Комунальні підприємства та організації – в чому відмінність?

Комунальне автотранспортне підприємство Краматорська не зупиняло роботу жодного дня від початку повномасштабного вторгнення. Попри обстріли, нестачу кадрів та борги населення, працівники продовжують щодня вивозити сотні тонн сміття й ліквідовувати наслідки російських ударів. За словами керівника підприємства, лише за тиждень із громади вивозять близько 650 тонн відходів, а зупинка роботи могла б призвести до екологічної  катастрофи. Як війна змінила роботу комунальників, чому борги населення перевищили 117 мільйонів гривень і що сьогодні мотивує людей залишатися на роботі – в інтерв’ю журналіста «Антикризового медіа-центру» з директором КАТП-052810 Миколою Омелюхом.

Не зупинилися ні на день

Чому робота підприємства критично важлива для Краматорська?

Комунальне автотранспортне підприємство 052810 – єдине у Краматорську, яке збирає та вивозить сміття. Мова про тверді побутові відходи, які утворюють як фізичні, так і юридичні особи. Відповідаємо й за санітарну безпеку, тобто запобігаємо поширенню хвороб, підтримуємо чистоту повітря, ґрунту, води тощо.

Крім того, займаємося ліквідацією несанкціонованих звалищ відходів, а також утилізацією тіл померлих тварин, наприклад, якщо собаку чи кішку збила машина. Маємо закритий полігон із ямою Беккері – спеціальним котлованом для утилізації тварин. Також займаємося вивезенням рідких відходів, для цього є спеціальна техніка.

З якими найсерйознішими викликами ви стикнулися після 2022 року? Як вдалося їх подолати?

Думаю, як і всі підприємства, спочатку ми зіткнулися з певним хаосом. До кінця не розуміли, що відбувається і наскільки все серйозно. Але не розгубилися – продовжили працювати. Підприємство не зупинялося ні на день.

Великою проблемою став відтік персоналу. В перші місяці військової агресії щотижня до 10 працівників писали заяви на відпустки та покидали місто. Тому доводилося перебудовувати робочі процеси, змінювати графіки. Але ми впоралися.

Ще одним викликом стала оплата послуг населенням. Вона впала з 95 % до 30–40 %. До того ж у Краматорську та й загалом в області був дефіцит пального. Оскільки ми є структурним підрозділом міської ради, наші потреби, насамперед фінансові, допомогла вирішити  Краматорська міська рада.

Ви говорите, що не зупинялися ні на день, долали виклики, зокрема брак фахівців та дефіцит пального. А що було б, якби підприємство припинило роботу?

Скажу так: за тиждень підприємство вивозить близько 650 тонн твердих побутових відходів. А тепер уявіть, що цей обсяг сміття залишився у місті хоча б на п’ять днів. Це була б санітарна й екологічна катастрофа.

Чи змінився обсяг сміття порівняно з довоєнним періодом?

До початку повномасштабного вторгнення, наприклад, у 2021 році залежно від сезону за місяць ми вивозили приблизно 4170 тонн відходів. Зараз обсяг став приблизно удвічі меншим. Але змінився морфологічний склад відходів, тобто вид і структура.

Наприклад, у місті перестали продавати алкоголь – відповідно, стало менше скла. Водночас побільшало великогабаритного сміття. Тобто вага відходів зменшилася, а  об’єм і сама кількість роботи, навпаки, зросли.

Директор «КАТП-052810» Микола Омелюх

Додалася ще й ліквідація наслідків обстрілів?

Так. Ми розчищаємо проїзні шляхи від уламків. Там, де є руйнування від обстрілів – чи то багатоквартирні будинки, чи то приватний сектор – одразу утворюються сотні тонн сміття. Передусім починається організація роботи на місці. У нас налагоджена взаємодія з іншими підприємствами: одні підіймають обірвані дроти та  відновлюють електропостачання, інші розчищають дороги і паралельно наше підприємство прибирає сміття та наводить лад.

Працюємо залежно від ситуації. Якщо це багатоповерхівка, прибираємо місця загального користування, сміттєві майданчики тощо. Але при цьому наша основна функція залишається незмінною – щоденне вивезення побутових відходів із громади.

Борги, ВПО і комунальні послуги

Ви згадували про зниження оплати від населення. Який нині загальний обсяг боргу перед підприємством? Як змінилася платоспроможність жителів порівняно з періодом до початку повномасштабного вторгнення?

Станом на 1 лютого 2022 року загальний борг населення перед підприємством становив приблизно 28 мільйонів гривень. А вже на 1 квітня 2026 року – понад 117 мільйонів гривень. Тобто за чотири роки борг зріс майже на 90 мільйонів.

Чому так знизилася оплата від населення?

Люди виїжджають. За законом вони мають право на перерахунок послуги з вивезення твердих побутових відходів. Є два випадки: перший – якщо людина виїхала за кордон, то вона має надати документ від Держприкордонслужби про перетин державного кордону. Перерахунок робиться не лише на власника житла, а на всіх зареєстрованих у квартирі чи будинку людей, адже послуга нараховується саме за кількістю зареєстрованих мешканців.

Другий випадок – якщо людина подає заяву та довідку ВПО. Тоді також відбувається перерахунок плати за вивезення відходів: від дати видачі довідки й до сьогодні. Є люди, які виїхали ще у 2022-2023 роках, але довідку ВПО надали лише зараз.

Люди, які виїхали з міста і не проживають у своїх оселях, можуть скористатися постановою Кабміну № 206. А чи подавали ви позови до суду на абонентів, які мають борги однак не надали необхідні документи?

У 2024 році ми почали подавати позови до суду, однак це стосувалося лише заборгованості за період до початку повномасштабного вторгнення. З лютого 2022 року нарахування не були предметом судових позовів, оскільки в Україні мораторій і забороняється стягнення боргів за комунальні послуги в умовах воєнного стану. Тобто ми діяли виключно в межах законодавства й не вимагали погашення боргів, які виникли під час повномасштабного вторгнення.

А як постанова № 206 загалом вплинула на фінансовий стан підприємства? Чи доводилося шукати альтернативні джерела фінансування?

Ми чітко працюємо відповідно до постанови Кабміну й робимо перерахунки на підставі наданих документів. Постійно просимо жителів, за можливості, вчасно оплачувати послуги. Якщо ж людина має борг, але не може одразу сплатити всю суму, ми завжди йдемо назустріч і шукаємо індивідуальне рішення.

У нас діє механізм реструктуризації боргу. Для цього достатньо звернутися до абонентського відділу – там допоможуть знайти варіант, який влаштує і підприємство, і споживача. Люди звертаються до нас, і ми укладаємо договори на реструктуризацію. Наприклад, якщо в абонента борг 3000 гривень, але він може сплачувати лише по 300 гривень на місяць – ми йдемо назустріч і підписуємо договір.

Нещодавно в Україні набрав чинності закон № 4825-IX щодо нарахування комунальних платежів за пошкоджене або знищене житло. Як це може позначитися на роботі підприємства?

Певною мірою це ускладнить роботу. Є спеціальна структура, яка робить технічне обстеження та визначає, чи будинок пошкоджений чи зруйнований.

Якщо йдеться про багатоповерхівку, то через управління житлово-комунального господарства всім комунальним підприємствам – водоканалу, теплопостачальникам, КАТП – офіційно надходить повідомлення про припинення нарахувань через руйнування житла. Але скажу так: люди все одно залишаються – або в Краматорську, наприклад у родичів, або виїжджають в інші області. Вони продовжують жити й утворювати сміття. Відходи вивозяться, але оплата за це не надходить.

І це масштабна проблема, і не лише для нашого підприємства. Це навантаження на всю комунальну сферу й державу загалом. Поки що це питання повністю не врегульоване.

Водночас є люди, які продовжують оплачувати послуги – навіть на рік уперед. Багато хто надсилає довідки ВПО, але каже, що все одно погасить борги. І ми дуже вдячні таким абонентам.

Люди, які тримають місто в чистоті

На початку інтерв’ю ви говорили, що у 2022 році через виїзд співробітників із міста доводилося змінювати графіки роботи. Яка ситуація з кадрами зараз?

Проблему нестачі кадрів наразі поступово вирішуємо. Однак до початку повномасштабного вторгнення кваліфікація фахівців була вищою, мова про водіїв і слюсарів. Втім, беремо нових працівників, когось перенавчаємо. Ми не можемо зупинити підприємство.

Робота працівників «КАТП-052810» узимку

Колектив КАТП продовжує працювати в таких складних умовах. Що мотивує людей?

Мотивує рідний дім. Дружний колектив, стабільна зарплата, всебічна допомога та підтримка – усе разом.

Ви згадали про підтримку. Чи достатньо її для підприємства?

На жаль, від міжнародних організацій ми нічого не отримували. Переважно вони фокусуються на тепло- та водопостачальних підприємствах.

Якої саме допомоги потребуєте?

Нам підійде все, що стосується нашої роботи. Це може бути і спецвзуття, і робочий одяг, а також інструменти: лопати, мітли.

Потрібні техніка та запчастини, бо маємо машини, яким вже по 40 років. Є й техніка, яку пошкодили обстріли – вона потребує ремонту. Були б раді отримати кілька екскаваторів.

Що для вас означає працювати на підприємстві, особливо в таких важких умовах?

За чотири роки повномасштабного вторгнення ми разом із колективом через багато що пройшли. Мене так само мотивують рідний дім, робота й наша дружна, працьовита команда. І найбільше задоволення – бачити рідне місто чистим.

Марк Буруйко

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів.

Оселю пошкодили або й зовсім зруйнували ворожі обстріли, але платіжки за комунальні послуги продовжують надходити. З такою ситуацією стикалися тисячі українців, зокрема жителі Донецької області, яка, за оцінками Світового банку, входить до регіонів із найбільшими руйнуваннями житлового фонду.

Через чотири роки повномасштабного вторгнення це питання нарешті врегулювали. Закон 4825-IX, який набув чинності 15 квітня, скасовує або призупиняє нарахування за комунальні послуги під час війни для власників пошкодженого чи знищеного житла. Тож як саме працює новий закон і що робити людям – читайте у матеріалі «Антикризового медіа-центру».

Полегшення для споживачів

Депутати Верховної Ради України 25 березня 2026 року ухвалили закон №4825-IX «Про особливості нарахування плати за житлово-комунальні послуги (ЖКП) та інших платежів у зв’язку з пошкодженням або знищенням об’єктів нерухомого майна». Уже за 20 днів його підписав президент, тож документ набрав чинності.

Відтепер для українців, чиї домівки зазнали руйнувань через війну росії проти України, нарахування за комунальні послуги припинятимуть або призупинятимуть. У законі це принципово різні речі – так само, як і знищене та пошкоджене майно.

Знищене майно – це те, що непридатне для використання, а його відновлення неможливе або недоцільне. У такому випадку нарахування плати за комунальні послуги та інші платежі припиняють із дати, зазначеної в акті обстеження.

Пошкоджене майно – це житло, яке можна відновити, але на момент обстеження воно непридатне для проживання. У такому випадку нарахування призупиняють, а вже виставлені суми підлягають перерахунку.

Окремо закон передбачає можливість переглянути попередні нарахування. Зокрема автори документу передбачили не лише майбутні нарахування, а й ті, які були зроблені раніше. Йдеться про платежі, нараховані після пошкодження житла, але ще до набрання чинності цього закону.

Що робити власнику пошкодженого або зруйнованого житла

Щоб скористатися цими змінами, власнику потрібно пройти кілька етапів. Головне – зафіксувати пошкодження. Офіційне обстеження визначає, чи є житло пошкодженим або знищеним. Його результати і стають підставою для зміни нарахувань за житлово-комунальні послуги. Без офіційного обстеження змінити ситуацію не можна.

Алгоритм дій для власників такий:

1. Подати повідомлення про пошкоджене або знищене майно.

Це можна зробити через застосунок «Дія» або іншим передбаченим способом – наприклад, у Центрі надання адміністративних послуг. Порядок подання регулює постанова Кабінету Міністрів України № 380.

2. Ініціювати обстеження житла.

Саме це запускає механізм припинення або призупинення нарахувань. Стан житла визначає спеціальна комісія. За безпековою ситуацією в регіоні її представники вирішують, чи вони фізично виїжджатимуть на місце руйнування чи буде дистанійне обстеження.

3. Отримати акт або повідомлення про результати обстеження.

Після цього інформацію передають не лише власнику, а й постачальникам комунальних послуг, управителю будинку, ОСББ (об’єднанню співвласників багатоквартирного будинку) або кооперативу. Саме на підставі цього документа змінюють нарахування.

4. Подати заяву виконавцю комунальної послуги.

Попри обмін інформацією між установами, на практиці краще продублювати звернення: додати копію акта або повідомлення, вказати адресу, особовий рахунок і вимогу провести перерахунок або припинити нарахування.

5. Перевірити платіжки та відповідь.

Якщо нарахування не змінили, варто вимагати письмове обґрунтування. За потреби можна звернутися до органу місцевого самоврядування або до суду.

Чи є ще механізми захисту, крім нового закону

Ще до ухвалення нового закону в Україні вже діяв механізм захисту споживачів. Водночас він мав загальний характер, а окремі його норми стосувалися, зокрема, переселенців.

Йдеться про постанову Кабінету Міністрів України № 206. Вона передбачає, що до припинення або скасування воєнного стану забороняється:

• нараховувати та стягувати штрафи, пеню, інфляційні нарахування і річні проценти за борги за житлово-комунальні послуги;
• припиняти або зупиняти надання житлово-комунальних послуг через несплату – у визначених випадках;
• стягувати заборгованість, що утворилася після 24 лютого 2022 року, з людей, які виїхали з місця проживання та надали підтвердні документи (зокрема довідку ВПО);
• нараховувати плату за ЖКП і стягувати борги за період тимчасової окупації відповідних територій.

Читайте також: «Комунальні борги і арешти рахунків переселенців з Донеччини: що каже закон і як захищатися»

Водночас постанова № 206 поширюється і на випадки, коли житло пошкоджене внаслідок бойових дій – за умови, що споживач повідомив про це постачальника послуг. Тобто відповідна норма існувала і раніше. Однак новий закон має зробити цей механізм більш чітким і системним. На відміну від постанови № 206 він чітко розмежовує пошкоджене і знищене майно, встановлює конкретний алгоритм – від обстеження до перерахунку, і передбачає перегляд нарахувань.

Інша сторона: проблема глибша, ніж здається

Те, що для споживачів є полегшенням, для тих, хто надає послуги, може стати додатковим навантаженням. Насамперед ідеться про теплопостачальні підприємства. Ще до ухвалення нового закону постанова №206 створювала для них фінансовий тиск. Підприємства продовжували постачати тепло, зокрема у вцілілі будинки, незалежно від фактичного проживання в квартирі людини. Водночас для населення діяли обмеження на нарахування штрафів і пені.

Ситуацію ускладнює і мораторій на підвищення тарифів. Із 2022 року в Україні діє закон №2479-IX, який обмежує перегляд цін на послуги. У результаті підприємства працюють за тарифами, що часто не покривають фактичну собівартість. Це впливає на їхню фінансову стійкість і призводить до накопичення боргів.

Водночас на самих підприємствах-постачальниках, зокрема обласному комунальному підприємстві «Донецьктеплокомуненерго», поки немає чіткого розуміння, як саме працюватиме новий закон на практиці.

«Закон уже набрав чинності, але для його реалізації мають ухвалити низку підзаконних актів, зокрема порядок компенсації витрат. Саме від нього залежатиме, як це працюватиме фактично. Тому говорити про конкретний вплив або можливі втрати поки зарано», – зазначив генеральний директор обласного комунального підприємства «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Водночас він додав, що кількість випадків, коли нарахування доведеться припиняти або переглядати, буде значною.

Отже, з одного боку, підприємства змушені працювати в умовах стриманих тарифів і зростання витрат. З іншого, хоч закон про мораторій (№2479-IX), зокрема і передбачає компенсацію різниці в тарифах, однак на практиці ці механізми не завжди покривають витрати підприємств-постачальників у повному обсязі та не завжди працюють своєчасно.

Новий закон (№4825-IX) також передбачає можливість компенсацій – за рахунок державного та місцевих бюджетів, міжнародної допомоги або інших джерел, зокрема репарацій. Водночас у «Донецьктеплокомуненерго» обережно оцінюють і перспективи нових компенсацій.

«Чи будуть ці механізми справедливими для комунальних підприємств і чи працюватимуть на практиці – поки сказати складно. Усе залежить від того, які рішення ухвалить уряд», – наголосив Віталій Кощей.

Тож як саме цей механізм працюватиме на практиці, залежатиме від того, чи зможе держава забезпечити повноцінну компенсацію підприємствам без додаткового навантаження на місцеві бюджети прифронтових громад.

Новий закон дає власникам зруйнованого або непридатного для проживання житла можливість не сплачувати за послуги, якими вони фактично не користуються.

Водночас це створює додатковий виклик: полегшення для споживачів не має призводити до ще більшого фінансового навантаження на підприємства, адже в багатьох громадах вони і так працюють у складних умовах.

Читайте також: «Мільярдні борги та заморожені тарифи: як “Донецьктеплокомуненерго” зберігає в теплі прифронтові міста Донеччини»

Про необхідність балансу говорять і самі теплопостачальники.

«Потрібен паритетний підхід. Якщо для населення діє мораторій і не стягуються нарахування з 24 лютого 2022 року, то такі ж умови мають бути і для підприємств. Ми також зазнаємо збитків: недоотримуємо доходи через війну, маємо значну заборгованість населення – понад два мільярди гривень. Тому, якщо ми не можемо стягувати борги зі споживачів, то й з нас на цей період не повинні стягувати», – зазначив генеральний директор «Донецьктеплокомуненерго» Віталій Кощей.

Також керівник обласного комунального підприємства додав, що нині через борг перед «Укртрансгазом» рахунки підприємства повністю арештовані виконавчою службою.

«Наразі підприємство функціонує і працівники отримують заробітну плату тільки завдяки фінансуванню з обласного бюджету. Якщо рахунки не розблокують, то не факт, що ми вийдемо і підготуємося до наступного опального сезону», – додав Віталій Кощей.

Поєднання заморожених тарифів, зниження рівня оплат від населення, руйнувань інфраструктури та відтоку людей може посилювати боргове навантаження підприємств.

У таких умовах новий закон ставить перед державою складне завдання: не лише захистити споживачів, а й не допустити фінансового виснаження критично важливих підприємств. Адже йдеться про здатність комунальної інфраструктури виживати в умовах війни. А без стабільної роботи цих підприємств важко говорити про базові умови життя навіть там, де житло вціліло.

Павло Піскун

Матеріал створений за фінансової підтримки ІТ-компанії «QuartSoft». Зміст цієї публікації є виключною відповідальністю Антикризового медіа-центру і не обов’язково відображає позицію фінансових партнерів. 

Генератори від партнерів із Німеччини допоможуть підприємствам на Донеччині забезпечувати громади теплом та світлом.

Про це повідомив у фейсбуці начальник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.

Комунальні підприємства Донеччини отримали дев’ять генераторів. Пристрої мають різну потужність: від 550 кВт до 65 кВт.

Така допомога стала можливою завдяки партнерам: Федерального агентства з технічної допомоги (THW) за фінансування Міністерства закордонних справ Федеративної Республіки Німеччина.

«Це гарантія тепла й світла для жителів Донеччини навіть у найскладніших умовах війни. Вони допоможуть нашим підприємствам забезпечувати громади необхідними послугами», – йдеться у дописі.

Міністерство розвитку громад та територій України розпочинає публічні консультації щодо змін до Методики розподілу комунальних послуг. Мета — створити прозоріший та гнучкіший механізм нарахувань для всіх споживачів.

Чинні правила викликали багато скарг від ОСББ та власників нежитлових приміщень через їхню негнучкість. Заступник Міністра Костянтин Ковальчук підкреслив:

«Наша мета – відійти від жорстких універсальних норм до гнучкої системи, яка враховує реалії та балансує інтереси всіх мешканців будинку».

Основні зміни, що готуються

Проєкт пропонує низку нововведень, які зроблять розрахунки справедливішими та зрозумілішими для всіх споживачів:

• Індивідуальний підхід для бізнесу: Можливість визначення індивідуальної мінімальної частки споживання тепла для нежитлових приміщень, з урахуванням енергоефективних заходів.
• Прозорі розрахунки: Чітка відповідальність співвласників за надання актуальних даних про опалювальну площу. Якщо інформації немає, виконавець послуг зможе сам провести обстеження.
• Більше можливостей для співвласників: Вони зможуть самостійно визначати частку тепла для загальнобудинкових потреб та обирати принцип розподілу небалансу води.

Мінрозвитку закликає всіх зацікавлених — бізнес-асоціації, ОСББ, експертів — долучитися до обговорення.

Пропозиції можна надсилати наh.demianenko@mtu.gov.ua, districtheatinggov@gmail.com та на адресу Державної регуляторної служби України.

Читайте також: Новий житловий фонд для громад: уряд запускає пілотний проєкт оренди житла

Попри військові дії навколо Покровська та складну оперативну ситуацію в громаді, тут досі залишаються люди, які продовжують свою діяльність навіть під обстрілами. Зокрема комунальні служби, які допомагають з відновленням критичної інфраструктури та забезпечують базові умови для життя мешканців. Наразі вони отримали важливу допомогу від організації «Кімонікс» — засоби безпеки та технічне оснащення.

Про це повідомляє Покровська міська військова адміністрація.

Зазначається, що організація «Кімонікс» передала комунальникам громади: 10 бронежилетів і касок, 5 зарядних станцій, 12 аптечок та 15 ноутбуків для комунальників, що працюють у складних умовах. Отримані бронежилети та каски допоможуть убезпечити життя цих працівників, знизивши ризики при виконанні їхніх завдань. Захист у таких умовах є життєво важливим, адже навіть на цивільних об’єктах часто виникають небезпечні ситуації.

«Безпека та забезпечення наших комунальників є одним із пріоритетів у роботі гуманітарного штабу. Вони виконують неймовірно важливу місію – підтримують життєдіяльність громади навіть у найскладніших умовах. Отримана допомога дозволить їм працювати більш ефективно та безпечно. Дякуємо нашим партнерам за підтримку!» — зазначив керівник гуманітарного штабу Покровської МВА Дмитро Єрмолович.