Невеликі інтернет-провайдери, які нині працюють на прифронтових територіях і які відіграватимуть значну роль у поверненні звільнених людей в український інформаційний простір, можуть припинити своє існування. Річ у тому, що податковий комітет Верховної Ради намагається позбавити їх права працювати на спрощеній системі оподаткування. Чиї інтереси лобіюють депутати, чим це загрожує зараз та після звільнення тимчасово окупованих територій, розповів Микола Кучерук, директор інтернет-провайдера «Еліт-Лайн» з Краматорська.
Микола Кучерук, директор інтернет-провайдера «Еліт-Лайн» з Краматорська
Коли великі мережі «лежать», локальні провайдери працюють
Спочатку коронавірус, потім війна – за цей час зв’язок став дуже важливою частиною нашого суспільства. Саме через інтернет більшість українців спілкуються, дізнаються новини та працюють. Коли мобільні мережі раптом перевантажуються, то дротовий інтернет стає чи не єдиним способом мати зв’язок зі світом і сказати рідним, що з тобою все добре.
Повномасштабне вторгнення стало великим викликом для інтернет-операторів через багато причин: постійні обстріли, руйнування мереж, суттєві проблеми з електроживленням. На ці чинники важко вплинути, поки війна не скінчиться. Але у малих і середніх провайдерів є й додаткові проблеми, вирішення яких є в компетенціях держави.
«По-перше, це бронювання персоналу. Тут, у 20 км від лінії бойового зіткнення, нестача персоналу дуже суттєво позначається на якості зв’язку. Дефіцит персоналу відчуває вся країна, але прифронтові міста – ще більше», – говорить Микола Кучерук.
Після обстрілів Краматорська співробітники «Еліт-Лайн» лагодять пошкоджені мережі
По-друге, вважає Кучерук, вкрай важливим є збереження спрощеної системи оподаткування для регіональних інтернет-провайдерів. Перехід на загальну систему змусить їх припинити діяльність, бо потребуватиме зайвого часу на адміністрування податків та витрат на утримання штату бухгалтерів.
Натомість саме локальні провайдери, на відміну від великих, показали стійкість під час тривалих блекаутів, бо у своїй більшості надають послуги через оптоволоконні лінії (за технологією PON). Завдяки PON-технології абоненти були на зв`язку, навіть при багаточасових відключеннях світла, коли мобільні мережі не працювали, а ретранслятори Т2 мовчали.
Також невеликі та середні провайдери охоплюють у рази більше віддалених куточків України та малонаселених районів міст, ніж великі гравці. Вони готові працювати у селищах та малоповерхових будинках, куди великі оператори не зацікавлені вкладати гроші.
«Невеликі та середні провайдери є рушієм прогресу телеком-ринку України. Вони перші почали масово впроваджувати технологію PON у приватному секторі, а потім розширили цю технологію на багатоповерхівки. Під час блекаутів невеликі провайдери першими почали використовувати альтернативні системи збереження електроенергії на магістральних вузлах, що дозволяє ефективно надавати послуги при тривалих відключеннях електрики», – розповів Микола Кучерук.
Чого хочуть депутати та чому помиляються у своїх розрахунках
Наступ на малих і середніх інтернет-провайдерів розпочав голова комітету ВР з фінансових, податкових та митних питань Данило Гетьманцев. У своїй колонці він назвав «сірим» ринок послуг, що надають локальні оператори, бо вони працюють на спрощеній системі оподаткування. За словами нардепа, через це держава втрачає понад 3 млрд грн на рік.
Це викликало неабиякий резонанс серед невеликих провайдерів. Здебільшого вони зійшлися на думці, що наступ на них відбувається на користь великим гравцям, що саме вони лобіюють тотальне впровадження загальної системи оподаткування. Таке відбувається від того, що великі провайдери через свою негнучкість втрачають клієнтів.
«Досвід повномасштабного вторгнення показав, що великі гравці не можуть швидко реагувати на кризові ситуації. Вони не дуже швидко відновлюють пошкоджені лінії після обстрілів. Бо в їхніх реаліях у них перестала працювати лише невеличка ділянка мережі, а це невеликий відсоток від загальної абонентської бази. Саме тоді для малих і середніх провайдерів будь-яке пошкодження мережі є суттєвим. І вони в рази швидше та оперативніше відновлюють зв’язок. Крім того, локальні оператори набагато активніше вкладають гроші у власну інфраструктуру – PON-технології, потужні акумулятори та генератори», – зауважив Микола Кучерук.
Співробітники «Еліт-Лайн» готуються до перебоїв з енергопостачанням
Микола Кучерук також навів розрахунки щодо помилкового ствердження Гетьманцева про нібито ухиляння від податків малих і середніх операторів. Вони показують, що локальні провайдери сплачують не менше, а деякі навіть більше за великих. Бо платники єдиного податку платять не тільки 5% від обороту, як рахує Гетьманцев. Вони так само сплачують ПДФО зі співробітників, військовий збір, страхові і всі інші виплати.
У майбутньому знищення регіональних операторів, які не зможуть вижити на загальній системі оподаткування, може призвести до того, що нікому буде працювати на деокупованих територіях.
Реалії роботи співробітників «Еліт-Лайн» в умовах воєнних дій
«Якщо нас переведуть на загальну систему оподаткування, то багато операторів на прифронтових територіях буде змушена згорнути свою діяльність, бо адміністрування податків є набагато складнішим. А коли звільнятимуть території, це дуже загальмує нам процес відновлення інтернет-послуг. На це й розраховують крупні гравці, які хочуть у перспективі отримувати гранти від держави. Натомість саме місцевий провайдер знає специфіку території: які там проходять кабелі та магістралі, скільки на ній потенційних клієнтів. Наприклад, ми вже зараз плануємо, що робитимемо після деокупації, бо знаємо, де зможемо швидко розгорнути мережу. Великим національним провайдерам знадобиться на це набагато більше часу. Адже у них бюджетне фінансування затверджується на рік, тому вони не зможуть оперативно профінансувати роботи на звільнених територіях А невеликі провайдери в рази скоріше будуть готові до відновлення», – наголосив Микола Кучерук.
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!