“Імпічмент” очільнику громади – це можливо

Україна провела черговий обмін полоненими, у результаті якого додому повертаються 300 українських захисників і двоє цивільних громадян.

Про це повідомив Володимир Зеленський, Президент України, пише Антикризовий медіа-центр.

Серед звільнених – військовослужбовці Збройних сил України, Національної гвардії та Державної прикордонної служби. Це рядові, сержанти та офіцери, які брали участь в обороні країни на різних напрямках.

Зокрема, українські військові захищали державу на Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому та Херсонському напрямках, а також у Маріуполі.

Більшість звільнених провели в російському полоні понад рік, а частина з них перебувала там із 2022 року.

Влада наголошує, що робота з повернення українських військових і цивільних триває. Україна продовжує працювати над тим, щоб повернути додому всіх своїх громадян, які залишаються у російському полоні.

• Previous
• Next

Close Full

Keyboard Shortcuts Dismiss

• SSlideshow
• MMaximize
•  Previous
•  Next
• escClose

Бійці 81 окремої аеромобільної бригади провели успішну операцію на Слов’янському напрямку та вибили російських окупантів із селища Ямпіль. Штурм тривав близько двох тижнів і проходив у складних умовах під щільним вогнем противника.

Про це йдеться на офіційному YouTube-каналі 7 корпусу ДШВ, пише Антикризовий медіа-центр.

Військовослужбовці 81 окремої аеромобільної бригади провели одну з найуспішніших операцій на Слов’янському напрямку — штурмовики вибили російських окупантів із селища Ямпіль, де противник намагався закріпитися.

Підготовка до операції тривала лише кілька днів. За цей час військові провели розвідку, залучили FPV-дрони, підготували штурмові дії та подальше закріплення на позиціях.

Під час зачистки українські бійці діяли під щільним вогнем противника, потрапляли в засідки, евакуйовували поранених та продовжували бій у складних умовах. Російські військові намагалися маскуватися під цивільних та ховалися у будинках.

Загалом операція зі звільнення Ямполя тривала близько двох тижнів.

Українські військові відновили контроль над населеним пунктом на Покровському напрямку та підняли над ним державний прапор.

Про це повідомляють у пресслужбі Генерального штабу України, пише Антикризовий медіа-центр.

Українські сили продовжують наступальні дії на Донеччині. За офіційною інформацією Генштабу ЗСУ, 2 вересня було звільнено село Удачне, що розташоване на Покровському напрямку.

Над населеним пунктом піднято український прапор. Відповідне відео опублікував Генеральний штаб, підтвердивши повернення Удачного під контроль України.

Компанія “Сади Донбасу” з Полтавки Донецької області презентувала свою продукцію на міжнародній спеціалізованій плодоовочевій виставці “Fruit Attraction” у Мадриді (Іспанія).

Свої яблука виробники готові експортувати до країн Європи та Азії.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Поки військові боронять нашу землю від нашестя ворога, сільськогосподарські підприємства на полях Донеччини тримають свою оборону. Намагаються робити все, аби в надзвичайно складних умовах виростити та зібрати врожай.

Врожаї на полях Донеччини – продовольча безпека регіону

З 2014 року під окупацією перебувало 28,4% всіх орних земель Донецької області. Це 596 тисяч га.  З початку повномасштабного вторгнення, окупація та бойові дії охопили ще близько 400 тисяч га. Доступними для робіт залишились близько 62% угідь, запланованих на цей рік.

Такі дані наводили в Донецькій обласній військовій адміністрації під час наради, присвячені безпеці під час збирання врожаїв. Участь у цій нараді під головуванням Павла Кириленко узяли військове командування, керівники ДСНС, поліції, територіальних громад та великих сільськогосподарських підприємств.

Незважаючи на активні бойові дії, аграрії області змогли провести догляд за посівами озимих культур та завершити сівбу ярих сільськогосподарських культур під урожай 2022 року. Встигли посіяти три чверті від посадженого торік озимого зерна і ріпаку, культури ростуть на площі 431,3 тис га. Але на жаль, частина посіяних озимих культур опинилась на тимчасово окупованій території.

Найближчим часом аграріям області треба зібрати урожай ранніх зернових та зернобобових культур на загальній площі 285,2 тисяч га, що складає 54% до рівня 2021 року.

Станом на останню декаду червня в Донецькій області виділено 221,9 тис га під озимі зернові культури і 91,4 тис га під ярові зернові культури – це близько половини від торішніх показників. Зараз уже закінчується підготовка до збирання врожаю ранніх зернових та зернобобових культур, а також ріпаку на зерно.

Попри всі складнощі, аграрії регіону дбають про  забезпечення продовольчої безпеки держави та докладають максимум зусиль для створення надійного підґрунтя майбутнього врожаю.

Сільське господарство Олександрівської громади

Олександрівська селищна  громада на Донеччини тримає надійний тил, сільськогосподарські підприємства незважаючи на усі труднощі засіяли навесні поля яровими культурами, у липні готуються збирати врожай озимих .

На території Олександрівської громади ведуть господарчу діяльність 24 сільгосппідприємства та 15 великих фермерів. Вони обробляють понад 21,5 тис га землі.

За словами начальника відділу АПК та земельних відносин Олександрівської селищної ради Володимира Кисловського, під озимими зайняті понад 9,7 тис га. Переважно це пшениця, вирощують також озимі жито та ячмінь. У першій декаді липня розпочнеться збір врожаю озимих культур.

Навесні поточного року свої поля засіяли усі сільгосппідприємства та фермери на території Олександрівської громади, окрім одного господарства, поля якого були засіяні тільки озимими. Через початок війни вони вивезли техніку на безпечну територію, вже мали проблеми з пальним, тому ярові не стали сіяти.

Посівну ярових на полях Донеччини провели на запасах пального, частково тих запасів може вистачити й на збір озимих. Наприкінці квітня-початку травня засіяли в основному рапс та соняшник, посадили ячмінь, кукурудзу, горох, просо та гречку. Деякі господарства через брак пального не посадили соняшник.

«Виробничі та промислові підприємства можна евакуювати на час загрози воєнних дій або окупації, –  говорить один із жителів громади, який самостійно обробляє свої гектари. – Ми ж не маємо такої можливості. Вивеземо техніку, але найголовніше – земля – залишиться. Тому не маємо іншого вибору, як обробляти родючі українські чорноземи для міцного тилу та розвитку нашої країни!»

Загалом під час посівної весняної кампанії ранніх зернових сільгоспкультур у Олександрівській громаді посіяли на площі 90% від прогнозованих.

Сільське господарство терпить значні збитки через війну

Сільське господарство тримається понад своїх сил, хоча терпить значні збитки. Навесні виникли проблеми зі збутом врожаїв минулого року. Якщо раніше зерно найчастіше відправляли через Маріупольський порт, то цієї весни це стало неможливим.

Вартість насіння була до 20 тис. грн. за тонну, тепер – до 10 тис. грн. По зернових культурах також проблема з ціною для виробників. Раніше зерно продавали по 8 тис. грн. за тонну, тепер ціна впала до 4,5 тис. грн, а подекуди й дешевше.

Через війну сільське господарство терпить значні збитки. Виросли усі затрати на вирощування сільськогосподарських культур. На збирання врожаю з 1 гектара витрачається до 12 літрів палива. Якщо до подорожчання пального це коштувало близько 30 грн, тепер – близько 70 грн. Це тільки прибрати і тільки вартість пального. А поле треба підготувати під новий врожай 2023 року, провести увесь комплекс робіт.

Подорожчала й хімія для обробки зернових, її проблематично купити. Раніше селітру купували в Сєвєродонецьку, тепер доводиться возити з Черкащини, наявних обсягів не вистачає. За нормами для обробки 1 га потрібно 250 кг хімії, через економію можуть витрачати лише 150 кг на один гектар.

Читайте також: Сади Перемоги. Чому треба посадити свій город

Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»

Джерело фото: Олександрівська селищна рада

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!