Три роки потому після так званого «референдуму» на частині Донеччини та Луганщини за приєднання до РФ, доказали, що Росія зовсім не збиралася приєднувати ці регіони до свого складу, свідомо прирікаючи їхнє населення на життя у невизнаних «республіках» із сумнівним юридичним статусом.
Інша справа – Крим, що був приєднаний до Росії та включений до составу Південного Федерального округу у лічені тижні. Саме сподівання на повторення «кримського сценарію» стали головним фактором, що дав надію проросійськи настроєній частині населення Луганщини та Донеччини впровадження в життя «референдуму». Проте як виявилося ніхто не збирався повторювати «кримський сценарій» у Донецькій та Луганській областях.
Після розуміння цього факту з боку мешканців невизнаних республік розпочалася певна заздрість та навіть ворожість до більш «щасливих» мешканців Криму, котрих не лише прийняли до Росії, але й не знали тих жахів війни, що відчули на собі у невизнаних «ЛДНР».
Окрім заздрості та ворожості мешканці окупованих районів Донеччини та Луганщини намагалися відчути на собі «принади» приєднання до РФ, чому Крим став одним із найпопулярніших маршрутів вимушеної еміграції з непідконтрольних районів Сходу України. Щоправда на самому півострові були далеко не раді подібнім гостям.
Так, вже у серпні 2014 року керівник тимчасових-окупаційної влади АР Крим Сергій Аксьонов повідомив, що у Криму не будуть розміщуватися пункти тимчасового прийому для біженців зі Сходу України.
«Сьогодні ми докладаємо всі зусилля, щоб дати можливість біженцям потрапити на материкову частину РФ. Від післязавтра у нас щодня залишати Крим будуть близько тисячі осіб. Поступово всі переїдуть туди, в Криму пунктів розміщення тимчасово не буде», – заявив Аксьонов.
Восени 2015 року на півострові пожалілися, що у Криму проживає приблизно 200 тисяч біженців з тимчасово непідконтрольних Україні районів Сходу, котрим допомогти за рахунок місцевого бюджету немає можливості, тому усі витрати бере на себе російський уряд. Тим самим не лише говорячи, що допомогти Крим не в змозі, але й натякаючи що не палає бажанням цього робити.
«За інформацією, яка надходить до нас з ФМС, сьогодні в Криму проживає понад 200 тисяч людей, які приїхали з Донбасу. Звичайно, ми ставимося з розумінням до тієї важкої ситуації, яка у них там склалася. Ми готові надавати їм першу необхідну допомогу. Першочергове завдання у нас – підтримати кримчан, але наших братів без допомоги ми не залишаємо», – сказав Аксьонов.
Та згодом у діях кримської влади стає все менше розуміння. Так, у 2017 році у кримських відділах міграційної служби з’явилася пам’ятка згідно із якою тепер мешканці «ЛДНР» повинні були дотримуватися правила 90/180, тобто перебувати на території РФ не більше 90 суток у півроку, від чого раніше вони були звільнені. Щоправда ця пільга пізніше їм була повернута. Окрім цього у 2017 року на Крим була виділена квота у 1800 дозволів на тимчасове перебування, що надає право на отримання російського громадянства.
Далі – більше.
Сергій Аксьонов виступаючи на виїзному спільному засіданні антитерористичних комісій в Криму і Краснодарському краї заявив, що масова імміграція населення з районів ведення бойових дій на Сході України є небезпечним фактором для Криму, та можуть вплинути на терористичну загрозу мешканцям півострову.
«Обстановка в Республіці Крим стабільна і контрольована, разом з тим, існує ряд “факторів загрози”. Зокрема, це проведення українською армією поблизу наших кордонів каральної операції на південному сході України і масова імміграція населення з районів ведення бойових дій в Росію, в тому числі в Республіку Крим”, – сказав С. Аксьонов в Керчі на виїзному спільному засіданні антитерористичних комісій в Криму і Краснодарському краї.
Фактично, хоча й у дещо завуальованій але цілком ясній формі «голова» Криму повідомив про небажаність знаходження мешканців самопроголошених республік на території Кримського півострову.
Ще більш відверто виразився глава Кримського футбольного союзу Юрій Ветоха, коментуючи бажання збірної Криму грати у єврокубках.
«Була пропозиція від ДНР, щоб зіграти на «Донбас-Арені» на День міста (у серпні), але ми відмовилися. Потенційні суперники у нас є, постійно кличе зіграти Абхазія, готові вони і самі прилетіти», – цитує його слова російська агенція новин ТАСС.
Тобто пропозиція іншої невизнаної республіки – Абхазії, щоправда, визнаної РФ, для Криму є більш цінною аніж від «ДНР». Несхоже це на «братні обійми», скоріш на шарахання від хворого на проказу.
Оскільки кримська «влада» повністю контролюється Росією, можна бути впевненим, що така лінія поведінки є не чим іншим як курсом Кремля, що категорично відмовляється від будь-яких офіційних стосунків із невизнаними республіками і вимагає того ж від Криму, що наразі входить до складу РФ.
Микита Синицін
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!