25 липня 2025 року офіційно припинило існування державне підприємство «Лиманське лісове господарство» — одне з ключових природоохоронних осередків Донеччини, яке проіснувало майже шістдесят років. Створене ще у 1967 році, лісгосп не тільки займався вирощуванням і відновленням лісів, а й став частиною екологічної та соціальної тканини регіону.
Про це повідомляє ДП «Лиманський лісгосп», інформує АКМЦ.
Протягом останнього десятиліття підприємство очолював Олексій Приходько. Підбиваючи підсумки роботи, він з гордістю згадує про ключові здобутки колективу:
-
Створення екологічної стежки «Лісове намисто», яку щороку відвідували тисячі мешканців Донеччини й туристів з інших регіонів. Вона стала місцем екопросвіти, відпочинку й любові до природи.
-
Власне деревообробне виробництво, що забезпечувало потреби громад у якісній деревині й дозволяло підприємству самостійно заробляти на розвиток.
-
Заснування лісового насіннєво-селекційного центру, який мав стати фундаментом для масштабного відновлення лісів Донеччини після знищення, викликаного змінами клімату та людською діяльністю.
Але всі ці плани, як і доля самого підприємства, кардинально змінилися після повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році.
«Ми опинилися на межі виживання. Але жоден із працівників не залишив робочого місця. Ми працювали, ризикуючи життям — бо знали, що від нас залежить не лише ліс, а й люди, які живуть поруч», — розповідає Приходько.
Після деокупації Лиманської громади восени 2022 року колектив фактично почав працювати в умовах фронту. Обстріли, заміновані ділянки, відсутність електропостачання та постійна загроза життю — ось реальність, в якій доводилось заготовляти деревину, гасити пожежі, вести облік пошкоджених лісів.
Попри небезпеку, підприємство продовжувало надавати дрова для цивільних та деревину для оборонних укріплень. За цей період лісгосп передав сотні тисяч кубометрів деревини — усе задля забезпечення тилу, військових частин, лікарень і будівель, що постраждали від війни.
Ціна цієї роботи виявилася високою. Один працівник загинув, ще двоє були поранені під час виконання службових обов’язків. Їхні імена назавжди залишаться у пам’яті колективу.
«Ми втратили не просто підприємство — ми втратили шматок історії, частину життя. Але я вірю, що наші зусилля не були марними, що дерево, посаджене у війну, колись дасть тінь у мирі», — говорить Олексій Приходько.
Що буде далі?
Наразі ще не повідомляється, яким чином буде реорганізовано або передано під опіку інші лісові ділянки, які обслуговувало ДП «Лиманське лісове господарство». Ймовірно, певні функції перейдуть до обласних або новостворених структур, які відповідатимуть за лісовідновлення після війни.
Однак головне, що залишилося після лісгоспу — це досвід, знання і традиції, які можуть стати основою нових екологічних ініціатив, коли на Донеччині настане стійкий мир.
Читайте також: Для відновлення лісу на Лиманщині знадобиться 70 років
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!