Такі висновки зроблено за результатами соціологічного дослідження, реалізованого в рамках естоно-українського проекту “Стійка Україна”. Опитування проводилося в трьох областях – Донецькій, Луганській і Харківській.
Раніше вважалося, що забезпечення безпеки та оборони країни є виключно функцією держави. Однак події, пов’язані з російською агресією довели зворотне. Добровольчі і волонтерські рухи, що підтримали армію у 2014 році, зробили вагомий внесок у зміцнення обороноздатності України. Не варто також недооцінювати дії волонтерів щодо зміцнення комунікаційної безпеки в Україні. Сьогодні громадські ініціативи продовжують боротися з російською агресією в інформаційному просторі.
8 липня набрав чинності Закон України “Про національну безпеку України“. В документі зазначається, що сектор оборони і безпеки складається з чотирьох взаємопов’язаних компонентів: сил безпеки, сил оборони, оборонно-промислового комплексу, а також громадян і громадських об’єднань, які добровільно беруть участь у забезпеченні національної безпеки.
Якщо з одного боку закон надає активним громадянам можливість залучатися у сектор безпеки України, з іншого – важливо розуміти готовність самих громадян брати участь у цьому процесі, як на національному, так і на місцевому рівні.
За результатами соціологічного дослідження, реалізованого в рамках естоно-українського проекту «Стійка Україна», 49% мешканців Харківської, Донецької та Луганської області готові сприяти забезпеченню безпеки у своєму місті. У розрізі областей більше готові залучатися на Харківщині, менше – на Луганщині.
Люди готові займатися волонтерською діяльністю (25%), допомагати в госпіталях (21%), організовувати заходи (19%) і протидіяти ворожій пропаганді у соціальних мережах (18%). Важлива роль відводиться місцевій владі – 35% громадян готові виконувати роботу з забезпечення безпеки, що буде визначена місцевими органами управління.
“Це значний потенціал, який в умовах правильного залучення здатен зміцнити безпеку на всіх рівня. Для цього необхідно визначити вектор і повноцінно розвивати співробітництво між державним і громадським сектором. У ході дослідження ми визначили 5 прогалин, що перешкоджають зближенню між ними: розриви у цінностях, можливостях, цілях, мотиваціях та комунікаціях”, – вважає керівник проекту “Стійка Україна” Дмитро Теперік.
За оцінками дослідників, порівняно з іншими категоріями респондентів, більший потенціал для залучення мають переселенці, молодь, люди з вищою освітою, підприємці, а також україномовні та сімейні громадяни.
“Закон України “Про національну безпеку України” дає чітке визначення громадянського суспільства як невід’ємної складової сектора безпеки й оборони. Це зводить нанівець дискурс щодо відсутності законодавчої бази для добровільного залучення громадян до питань забезпечення національної безпеки”, – підсумував Євген Онищук.
Естоно-український проект «Стійка Україна» продовжить роботу у вересні 2018.
“Міністерство закордонних справ Естонії ухвалило рішення в рамках програми розвитку співробітництва. Зосередимося на розвитку людського капіталу на регіональному рівні у сфері інформаційної, комунікаційної та кібербезпеки. У фокусі програми будуть Маріуполь, Сєвєродонецьк, Миколаїв і Херсон”, – розповів про плани Дмитро Теперік.
З веб-версією узагальненого звіту можна ознайомитися за посиланням.
*Проект “Стійка Україна” реалізується з 2016 року Міжнародним центром оборони та безпеки (ICDS) за підтримки Міністерства закордонних справ Естонії. Результати досліджень у регіонах були представлені: 27.06.2018 у Харкові на мадіа-майданчику “Накипело”, 3.07.2018 у Маріуполі на базі простору “Халабуда”.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!