Культурна інфраструктура Донеччини: руйнація та відродження
Донеччина – один з регіонів України, де культурна інфраструктура з початку повномасштабного вторгнення постраждала найбільше. Лише у Маріуполі окупанти пошкодили всі заклади сфери у місті. Антикризовий медіа-центр розглянув, скільки об’єктів було знищено або пошкоджено, що саме зруйнував ворог та чи є перспективи відбудови в умовах війни.
Скільки об’єктів культурної інфраструктури Донеччини зазнали руйнувань
У Міністерстві культури та стратегічних комунікацій України підрахували кількість зруйнованих та пошкоджених ворогом об’єктів. Так, на кінець жовтня збитків зазнали 2109 закладів культурної інфраструктури без урахування пам’яток. З них 368 об’єктів були знищені, а це 17,45% від загальної кількості. На Донеччині руйнувань зазнали бібліотеки, музеї, театри, клуби тощо. Це 87% культурної інфраструктури області. Регіон посідає друге місце після Харківщини за кількістю зруйнованих пам’яток. Загалом нині пошкоджено 163 об’єкти. Також через окупацію частини території Донеччини нині не можливо підрахувати точну кількість руйнувань культурної інфраструктури.
Згідно з дослідженням Організації Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури (ЮНЕСКО) від початку повномасштабної війни в Донецькій області було знищено або пошкоджено 121 пам’ятку. Серед них – храми, історичні будівлі, музеї, бібліотеки. Серед найбільш постраждалих міст виділили Маріуполь та Бахмут. У місті Марії через російську агресію руйнувань зазнали Донецький академічний обласний драматичний театр у Маріуполі, краєзнавчий музей, міський палац культури, «Український дім», Центр сучасного мистецтва і культури ім. А. Куїнджі, палац культури «Молодіжний», будинок культури «Чайка», школа мистецтв та культурний центр «Меотида» тощо. Це без урахування численних історичних будинків, бібліотек, гімназій та релігійних споруд. Крім того, під час бойових дій російські війська знищили в Маріуполі мозаїки «Дерево життя» та «Боривітер» Алли Горської й Віктора Зарецького та пам’ятник Жертвам Голодомору 1932-1933 років.
У Бахмуті серед пам’яток культури руйнувань зазнали будівля міського центру культури і дозвілля, мечеть Аль-Кадар, краєзнавчий музей, костел Матері Божої Вервиці, художня школа №1 тощо. Також серед міст Донеччини, культурна інфраструктура яких постраждала від дій російських окупантів: Слов’янськ, Волноваха, Часів Яр, Лиман, Торецьк, Святогірськ. Насамперед мова тут йде про церкви, історичні будівлі та культурні заклади.
Готель «Континенталь»
Чи є перспективи відновлення у культурному секторі?
Донорів, які б давали кошти на відновлення культурної інфраструктури прифронтової Донеччини у всіх її аспектах, нині майже немає. На цьому наголошує експерт Українського культурного фонду Олексій Бондаренко. Також він пов’язує це із відсутністю чіткого плану відновлення не тільки культурної, а й загалом самої інфраструктури регіону. Адже для того, щоб мати чіткий план, потрібно розуміти, над чим працювати, оцінити збитки та можливості.
«Я працював у громадський організації. Знаю, що є можливості для відновлення. Питання в тому, де та як їх шукати. Це не так просто, як здається. Треба працювати з владою, з громадськими організаціями, з радами ВПО. Донори не хочуть наразі допомагати тим же культурним проєктам у медіа, їм це не цікаво. Їх цікавить демократичне відновлення, але тільки те, що підходить під їхній формат», – зауважив експерт Українського культурного фонду Олексій Бондаренко.
Як підкреслив фахівець, нині для того, щоб займатись відновленням, недостатньо розраховувати тільки на владу чи міжнародних донорів, потрібна консолідація різних ініціатив.
Джерело фото – «Сталева Мрія»
У 2022 році презентували проєкт з відбудови Маріуполя «Mariupol Reborn». Ще тоді зазначили, що у місті постраждали від обстрілів всі заклади культури. Творці проєкту спочатку підрахували збитки, створили візуальний план відновлення міста, намітили архітектурні та фінансові моделі майбутнього Маріуполя. Вкладати гроші у відбудову міста зголосились декілька країн Європейського Союзу. Очолив проєкт «Mariupol Reborn» нідерландський архітектор-урбаніст Фулко Трефферс.
У травні 2024 року під час Українського будівельного конгресу представили проєкт «Сталева мрія Бахмут». За ним хочуть відновити мікрорайон Ювілейний у місті. Крім будинків, там планують побудувати культурні простори.
Анна Бальчінос
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!
