Коротко про Раду національної безпеки і оборони України

Нині в Україні 197 компаній перебувають у санкційному списку Ради національної безпеки і оборони та мають обмеження станом на середину вересня 2025 року. На Донеччині таких підприємств дев’ять.

Про це йдеться в аналітиці “Опендатабот”, пише Антикризовий медіа-центр.

Найбільше санкційних компаній зафіксовані у Києві — тут понад половину фігурантів списку: 112 підприємств. Значно менше у регіонах: в Одеській області — 17, у Львівській — 12, у Чернівецькій та Донецькій областях — по 9.

Найчастіше під санкції потрапляють компанії, які працюють у сфері:

• гуртової торгівлі – 31%;
• будівельних робіт – 9,6%;
• інформаційних послуг та медіавиробництва – по 4,1%;
• організатори азартних ігор – 3,6%.

Понад половину санкційних компаній, 103, мають строк обмежень до 2027 року. Десяти підприємствам визначили обмеження до 2026 року, ще 40 — до 2034-го. Безстроково перебувають під санкціями 28 компаній. Ще для 7 обмеження діють аж до 2073 року.

Місцеві ради, виконкоми та голови громад мають право приймати регуляторні акти, спрямовані на вибудову господарських відносин з підприємництвом. Цей документ впроваджує певні норми та правила, а можливо й обмеження. Інакше кажучи – встановлює “правила гри” в тій чи іншій сфері.

Типовими для багатьох населених пунктів є регуляторні акти щодо правил благоустрою, розміру пайової участі в інфраструктуру, ставок за оренду комунального майна.

У вигляді регуляторного акту встановлюється режим роботи об’єктів торгівлі та ресторанного бізнесу. Також затверджуються схеми роботи місцевого пасажирського транспорту. Або вводиться обмеження на проїзд великовагового транспорту на певний період.

Громада закріплює потребу у вдосконаленні господарських відношень

Наприклад, у Маріуполі через даний документ міськвиконком визначив постачальника опалення та гарячого водопостачання. А рішенням міської ради запроваджено введення реєстру адрес і вулиць.

У Краматорську з 2012 року діє регуляторний акт, що обмежує продаж алкогольних напоїв в торговельних об’єктах, розташованих поблизу навчальних закладів. Між ними повинно бути не менш ніж 100 метрів. Згідно звіту про відстеження результативності цього акту, протягом 2017-2019 років було демонтовано 4 кіоскі та закрито 5 магазинів з алкоголем, які були розташовані біля шкіл. Крім того, минулого року Краматорська міська рада своїм рішенням встановила заборону на продаж алкоголю у нічний час.

Покровськ врегулював актами питання забезпечення чистоти, порядку та додержання тиші в громадських містах. Наступного року планується прийняти регуляторний акт, який встановить чіткі вимоги щодо утримання безпритульних та домашніх тварин, їх реєстрації та обліку.

Аби забезпечити права всіх зацікавлених сторін, процедура прийняття регуляторних документів передбачає обов’язкові етапи. Зокрема, планування на наступний рік переліку проєктів регуляторних актів.

Механізм ухвалення

Кожен проект разом із аналізом регуляторного впливу підлягає оприлюдненню. І лише після  опрацювання зауважень і пропозицій проєкт передається на розгляд міськради.

Загалом прийняття регуляторного акту може тривати понад півроку. Але в цьому є сенс – такі вимоги до регуляторної процедури дозволяють забезпечити прозорість, збалансованість і передбачуваність у господарських відносинах.

Окремим етапом є відстеження результативності регуляторного акту. На підставі проведеного аналізу документ може бути переглянутий або припинити свою дію.

Тож, регуляторний акт є важливим інструментом, за допомогою якого витримується баланс інтересів між місцевою владою, підприємцями та споживачами. Цей інструмент застосовують усі прогресивні спільноти і Україна – не виняток.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»

Рівно рік тому Павло Кириленко вступив на посаду голови Донецької обласної державної адміністрації, керівника Донецької військово-цивільної адміністрації. До цього працював прокурором у військовій прокуратурі Західного регіону України.

«Це був рік викликів, рік великих проблем та довготривалих подій», – так він охарактеризував свою нову роботу. Про головні досягнення та труднощі на посаді очільник області розповів під час щорічного звіту.

«Велике будівництво» та завершення довгобудів

Обласна адміністрація наразі приділяє головну увагу державному проєкту «Велике будівництво», ініційованому Президентом України. Голова ДонОДА особисто відвідує та контролює хід робіт на об’єктах, що будуються або реконструюються в рамках даної програми. Це 5 стадіонів, один з яких вже завершено, 5 шкіл, 5 дитсадків, дорожня інфраструктура.

Але є безліч так званих довгобудів – крупних багатомільйонних проєктів, будівництво чи реконструкція яких розпочалася ще у 2016-2017 роках. Відмінністю їх є те, що початкові кошториси час від часу переглядаються у бік збільшення вартості, з бюджету вливаються додаткові мільйони гривень, а справа майже не рухається з місця. За більшість з таких проєктів відповідають департаменти ДонОДА.

«Доводиться пришвидшувати просування цих проєктів ламанням через коліно. Боремося з тотальним затягуванням робіт, щоб завершити те, що лишилося, та забути, як страшний сон. Планував, що це вдасться у 2019 році, але тоді не володів всією ситуацією. Тепер ставлю завдання завершити все, що було розпочато раніше, до кінця 2020 року. Поки що темпи нормальні. Так, восени має бути завершено будівництво льодової арени у Краматорську», – зазначив Павло Кириленко.

Наступного року до програми «Велике будівництво» в Донецькій області будуть включені проєкти з ремонту під’їзних доріг до опорних шкіл, що розташовані у прифронтовій зоні, та реконструкція одинадцяти приймальних відділень у лікарнях.

Міжнародна допомога

Донеччина залишається у полі зору міжнародних донорів і благодійних організацій, які допомагають вирішувати гуманітарні, соціальні та інфраструктурні проблеми регіону. Також проводиться робота щодо залучення інвестицій до стратегічних підприємств комунальної власності. Одним з таких є комунальне підприємство «Вода Донбасу», яке потребує нагальної модернізації.

За інформацією Павла Кириленко, інвестиційну зацікавленість виявила Швейцарія. Навіть планувався візит президента цієї країни взимку, але пандемія завадила. Утім наміри інвесторів частково реалізовані – 40 мільйонів євро через міжнародний банк передбачено на реалізацію проєкту з водопостачання Донецької області – а саме на відновлення, модернізацію та переформатування водних мереж.

«В цілому на вирішення проблем з водозабезпеченням області цього року планується залучити від міжнародних партнерів близько 100 мільйонів євро. Для того, щоб уникнути корупційних чинників або недобросовісності певних структур, саме інвесторам нададуть можливість проводити тендери, обирати підрядників та контролювати хід виконання робіт», – наголосив очільник області.

Також серед амбітних планів – відновлення Славкурорту. Здравниця такого рівня залишилася єдиною в країні, втім наразі вона майже зруйнована і декілька років практично не функціонує за своїм напрямком. Павло Кириленко повідомив, що облдержадміністрація розглядає питання щодо капітальної реконструкції об’єкту, але сума занадто велика. Тому звертатимуться за допомогою від держави.

«Планів багато, але я налаштований на те, щоб українська Донеччина просто сяяла та була настільки розвинутою, щоб з непідконтрольній території це бачили та робили висновки. Впевнений, що через два-три роки так і буде, отже значні зміни вже відбулися», – підкреслив голова ДонОДА.

Дивиться нижче інфографіку, що ілюструє звіт Павла Кириленко за рік роботи на посаді.

Світлана Денисенко, «Донеччина. ЗмІнИ»