Військові дії на Сході України та окупація частини Донецької та Луганської областей значно вплинули на всі вектори життя регіону. Особливих втрат зазнала й культурна сфера, яку довелось відновлювати з нічого – усе залишилось в окупованому Донецьку. Серед таких закладів – Донецький обласний краєзнавчий музей. Його нове життя розпочалось у Краматорську в 2016 році.
Війна знищила столітнє надбання
Донецький обласний краєзнавчий музей, відкритий у Донецьку в далекому 1924 році, дбайливо зберігав документи та речі, пов’язані з історією Донеччини. За 90 років вдалось назбирати музейні фонди в 120 тисяч експонатів. Під час Другої світової війни та окупації Донецька музей зазнав значних втрат: постраждала й будівля, й експонати. Частину документів та світлин вдалось евакуювати та врятувати. А вже у грудні 1943 року музей відреставрували.
Нові випробування прийшли в серпні 2014 року, коли на Сході України розпочались бойові дії. Через артобстріли були зруйновані покрівля та стіни, розбиті виставкові зали, будівля не підлягала відновленню.
Так виглядала будівля краєзнавчого музею після обстрілів у Донецьку
Чим обумовлений початок відродження
Музейний заклад – це не лише виставкові зали, але й установа комунальної власності, яка фінансується за рахунок бюджету. У вересні 2014 року довелось заблокувати рахунки музею.
Відновити музей в Краматорську вдалось лише через два роки після початку війни. Це було продиктовано насамперед необхідністю заплатити зарплату людям на підконтрольній території, де функціонували філії обласного музею. Це музей Прокоф’єва у селі Сонцівка, музей Немировича-Данченка у селі Нескучне та Великоанадольський музей лісу.
«Працівники цих музеїв з осені 2014 року до осені 2016 року не отримували заробітну платню. В цих закладах не оплачувались комунальні послуги, музеї були відрізані від світла, тепла, вони не працювали з відвідувачами, а лише на збереження фондів. Була необхідність перереєструвати на підконтрольній території комунальний заклад юридично, щоб заплатити людям борги, щоб зберегти та відкрити музеї», – розповідає нинішній директор обласного музею Катерина Філонова.
Великоанадольський музей лісу
Дослідницька робота «нового» музею
У 2016 році в Краматорську був створений музей охорони культурної спадщини. Світлана Глушко, тодішня директорка музею Немировича –Данченка, приїхала до Краматорська, щоб клуб казино відродити музей. Тут він розпочинався з відділу охорони музейної спадщини, займався археологією. Два музейні працівники, які були саме археологами, переїхали до Краматорська. Саме тому й почали відроджувати свій напрямок.
Від початку обласний музей не проводив виставкову діяльність, а зосередився на науково-дослідницькій роботі. Співпрацювали з інститутом археології, збирали матеріали та їздили на розкопки. Така підготовча робота до відкриття музею для відвідувачів тривала до 2019 року.
«Насправді кожен музей так працює, – розповідає Катерина Філонова. – Є те, що показують відвідувачам, а є постійна робота музею, спрямована на збирання, збереження фондів, науково-пошукова діяльність. Це багато процесів, які відвідувачі не бачать, скільки за експозицією стоїть роботи, вивчення та дослідження. Призначення музею – зберегти спадщину і показати її людям».
Монтаж виставки в музеї
Перші виставки краєзнавчого музею
Восени минулого року музей відкрив першу виставку – археологічну. Її назвали «Людина у просторі степу. Доба каменю. Доба бронзи» З тих пір музей працює по всіх напрямках краєзнавства, намагаючись створити нові музейні фонди.
Першими експонатами стали речі, знайдені під час археологічних розкопок 2017 року в районі Комишувахи. Потім до музею привезли надбання курганів у Шахівській громаді, розкопки яких проходили в 2018 році.
Археологічна виставка «Людина у просторі степу. Доба каменю. Доба бронзи»
Відкривши постійно діючу археологічну виставку, музей розпочав роботу з тимчасових експозицій. Допомагали партнери, які привозили вже готові виставки та розміщували їх у музеї в Краматорську. Таким чином відвідувачам показали виставку про переселенців, гуцульського костюма, натільних хрестиків тощо.
Виставка гуцульського костюма
Хоча підготовча робота ведеться за всіма періодами розвитку регіону, наступним напрямком стало XX століття, історія спротиву українського народу. Виставка «Ген непокори» відкриється у жовтні поточного року. Для неї збирають документи, листи, світлини та предмети. Серед них – унікальні документи, пов’язані з дисидентським рухом на Донеччині.
Проблеми та переваги музею без власних фондів
Краєзнавчий музей у Краматорську не має власної будівлі, для розташування довелось орендувати приміщення колишнього магазина по вул. Академічна. Цей факт є однією з проблем, яку треба буде вирішувати з часом. Музей – це не лише виставкові зали, але й великі площини фондосховища, де зберігається усе те, що не показують відвідувачам у конкретний проміжок часу, але покажуть рід час чергової нової виставки.
«Відтворити такий же точно музей, який був у Донецьку, об’єктивно неможливо: усі експонати збирались та доповнювались понад сто років, коментує Катерина Філонова. – Але ми намагаємось створити нову колекцію, збираємо речі та документи з різних історичних періодів».
Майстер-клас у музеї
Ведеться кропітка робота з дослідження нового напрямку сучасної історії. Збирають матеріали про події в регіоні з 2014 року. З експонатами допомагають військові, плануються експедиції. Цей відділ у майбутньому може бути окремим музеєм, ураховуючи важливість цієї тематики для Донеччини.
«Через відсутність фондів і той факт, що ми змушені будуватись з «нуля» у нас є перевага перед традиційними музеями, – ділиться директорка. – Ми самі можемо обирати власний шлях, орієнтуватись на сучасні тренди, робити інтерактивні мультимедійні виставки. Наш музей – це також відкритий простір для діалогових зустрічей, намагаємося стати майданчиком для спілкування між минулим та майбутнім».
Ольга Нікуліна, «Донеччина. ЗмІнИ»
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!