Більшість підприємців з Луганської області через окупацію вимушені були релокувати свій бізнес в інші регіони України. Ні для кого не є таємницею, що поновити діяльність, або змінити її напрямок та розпочати «з нуля» після переміщення вкрай складно. Не завжди на новому місці підприємців чекає зелена хвиля. Іноді місцева влада не йде на зустріч у вирішенні нагальних питань, іноді схожі бізнеси вбачають у новачках конкурентів і заважають роботі. У таких випадках головне – не залишатися наодинці зі своїми проблемами, а гуртуватися та разом долати перепони. Саме таку об’єднавчу місію взяла на себе громадська організація «Кремінська бізнес-асоціація», яка також релокувалася з Луганщини, але продовжує працювати, аби допомагати підприємцям. Голова організації Андрій Сімонов розповів, чому навіть зараз так важливо підтримувати економіку Луганської області, а також поділився думками стосовно того, чи повернеться релокований бізнес після деокупації регіону.
Територія діяльності організації – вся Україна
Громадська організація «Кремінська бізнес-асоціація» була створена у 2006 році як частина проєкту соціально-економічного відродження Донбасу «XXI сторіччя». Із самого початку був зроблений наголос на необхідності побудови партнерських відносин між громадськістю, владою та бізнесом. «Кремінська бізнес-асоціація», з одного боку, була громадською організацією, а з іншого – складалася з представників малого та середнього підприємництва.
«У рамках своєї діяльності ми почали представляти інтереси бізнесу в органах влади. І поступово така взаємодія почала давати ефект. Зусиллями «Кремінської бізнес-асоціації» були втілені у життя громадські ініціативи, спрямовані на створення у регіоні умов, сприятливих для ведення підприємницької діяльності. Зокрема під час розробки регуляторних актів знаходили такі компромісні рішення, що задовольняли бізнес і водночас були на користь громаді», – згадує Андрій Сімонов.
Голова ГО «Кремінська бізнес-асоціація» Андрій Сімонов
Нині, в умовах війни та евакуації, принципи роботи асоціації залишилися незмінними, але територія діяльності поширилася на всю країну, де знайшли прихисток вихідці з Луганщини. «Кремінська бізнес-асоціація» тісно співпрацює з Луганською обласною військовою адміністрацією та з Кремінською міською військовою адміністрацією. Зокрема підтримують владу в організації гуманітарних хабів в різних містах України, де проживають луганчани.
Проте головний напрямок роботи – це підтримка підприємців. Для цього був підписаний Меморандум про допомогу землякам у відтворенні та створенні бізнесу, пошуку варіантів самозайнятості.
«На жаль, ми часто не можемо знайти спільної мови з керівництвом приймаючих громад. Особливо важко відновити бізнес на Київщині та у центральних областях. У західних регіонах більш лояльне відношення, бо є розуміння, що релокований бізнес – це не тягар для них, а нові робочі місця та податки. Ми намагаємось довести, що партнерські відносини між владою та бізнесом підуть на користь громаді. Але виявляється, що ми зі своїми проєктами співпраці, що були втілені у Кремінній, набагато попереду інших регіонів», – зауважив Андрій Сімонов.
Враховуючи це, Кремінська бізнес-асоціація лобіює інтереси переміщених підприємств в регіонах. Вимагає, щоб до складу місцевих Рад ВПО та Рад підприємців входили представники з Луганщини. Також – щоб регіональні Програми інтеграції ВПО враховували потреби релокованих бізнесів.
Представництво луганського бізнесу на форумах
Кремінська бізнес-асоціація та луганські підприємці беруть активну участь у зібраннях, де обговорюються нагальні питання, пов’язані з їхньою діяльністю. На форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади», зокрема, мова йшла про релокований бізнес.
Андрій Сімонов взяв участь у форумі «Діалог громадянського суспільства, бізнесу та влади»
«Зараз вимагають від релокованого бізнесу, щоб він перереєстровувався за фактичним місцем знаходження. Хоча закон не забороняє продовжувати сплачувати податки до своїх місцевих бюджетів, навіть якщо ці місця окуповані. Я вважаю, що таким чином ми підтримуємо економіку Луганщини. Наприклад, за перше півріччя 2024 року до кремінського бюджету надійшло понад два мільйони гривень єдиного податку. Ми намагаємось відстояти законне право підприємців залишатися платниками податків саме для Луганської області», – підкреслив Андрій Сімонов.
Також у Києві відбувся бізнес-форум «Зроблено в Україні». Декілька луганських релокованих бізнесів – на жаль, небагато – представили на ньому свої досягнення. Серед успішних кейсів можна назвати приклад компанії «Аеромех», що виробляє обладнання для очищення та калібрування зерна.
Стенд луганського підприємства «Аеромех» на форумі «Зроблено в Україні»
Після вимушеного переміщення на Черкащину підприємство «Аеромех» почало діяльність фактично наново, бо все устаткування залишилося на окупованій території. Зараз нарощують виробництво та відправляють продукцію на експорт. Для учасників цей форум став у пригоді як можливість зав’язати нові знайомства, налагодити логістику, знайти постачальників та ринки збуту.
Повернення бізнесу після деокупації Луганщини
Андрій Сімонов вважає, що чим довше триває війна, тим повернення бізнесу до Луганщини після деокупації малоймовірне. Тому є декілька причин. А втім, є можливість змінити ситуацію.
«Коли ми проводили опитування наприкінці 2022 року та на початку 2023 року, то тоді підприємці здебільшого планували повернення додому після деокупації. Зараз, коли бізнеси в інших регіонах вже відновлені чи створені, вкладені гроші, облаштовані приміщення, найняті працівники – то все менше говорять про повернення. Також додаються суто практичні питання – а що там буде з інфраструктурою, дорогами, електрикою, водою тощо. Не менш важливим є люди, потенційні працівники. Ті, хто вже інтегрувався у нові громади, знайшов житло та роботу, той навряд повернеться на Луганщину», – констатував Андрій Сімонов.
Аби переломити ситуацію, потрібно діяти вже зараз.
«По-перше, не тиснути на бізнес, вимагаючи податкової перереєстрації за місцем знаходження. Економіка Луганської області повинна продовжувати працювати, навіть якщо регіон тимчасово окупований. По-друге, треба підтримувати підприємців, що релокувалися, різними шляхами – пільговими кредитами, грантами тощо. По-третє, при розробці стратегій подальшого розвитку деокупованих територій обов’язково залучати представників бізнесу та громадськості. Наприклад, саме таким чином, у співпраці, Кремінська адміністрація нині розробляє план відбудови міста», – розповів голова «Кремінської бізнес-асоціації».
Світлана Денисенко
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!