Коротко про архівну систему України

Сьогодні архівна система Донецької області складається з 41 архівної установи, 24 – залишились на тимчасово окупованій території області, деякі архіви й до сьогодні лишаються в зоні активних бойових дій та так званій «сірій зоні». У відеоролику архівісти розповідають про роботу під час воєнних подій 2014 року та шлях відновлення довжиною у 5 років.

Дивіться більше корисних та пізнавальних відео у добірці Пізнавальне

Як до архіву потрапляють документи та хто визначає їх значущість для історії?

Відповідає  Надія Буценко – головна наукова співробітниця.

Про зміни, що відбуваються на Донеччині, на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter

Міжнародною спільнотою визначено архіви, як пам’ять націй і суспільств, що формує їхню ідентичність і є наріжним каменем інформаційного суспільства, фундаментом демократії, відповідальності і влади.

Але архіви – це не тільки потужний ресурс історичної та культурної спадщини, а і часточка історії кожної окремої людини, адже в архівах зберігаються індивідуальні дані про кожного з нас.

Інтерв’ю з працівницями державного архіву Донецької області Пирожковою Наталею та Сорокіною Яною.

Люди, які покинули свої домівки в наслідок бойових дій та переїхали на підконтрольну територію, не всі змогли забрати архівні документи із собою.

Наталя: Однією з функцій держархіву області та архівної установи області є надання соціально-правового захисту громадянам та розгляд в установленому законодавством порядку звернень та запитів громадян. Запити, що виконуються архівними установами, поділяються на такі види: соціально-правового характеру, тематичні, персональні, майнові.

Хочу акцентувати увагу саме на запитах соціально-правового характеру. У цю категорію входять такі основні види запитів:

• Трудовий стаж та заробітна плата
• Реєстрація актів громадського стану
• Національність (підтвердження громадянства України)
• Освіта
• Участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС
• Участь у другій світовій війні
• Репресії, депортації, розкуркулення, позбавлення волі та виборчих прав (у тому числі про конфіскацію майна) і наступну реабілітацію.

Але ж самим популярним видом соціально-правового запиту залишається і є підтвердження трудового стажу та заробітної плати для подальшого надання органам Пенсійного забезпечення, оформлення пенсії.

Яна: На жаль, з середини 2014 року загострилося питання отримання громадянами архівних довідок для їх соціально-правового захисту. Ця ситуація склалася у зв’язку з тим що:

Частина підприємств, установ, організацій перемістилася з тимчасово окупованої на підконтрольну Україні територію без документів, що підтверджують стаж та розмір заробітної плати громадян;

Архівні документи підприємств, установ вивезені з тимчасово окупованої території та покинуті, що призводить до того, що довідки не видаються;

Власники чинних підприємств, установ, які розташовані поблизу лінії розмежування та на території Донецької області, підконтрольній органам державної влади України, залишають архівні документи напризволяще, що також унеможливлює їх видавання.

Я так розумію, що це розповсюджена ситуація чи все ж таки більше стосується підприємств з тимчасово окупованої території?

Наталя: Ні, такі випадки відбуваються повсюдно. На законодавчому рівні так і не розв’язано питання організації та проведення процедури приймання (виїмки) трудовими архівами «покинутих на напризволяще» документів, не має механізму видачі трудовими архівами довідок соціально-правового характеру у випадках, коли підприємство не ліквідовано.

Яна: Я наведу приклад, щодо вивезених документів з зони розмежування бойових дій. До нас неодноразово звертались громадяни, щодо пошуку документів підприємства «Днепрканалстроя». Від громадян стало відомо, що архів з документами підприємства, розпорядником яких є Донецьке регіональне управління експлуатації водогосподарських об’єктів «Донецькводексплуатація», вивезено військовими з сел. Очеретено до м. Слов’янськ.

Але підприємство, що діє «Донецькводексплуатація» зареєстроване та знаходиться у м. Донецьку, на тимчасово окупованій території України. Згідно з нормами чинного законодавства довідки громадянам може надавати виключно це підприємством.

Таким чином виникає колізія – підприємство у м. Донецьку, а документи у Слов’янську. На теперішній час не визначено уповноважену особу, яка зможе надавати довідки для соціально- правового захисту громадян на законних підставах. Тому ми слідкуємо за ситуацією та коли визначиться розпорядник цих документів – готові повідомити громадянам, які зверталися до нас стосовного цього підприємства.

Наталя: Отже ми звертаємося з проханням до всіх небайдужих громадян ,до всіх та тих, хто стикнувся з такою ситуацією – повідомте нас про це. Розкажіть, що саме сталося, в чому причина, через яку ви не можете отримати необхідну архівну довідку. Якщо вам відомо факти щодо покинутих документів, місце їх перебування, також повідомте нам.

За вашими повідомленнями ми плануємо зібрати інформацію та проаналізувати її, щоб знайти шляхи вирішення означених Вами проблем. Результати проведеної роботи будуть обговорені на круглому столі з представниками громадськості. Сподіваємося, що це допоможе знайти шлях отримання громадянами архівних довідок для гарантованого соціально-правового захисту.

Як можна надати інформацію?

Інформацію можна надати шляхом заповнення спеціальної електронної форми на сайті Державного архіву Донецької області, або звернутися за телефоном (06272) 2-15-42 для отримання консультацій стосовно таких складних ситуацій.

Юлія Дерека

Архівна установа у Костянтинівці впроваджує навчальні заходи. Протягом року було проведено проект «Донбас – це Україна» сумісно з учнями 7-В класу загальноосвітньої школи № 1. Цей проект складався з чотирьох уроків. Вони проходили по одному в тиждень.

На першому уроці  учнів ознайомили з відомими музеями, бібліотеками, архівами. Захід проходив в стилі віртуальної екскурсії та вся розповідь супроводжувалася демонстрацією фотографій з зазначених закладів. За підсумками,  учні мали змогу висловити свої враження та розповісти що їм найбільше сподобалося.

На наступному уроці йшла мова про «Видатних постатей Донецької області»: про патріотів, борців за незалежність України, діячів культури та мистецтва, а також знаменитостей сучасності. Учні дізналися про Олексу Тихого, Дмитра Чернявського, Степана Чубенка, Леоніда Бикова, Олега Верняєва тощо. Після пізнавальної лекції учасники відповідали на запитання анкети по матеріалу, який прослухали.

Третій етапом став урок-екскурсія «Дім – де живе історія». Він пройшов в приміщенні держархіву та учні мали змогу ознайомитись з історією архівної справи. Під час екскурсії учні відвідали архівосховище й на власні очі побачити місце зберігання документів.

Четвертий урок відбувся у приміщенні Костянтинівської центральної міської публічної бібліотеки сумісно з бібліографом Шпаковою Наталею. Він був присвячений історії заселення нашого краю з часів виникнення Хазарського каганату, перших слов’янськіх поселень на берегах Сіверського Дінця та численних кочових племен.

Про важливість цього проекту та подальші плани спеціалістка відділу використання інформації документів Яна Сорокіна:

«Цей проект – можливість донести до молодого покоління, що через історію краю ми пізнаємо себе, свою родину та своє коріння. Що ми повинні знати історію нашого регіону та місця де народилися й живемо. Ми плануємо в наступному році впровадити цей проект по всій області, а у Костянтинівці залучити інші школи до участі».

Юлія Дерека