Попри прийняті закони та безліч програм на підтримку внутрішньо переміщених осіб, люди, які майже п’ять років тому вимушені були покинути свої домівки, й досі не відчувають себе повноцінними мешканцями нових громад і страждають від дискримінації. Проте певні позитивні зміни все ж таки відбуваються. Про перемоги та поразки в боротьбі за права переселенців на Донеччині розповів радник з питань ВПО в Донецькій області Олександр Ворошков. Захід відбувся в Антикризовому медіа-центрі.
За словами Олександра Ворошкова, Донецька облдержадміністрація першою в Україні, ще до виходу загальнодержавного документа, прийняла Регіональну програму інтеграції, соціальної адаптації та захисту внутрішньо переміщених осіб. І хоча фінансування було обмеженим, завдяки цієї програми вдалося дещо полегшити життя переселенців.
“Багато заходів Регіональної програми були спрямовані на працевлаштування внутрішньо переміщених осіб, їх перенавчання та пільги при прийнятті на роботу. Також з обласного бюджету виділялася медична субвенція місцевим бюджетам, а деякі місцеві програми допомоги онкохворим дітям почали враховувати маленьких переселенців – наприклад, так зробила Краматорська міськрада. Були розроблені пільгові умови для зарахування дітей ВПО до дитсадків, створені умови для дистанційного навчання, відкрити освітні центри. Розвинута мережа безоплатної правової допомоги полегшила доступ ВПО до правосуддя та захисту прав”, – розповів Олександр Ворошков.
Разом з тим залишилося багато невирішених проблем. Зокрема, обмеження виборчих прав, незабезпечення житлом та перепони при отриманні пенсії.
“За великим рахунком переселенці в Україні – це люди-примари. За всі роки проживання на нових місцях вони так і не стали повноправними членами громад, що їх приймають. Вони тут працюють, сплачують податки, народжують дітей, але не мають жодних важелів впливу на місцеву владу, тому що позбавлені права голосувати на місцевих виборах. А оскільки вони не є електоратом, то й відношення до них відповідне. На загальнодержавному рівні окрема тема – це пенсійні виплати. Щоб їх отримати, переселенці повинні проходити складну та принизливу процедуру”, – зазначив радник з питань ВПО.
Жодна з перелічених проблем не вирішується на законодавчому рівні. Хоча, згідно з міжнародним гуманітарним правом, саме на державу покладається обов’язок щодо захисту прав людей, які вимушені були переміщуватись всередині країни. Україна підписала низку міжнародних конвенцій, які має виконувати як закон.
Натомість цього не відбувається, в результаті держава втрачає авторитет і купу грошей. Так, в Європейському суді кожна третя справа розглядається проти України. За інформацією Олександра Ворошкова, тільки по справах пенсіонерів-переселенців Пенсійний фонд сплатив 10 мільйонів гривень судового збору по спорах, які програв. Навіть після цього Кабмін не приймає необхідні підзаконні акти, спрямовані на виправлення ситуації.
Поки держава не вирішує ключових проблем, на захист прав ВПО стають міжнародні організації, продовжують діяти регіональні програми інтеграції, соціальної адаптації та захисту переселенців, також радники з питань внутрішньо переміщених осіб спрямовують свої зусилля на відновлення справедливості та уникнення дискримінації щодо цієї категорії громадян.
Відстежуйте події, що відбуваються на сході України, разом з нами на наших сторінках - YouTube або Facebook або Twitter або Telegram. Долучайтесь!