З 1 січня 2022 року набирає чинності закон «Про електронні комунікації», прийнятий восени минулого року. Цим законом Інтернет визнається універсальною послугою, що означає доступність його для кожного.
Що обіцяє новий закон
Прийняття закону «Про електронні комунікації» — стратегічне рішення для розвитку галузі й необхідний крок на шляху до євроінтеграції та входження нашої країни до Єдиного цифрового ринку ЄС, зазначають у Міністерстві цифрової трансформації.
Цей документ регулює взаємини між державою, операторами та абонентами. За новими правилами запроваджується принцип технологічної нейтральності. Оператори мобільного зв’язку самі визначатимуть, якою технологією користуватись; зможуть спільно користуватись радіочастотним спектром та передавати один одному права на користування. Уся взаємодія між операторами та регулятором відбуватиметься онлайн. Новим операторам стане легше розпочати свою роботу: достатньо буде повідомити регулятора про початок своєї діяльності.
Новий закон спрямований на захист прав споживачів. Саме в законі сказано, що доступ для якісного інтернету – це універсальна послуга, яка має гарантуватись державою. Операторів зобов’язують надавати абонентам інформацію про мінімальну, середню та максимальну швидкість інтернету, а заявлена оператором швидкість не повинна відрізнятись від реальної.
Спрощується процедура захисту прав абонента. Якщо у нього неправомірно списані гроші з рахунку, йому не потрібно йти до суду. Питання можна вирішити, звернувшись до регулятора з електронною скаргою. А за порушення прав абонентів, збільшуються штрафи на операторів. Якщо нині передбачено від 850 грн до 1,7 тис. грн., то з нового року буде від 17 до 85 тис. грн. штрафу за кожний факт порушення прав абонентів.
Мобільний інтернет під час поїздок
Отже, держава має гарантувати кожному доступ до інтернету. Навіть коли нема фінансової спроможності сплачувати за послугу. Про перспективи та можливості покращення якості інтернету для жителів України говорили представники Мінцифри під час зустрічі з регіональними журналістами. Захід відбувся у рамках спільного проєкту Українського кризового медіацентру та Естонського центру міжнародного розвитку.
Заступник Міністра цифрової трансформації з розвитку цифрової інфраструктури Олександр Шелест наголосив, що стоїть задача розвитку як фіксованого, так і мобільного інтернету, забезпечення онлайн-послугами людей з інвалідністю тощо.
За словами Олександра Шелеста, до кінця наступного року швидкісний мобільний інтернет має бути доступним на всіх міжнародних автошляхах, далі перейдуть до національних. Це понад 15 млрд грн інвестицій від мобільних операторів. Це дасть поштовх для розвитку мобільного інтернету.
По Укрзалізниці нема чітких планів, покриття коштуватиме дорожче ніж на автошляхах. Це надзвичайно масштабний проект, є уявлення як це може бути. Але поки не передбачене бюджетом. Через вагон сигнал гірше проникає, ніж через автівку чи автобус. За словами представників Мінцифри, кожні 2 км треба будувати нову базову станцію, а вартість однієї – 2 млн. грн.
Або інтернет, або телевізор
У рамках інтеграції в Європу Україна взяла на себе зобов’язання використання радіочастот. Тоді будують менше базових станцій для мобільного інтернету. Певне уповільнення процесів відбувається через зайняті частоти в Донецькій та Луганській областях, запевняють представники Мінцифри.
Як зазначає заступник міністра цифрової трансформації, наразі частоти зайняті військовими та аналоговим телебаченням. Відбувається перехід від аналогового до цифрового телебачення, але частоти не вивільнені. Це сковує розвиток інтернету. Треба обирати: або телебачення, або інтернет.
У Мінцифрі впевнені: аналогове телебачення дивиться не так багато людей ( відповідний запит вони направили до Донецької та Луганської ОДА). Простіше провести їм кабель, а частоти вивільнити та віддати під інтернет. У тому числі будуть вивільнені можливості, аби залізницею був також інтернет.
Особливий режим на сході країни
Особливий режим мовлення і продовження аналогового телемовлення діє на територіях, що межують з тимчасово окупованими територіями, додають у прес-службі Мінцифри. Питання також актуальне й для Херсонської області.
«Місцева адміністрація розуміє, що ефективніше поширювати покриття оптоволоконних мереж, які забезпечують як швидкісний інтернет, так і телефонний зв’язок і телебачення. При цьому оптику неможливо «заглушити», як часом це родиться з теле- радіосигналами», – коментують у прес-службі Мінцифри.
На думку представниці Нацради з питань телебачення та радіомовлення у Донецькій області Наталії Шах, забирати в людей аналогове телебачення поки не варто. Хоча Зеонбуд і рапортує про покриття цифровим телебаченням 90% території Донецької області, але через рельєф місцевості реальні показники значно нижче, не більше 55-60%. Жителів регіону не можна залишати без телебачення, бо люди похилого віку мало користуються інтернетом, а продовжують дізнаватись новини з телевізора. А частот в Донецькій області гранична кількість.
Ольга Нікуліна
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!