Луганщина. Болючі 15 днів позаду…

– Росіяни протягом ночі масово обстріляли населені пункти на лінії фронтую. Також були удари й по містах в тилу.

– Найбільше від ворожих атак постраждав Бахмут. У місті внаслідок авіаобстрілу повністю зруйновані 2 приватні будинки та 11 пошкоджені

– У Краматорську від нічного авіаракетного удару пошкоджені понад 15 приватних будинків, багатоповерхівка, заклад культури та інфраструктура

– Протягом 6 травня росіяни обстріляли 15 населених пунктів на Донеччині

– Поліцейські евакуювали близько 50 мешканців Мар’їнки та Вугледару

– Росіяни відкрили вогонь по автомобілю, який мав евакуювати мирних мешканців з «Азовсталі»

– З меткомбінату 6 травня вдалося евакуювати 50 людей

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Майже 2 місяці триває повномасштабна війна. Сьогодні важко навіть уявити масштаби злочинів рф проти України. Якщо говорити тільки про безвісти зниклих осіб, то йдеться про більш як 15 тисяч таких випадків за даними Офісу Омбудсмана. Люди змушені ховатися в бомбосховищах без зв’язку, евакуюватися до більш безпечних регіонів, а декого російські окупанти примусово вивозять на непідконтрольні частини України та в росію.

У Національній поліції України роз’яснили, що робити у таких випадках, як подати заяву чи повідомити про вказані факти. Також опубліковано корисні сервіси для пошуку зниклих під час війни осіб.

Куди звертатися з приводу зникнення (викрадення, полону) людини

Є кілька способів надання повідомлень та заяви про безвісти зниклих осіб, їх викрадення або потрапляння у полон. Громадяни України можуть поділитися інформацією:

• поштою;
• телефоном на номер 102 (цілодобово);
• зателефонувавши на телефон гарячої лінії 0894201867 (цілодобово);
• безпосередньо звернувшись до територіального підрозділу поліції.

Заяви та повідомлення про факти зникнення, полону чи викрадення приймаються підрозділами поліції у день звернення близьких родичів зниклого або інших осіб, яким відомо про факт зникнення.

Яку інформацію вказувати у заяві

У заяві про зниклу (викрадену, полонену) особу потрібно вказати максимально відомі дані про обставини зникнення та відомості про людину. Ідеться про:

• дату та місце зникнення;
• анкетні дані, зокрема число, місяць та рік народження особи;
• особливі прикмети (татуювання, шрами тощо);
• які номерні речі були в особи під час зникнення (мобільний телефон, паспорт тощо);
• дані інших осіб, яким також може бути відомо про факти зникнення (викрадення, полону) особи.

Рідним осіб, які зникли безвісти, потрапили у полон або були викрадені рекомендовано також разом із наданням заяви про вказаний факт здати біологічні зразки для виведення ДНК-профілю для подальшого їх порівняння у разі потреби. Зразки відбираються у біологічних батьків чи дітей зниклої особи, тож під час звернення вказані особи повинні мати при собі паспорт (для дитини – свідоцтво про народження). Відібрання зразків та проведення молекулярно-генетичної експертизи здійснюється лише за постановою слідчого. Експертиза проводиться безкоштовно.

За кожним фактом зникнення, викрадення або потрапляння у полон органом досудового розслідування розпочинається кримінальне провадження.

Поліція також просить надавати інформацію про відомі громадянам місця необлікованих поховань людей, місць виявлення трупів.

Корисні сервіси для пошуку зниклих осіб під час війни

Патрульна поліція України зібрала перелік онлайн-сервісів, які допомагають шукати зниклих родичів та близьких.

• Пошук зниклих — один із найбільших ресурсів для пошуку дітей та дорослих, зниклих під час вторгнення росії. У Telegram-каналі легко орієнтуватися за допомогою хештегів із назвами міст.
• Пошук Україна 2022 — Telegram-канал для пошуку людей по всій Україні. Щоб подати заявку на пошук, треба заповнити Google-форму, яка надійде волонтерам та бійцям ТрО.
• Знайди рідних — бот, створений за ініціативи «Міжнародної асоціації кібербезпеки» та інших громадських організацій.
• Розшук за даними Національного інформаційного бюро надає інформацію про зниклих військових і цивільних — як загиблих, так і полонених або депортованих з України.

В Україні також створено Telegram-канал, який допомагає знайти дітей, які загубилися. У базі також міститься інформація про дорослих, з якими був втрачений зв’язок через військові дії росії проти України.

Близько 50 тис переселенців з різних регіонів України на початок квітня прийняли Чернівці. Деякі з біженців оселилися на орендованих квартирах, інших розмістили в комунальних установах міста.

Про один із обласних закладів, який прийняв переселенців – читайте у далі.

Тимчасова домівка

Ще півтора місяці тому в гуртожитку професійно-технічного училища Чернівців жили студенти. В освітньому закладі готують фахівців зі сфери послуг. Від початку широкомасштабного вторгнення росії в Україну студентів з інших міст відправили по домівках. Нині усі вони здобувають освіту дистанційно.

А от гуртожиток став тимчасовим прихистком для понад 300 мешканців Київщини, Херсонщини, Харківщини, Донеччини та інших регіонів, де нині тривають активні бойові дії.

Переселенець з Донеччини Максим до Чернівців приїхав всередині березня ще до того, як в області офіційно закликали до евакуації. Чоловік їхав разом зі знайомими машиною. Дорога через усю Україну зайняла три дні. Зокрема, два рази зупинялися на ночівлю на Кіровоградщині та Хмельниччині. До гуртожитку в Чернівцях Максима спрямували волонтери.

«До цього я ніколи не був у Чернівцях. Прийняли тут дуже добре, турботливо. Я всім вдячний. Чернівці подобаються, але дуже хочеться додому», – зазначає Максим.

Перших переселенців у гуртожитку професійно-технічного училища почали приймати в ніч з 24 на 25 лютого. До поселення людей готувалися заздалегідь за погодженням з обласною військовою адміністрацією.

Першого дня в освітньому закладі розмістили понад півсотні переселенців і для більшості з них Чернівці були транзитним пунктом. Нині в гуртожитку живе близько 300 людей. Селять їх разом з домашніми улюбленцями.

Загалом з початку повномасштабного вторгнення в гуртожитку отримали тимчасовий прихисток майже тисячу людей. А от у 2014 році такого потоку переселенців зі сходу України не було, розповідає директор ПТУ. Він згадує, що в них жила лише одна родина з тимчасово окупованого Алчевська.

Умови для переселенців

Для поселення в гуртожиток немає якихось особливих умов. Лише чоловіки від 18 до 60 років мають стати на військовий облік до місцевого територіального центру комплектування. Кімнати в гуртожитку розраховані на проживання на 3-4 людини. У них є необхідна постільна білизна, ковдри та подушки.

«Ми понаходили білизну, яка в нас була. Десь стара була, але волонтери нову привозили, бо діти, які жили у гуртожитку користуються своєю білизною і забирають її додому попрати», – розповідає директор ПТУ Роман Цвірінько.

Тричі на день переселенців безкоштовно годують. Для тимчасових мешканців гуртожитку готують кухарі училища. Також у їдальні працюють майстри виробничого навчання, які допомагають із обслуговуванням людей. Продукти, з яких готують сніданок, обід та вечерю, переважно вітчизняні, але мали й гуманітарну допомогу з Румунії. Усі харчі, які доставляють волонтери до Чернівців, розподіляють між усіма закладами міста, де нині мешкають переселенці.

Організовують для переселенців й дозвілля. Цим займається військова адміністрація Чернівців. Для дітей з музичною виставою «Пан Коцький» приїжджали артисти місцевої філармонії. Ювенальна превенція розповідала юним мешканцям гуртожитку, як поводитися під час воєнних дій. З концертом приїжджав і гурт «Скай».

За медичною допомогою переселенці можуть звернутися до фельдшера в гуртожитку чи проконсультуватися з сімейним лікарем з місцевої лікарні.

Скільки тут можуть жити люди – конкретних термінів немає.

«Якщо чесно сказати, я би хотів, щоб це було якнайшвидше і всі вернулися додому. Люди уже живуть другий місяць і  немає питання про виселення. Ніхто нам не каже і ми людей не виселяємо. А куди людям дітися? Якнайшвидше закінчиться війна, щоб люди мали куди поїхати. Будуть мати куди поїхати, повірте, всі повернуться додому», – каже директор ПТУ Роман Цвірінько.

Повернутися додому поки що активно планують кияни. Деякі з них вже виїхали з гуртожитку.

Ірина Мартинова

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Хроніки війни. День 44. Українська Донеччина під обстрілами.

• 9 населених пунктів обстріляли за добу росіяни – від вогню окупантів зазнали руйнувань 32 об’єкти, серед них – житлові будинки, школи, дитячий садочок, лікарня тощо.
• Росіяни вдарили «Точкою У» по залізничному вокзалу Краматорська. На той час там перебували тисячі мирних мешканців, які очікували евакуаційних потягів. Внаслідок удару щонайменше 52 людини загинули та 109 отримали поранення.
• Маріуполь продовжує бути в облозі. На 8 квітня із Бердянська до Запоріжжя були евакуйовані 94 тис маріупольців.
• Натепер 31 тис мешканців Маріуполя депортували до росії на тимчасово окуповану територію Донеччини.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!

Хроніки війни. День 44. Українська Луганщина дає відсіч окупантам

• Під обстрілами на Луганщині залишається 30% населення.
• Окупанти штурмують Попасну та Рубіжне, вони намагаються зайти вглиб міст, проте несуть втрати.
• Лінія фронту за ніч не змінилася. Водночас росіяни закидали снарядами Сєвєродонецьк та Гірську громаду.
• Критична інфраструктура майже не функціонує, ремонтувати вже нічого.
• Через обстріли обмежений доступ до частин Попасної та Рубіжного, сюди важко доставляти гуманітарну допомогу, майже неможливо.
• Кадирівська тік-токери розміщують свої позиції у будинках місцевих
• Лікарі Сєвєродонецька отримали швидку з Нідерландів.
• Черговий “Орлан-10” на Луганщині збили українські захисники.

Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках – YouTube або Facebook або Twitter. Долучайтесь!