У Пенсійному фонді зазначили, що вже від 1 грудня 2024 року в Україні субсидія призначається до кінця опалювального сезону, тобто до 30 квітня, і це правило буде чинним також у 2025 році. Розрахунок здійснюватиметься з місяця подання документів.

Хто має право на субсидію у 2025 році

У січні 2025 року право на субсидію матимуть наступні категорії українців:

• зареєстровані в житлі;
• орендарі з чинним договором оренди;
• внутрішньо переміщені особи (ВПО);
• індивідуальні забудовники.

Зауважте, що з 1 січня 2025 року під час подання документів враховуватимуть дохід сім’ї за другий і третій квартали 2024 року, а пенсійний дохід — за листопад 2024 року. Субсидію можуть скасувати, якщо заявник не повідомить про зміни в майновому або соціальному стані.

Право на субсидію мають лише ті українці, чиїх доходів недостатньо для оплати комунальних послуг в повному обсязі. Щоб це підтвердити, необхідно звернутися в відділ соцзабезпечення за місцем проживання та надати наступні документи:

• паспорт;
• заява;
• договір оренди (якщо житло знімається) або свідоцтво про право власності;
• декларація про доходи.

Після цього у тих, хто подав документи на субсидію, перевірятимуть всі банківські рахунки, а також факти великих покупок. І якщо побачать, що на рахунках родини є кошти, у наданні допомоги буде відмовлено.

Кому не дадуть субсидію

Родини, що мають право на субсидії від держави, в період 1 травня-1 вересня подають всі необхідні документи. А кожний повнолітній член сім’ї заповнює декларацію, де вказано:

• чи є депозит в банку в розмірі понад 25 прожиткових мінімумів;
• чи здійснювалася купівля валюти або дорогоцінних металів;
• чи є у власності новий особистий автомобіль (менше 5 років);
• чи здійснювалася купівля предметів на суму понад 50 тис. грн;
• чи має місце оренда майна і не внесення цього в декларацію про доходи;
• факт отримання протягом року до моменту звернення спадщини у вигляді квартири, машини або земельної ділянки;
• наявність боргів з аліментів, послуг ЖКГ, штрафів тощо.

Якщо хоча б одна людина з родини відповідала позитивно на якийсь із зазначених пунктів, у виплатах від держави на оплату послуг ЖКГ буде відмовлено.

Також у субсидії буде відмовлено у разі, якщо:

• у складі сім’ї є власник більше одного житлового приміщення (крім житла на тимчасово окупованих територіях або житла, що належить людині на праві спільної сумісної чи пайової власності та розташованої у сільській місцевості);
• загальна площа квартири перевищує 130 квадратних метри, а приватного будинку – 230 квадратних метрів;
• у складі сім’ї є неплатник аліментів (понад три місяці;
• домогосподарства мають борги за оплату комунальних послуг за три місяці та більше і борг перевищує 40 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (680 гривень). Але якщо сплата заборгованості підтверджена або ухвалений договір про її реструктуризацію, або вона оскаржена в судовому порядку, житлова субсидія може бути надана.

Також є висока вірогідність не отримати субсидію, якщо хтось із членів родини не вчився, офіційно не працював і не мав статусу безробітного, або перебував за кордоном загалом понад 60 днів за рік.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль і президент Володимир Зеленський зустрілися з керівниками органів студентського самоврядування найбільших університетів. Під час зустрічі вони розповіли, які важливі для студентів реформи впроваджує український уряд.

Інформацію про це оприлюднив Урядовий портал.

За словами Дениса Шмигаля, саме молоді люди будуть здійснювати місію повоєнної відбудови та виводити країну на шлях зростання. І тому зміни та реформи в галузі вищої освіти завжди на часі.

Зокрема, йдеться про наступні реформи в освіті:

• Державні гранти, які частково або повністю покриватимуть навчання на контракті на будь-якій бакалаврській програмі.
• Коригування державного замовлення в бік професій, які потрібні зараз і будуть потрібні найближчим часом. Реабілітологи, психологи, інженери, транспортники, фахівці воєнної науки.
• Індивідуальні освітні траєкторії для студентів. Свобода вибору, академічна мобільність, акцент на міждисциплінарній освіті.
• Модернізація мережі закладів вищої освіти. В основі має бути спроможність надавати якісні освітні послуги, зміцнення матеріально-технічної бази, посилення кадрового потенціалу.

Після старту реформи профільної освіти в Україні, яку поступово буде впроваджувати Міністерство освіти та науки, учні старших класів вивчатимуть сім обов’язкових предметів.

Про це інформує МОН.

Вже з 2027 року старшокласники в українських школах вивчатимуть 7 обов’язкових основних дисциплін, до яких увійдуть:

• українська мова,
• література,
• історія України,
• англійська мова,
• математика,
• фізична культура,
• захист України.

Ці зміни є частиною реформи профільної освіти.

Як повідомляло МОН, інші предмети старшокласники обиратимуть відповідно до свого профілю навчання.

Крім цього, реформа передбачає створення академічних ліцеїв, що допоможе урізноманітнити вибір предметів, особливо для сільських шкіл і шкіл у невеликих містах.

Для допомоги у виборі профілю у школах з’являться кар’єрні радники.

Також для учнів залишили можливість змінити профіль під час навчання у 10 класі, якщо вибір не відповідає їхнім очікуванням.

Запровадження 12-річної системи освіти в українських школах не підтримують майже 60% батьків. Водночас майже половина учнів ставляться до цього нейтрально.

Про це свідчить опитування щодо реформи старшої школи, проведене Київським міжнародним інститутом соціології (КМІС) на замовлення Міністерства освіти і науки, яке презентували 23 вересня.

Як показали результати опитування, лише 11% опитаних батьків повністю підтримують 12-річну систему освіти та ще 17% радше поділяють цю ідею.

Категорично проти — 25% респондентів серед батьків, а 35% скоріш не погоджуються.

25% учнів позитивно ставляться до до 3-річної старшої школи, а 46% сприймають нейтрально. І лише 18% негативно налаштовані, щоб навчатися 12 років.

Міністр освіти Оксен Лісовий пояснив, що перехід на 12-річну систему навчання запроваджується для того, щоб абітурієнти приходили більш підготовленими до університету. Перехід запланований з 2027 року. Водночас зі збільшенням терміну шкільної освіти передбачено скорочення бакалаврату за деякими напрямками.

Довідка. В опитуванні взяли участь 79 534 різних респонденти, зокрема 13 976 батьків учнів 8-11 класів, 15 229 самих школярів та 15 298 учителів. Воно відбувалося онлайн-методом з квітня по травень 2024 року на всій підконтрольній українському уряду території України.