Відомий на сході «український донецький куркуль» Сергій Свириденко через війну перевіз свою ферму до Волині. На новому місці з нуля відроджуватиме своє «Козацьке подвір’я», де виготовляв крафтові сири та ковбаси.
«Козацьке подвір’я» від куркуля
У 2017 році колишній АТОвець Сергій Свириденко отримав грант на розвиток власної справи – гроші на ферму надали з обласного бюджету в рамках програми підтримки підприємництва «Український донецький куркуль».
Так у селі Іванопілля під Костянтинівкою з’явилось «Козацьке подвір’я», під власною торговою маркою фермер продавав крафтові сири та іншу молочну продукцію, а також ковбасні делікатеси.
Джерело: Козацьке подвір’я
Торгівля поблизу фронту
Виїхати з Донеччини Сергій Свириденко разом з козами надумав у липні, а здійснив заплановане уже в серпні поточного року. Постійні обстріли та «прильоти» поруч не лякали фермера, навіть з початку повномасштабного наступу ворога Свириденко намагався продовжувати виготовлення сирів.
Продавав їх по місцевих крамницях та через Інтернет. Нова пошта у Костянтинівці весь час працює з перебоями, в єдиному на все місто відділенні величезні черги. Вести бізнес ставало усе важче в таких умовах, тож Сергій надумав їхати до більш безпечного регіону, аби повноцінно займатись своєю справою.
«Костянтинівка залишилась без газу, без води, без комунікацій, частково перебої з електропостачанням. Мій бізнес потребує клієнтської бази. Я побачив, що люди виїжджають, просто нема кому продавати», – каже Сергій.
Джерело: відео Донецької ОДА
У пошуку ферми
Вивозити в «нікуди» виробничі потужності та господарство було нереальним. Отже, фермер поїздив Україною, шукаючи відповідне приміщення та площини. Вибрати щось було складно, усі вільні ферми були непрацюючими, в занедбаному стані.
Поміркувавши, погодився на пропозицію знайомого, який запросив його на свою ферму на Волинь. У сусідньому селі, в трьох кілометрах, був непрацюючий ковбасний цех. І хоча Сергій Свириденко й розумів, що попереду багато роботи, на це запрошення погодився.
Джерело: відео Донецької ОДА
1200 кілометрів на захід
Програмою релокації фермер не користався. Залізничний вагон не підходив для перевезення кіз, а інший варіант, автотранспорт, надто затратним для Сергія.
«Мені пояснили, що треба по безготівковому розрахунку винаймати транспорт, а потім подавати документи на відшкодування. Це набагато дорожче, аніж сплачувати готівкою, а чи буде і коли буде те відшкодування, невідомо, – розповідає Свириденко. – Отже, вивозив обладнання та тваринок самостійно, без державної підтримки».
Місцеві перевізники з Донеччини просили «втридорога», отже фермер знайшов перевізника з Харківщини. Спеціальна автівка для перевезення скота обійшлась у 160 тис грн. Разом з Сергієм на Волинь поїхало обладнання для сироварні та виготовлення ковбас, а також 150 кізочок – усі, хто були на його «Козацькому подвір’ї».
Джерело: Козацьке подвір’я
Нові перепони після переїзду
Долати безліч труднощів довелось на новому місці з перших днів переселення.
По-перше, знайти житло. Сергій шукав під оренду хату, де в будинку була б вода. З цим у волинських селах проблема. Скрізь вода на вулиці.
Поки фермер живе в непрацюючому ковбасному цеху, поставив диван, для гігієнічних процедур підігріває воду в бідоні з тентом.
Джерело: відео Донецької ОДА
По-друге, треба повністю обладнати ковбасний цех. Поки встановлюють обладнання для сироварні, вимушений продавати, а не переробляти молоко.
За 1 літр козиного молока дають 7 грн. На Донеччині, коли вже спакував обладнання, Сергій також продавав молоко, але за 9 грн за літр. Його собівартість – 15 грн за літр.
У ковбасному цеху треба провести гарячу воду, щось думати з обігрівом, зробити туалет для працівників та повністю обладнати приміщення.
Джерело: відео Донецької ОДА
Ураховуючи високу вартість транспортування, Сергій Свириденко не забрав корми, які заготовив майже на сезон на своїй фермі. Аби прогодувати кіз, треба закупити кормів на 200 тис грн.
Разом з Сергієм погодились на переїзд два працівники, які робили в нього й на «Козацькому подвір’ї», працевлаштував також двох місцевих жителів. Для переселенців при фермі наразі обладнають кімнату, аби можна було жити поруч з роботою.
Джерело фото: Козацьке подвір’я
«Сири у цвілі»
Також треба налагоджувати продажі. Сергій забрав з собою усю готову продукцію – його сири довготривалої витримки. Поки бере участь у ярмарках та продає виготовлені на Донеччині сири. «Сири у цвілі» користуються попитом серед покупців.
Для реалізації продукції через онлайн-майданчики «Козацького подвір’я» потрібен хороший зв’язок. У селі проблема як з інтернетом, так і з мобільним зв’язком. Але й ці труднощі долає фермер, уже придбав ретранслятор та тепер має інтернет.
Джерело фото: Козацьке подвір’я
«Я вмію продавати, знаю ,як це робиться. Налагодимо виробництво, розкрутимось, потім зможу співпрацювати з діючими місцевими сироварнями. Разом будемо вчитись бізнесу. Тут є справжній замок, можна на високому рівні розвивати туризм», – розповідає про «волинські» плани фермер з Донеччини.
Ольга Нікуліна, «ЗмІнИ.Схід»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
Прегелянути коментарі (1)
Успіху вам! Вірю,що все у вас вдасться якнайкраще!